Новий 'блискавичний' український бюджет

Рада.
Image caption Голосування відбувалося в екстремальних умовах, але рекордно швидко.

Новий бюджет 2010 року Верховна Рада ухвалила за рекордно короткий час – менше 10 хвилин одразу, як парламентарі схвалили угоду про подовження перебування у Криму російського флоту.

«За» законопроект «за основу» та «в цілому» проголосували 245 депутатів. При цьому більшість депутатів все ще продовжували блокувати парламентську трибуну або брали участь у бійках після розгляду питання про ратифікацію «харківської» угоди.

Формально процедуру розгляду проекту бюджету було дотримано, адже перед голосуванням перед депутатами виступили міністр фінансів та голова бюджетного комітету.

При цьому голова бюджетного комітету повідомив, що урядовий законопроект містить окремі положення, які не відповідають українському законодавству.

Проте голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що до остаточного тексту бюджету увійдуть всі зауваження та пропозиції профільного комітету, хоча їх не було ухвалено навіть «з голосу.»

Крім того, як запевнив голова бюджетного комітету, остаточний варіант бюджету враховуватиме проголосований восени минулого року Закон про підвищення соціальних стандартів, ініційований Партією регіонів.

Його ухвалення призвело до призупинення співпраці України із Міжнародним валютним фондом, а тодішня прем’єр Юлія Тимошенко заявляла, що для його виконання потрібно знайти додаткові 70 мільярдів гривень бюджетних доходів.

Згідно із оприлюдненим напередодні проектом бюджету, його дефіцит має скласти 5.3%. Цей дефіцит уряд розраховує покривати за рахунок приватизації державного майна, від якої планується отримати 10 мільярдів гривень, а також за рахунок масованих запозичень.

При цьому граничний обсяг державного боргу є майже на 50% більшим, ніж минулого року, коли представники Партії регіонів, перебуваючи в опозиції, жорстко критикували тодішній уряд на чолі із Юлією Тимошенко за «велетенські» зовнішні запозичення.

Зокрема, згідно із проектом бюджету, уряд розраховує отримати 2 мільярди доларів від МВФ, 0.5 мільярда доларів від Світового банку та 1.3 мільярдів доларів від розміщення українських євробондів на зовнішніх ринках.