Аналітик про російську політику Януковича

Янукович, Медведєв

На запитання Бі-Бі-Сі про теперішню політику Києва щодо Росії та Москви щодо України відповідала Олесю Яхно, політичний коментатор, директор інституту національної стратегії України.

Чи можна говорити про те, що і в Росії буде якщо не протистояння, то принаймні конкуренція за авторство переможних, як каже багато хто в Росії, угод.

Олеся Яхно: В першу чергу ратифікація цієї угоди в російській Держдумі і українською більшістю, це в першу чергу питання внутрішньої політики. Хоча, здавалося б, це питання зовнішньої політики, але в першу чергу це питання внутрішньої політики. Як ми бачимо в Росії ратифікація цієї угоди засвідчила, що жодних протиріч в питаннях зовнішньої політики, зокрема відносно України і питання перебування Чорноморського флоту у Севастополі, якраз серед російського політикуму немає, вони одностайні. А як показало голосування у Верховній раді, це теж є передовсім питання внутрішньої політики тому, що голосування за цю угоди стало початком, і можливо основною темою критики влади в особі Януковича і парламентської більшості.

Бі-Бі-Сі: Коли Ви сказали, що між Путіном і Медведєвим немає конкуренції особливо у зовнішній політиці, особливо у ставленні до України. Я мав на увазі перемоги російської дипломатії особливо у питанні України подаються російському суспільству. І тут здається багатьом, що конкуренція між Владіміром Путіном і Дмітрієм Медведєвим таки є, щоб показати хто більше досягнув. У Дмітрія Медведєва дуже потужний козир: "От бачите яких великих результатів я досяг!" Як кажуть багато оглядачів, Владімір Путін теж поспішив приїхати до України, щоб вкотре зустрітися з прем'єром, з президентом поговорити. Тобто виглядає так, наче б то є якась конкуренція.

Олеся Яхно: Я б сказала так, що безумовно ревнощі або конкуренція вона звичайно є, або публічна конкуренція. І ми це можемо спостерігати попри те, що вони однодумці, все ж таки стилістична конкуренція між ними є, і ревнощі є. Але якщо говорити про якісь глибинні розходження, хто як бачить розвиток стосунків з Україною чи іншими державами, то я вважаю, що їх немає. Але публічно, кожен хоче бути переможцем, собі в заслугу записувати перемоги принаймні, що для російського суспільства питання продовження базування чорноморського флоту в Севастополі - це є величезною перемогою для російського суспільства, і кожен лідер хоче перемоги собі записати.

Бі-Бі-Сі: Цікаво, що президент і прем'єр говорять про ціну цієї перемоги і обоє наголошують на тому, що Росії ця перемога дісталася дорогою ціною, що через ці поступки у Росії тепер дефіцит бюджету наступного року буде більше ніж в Україні. Тобто подається наче б то перемога, але тут і втрати для Росії то фактично для Росії була важлива політична перемога, а не економічна. І скільки б не говорили і президент і прем'єр обох країн, для росіян це передовсім психологічна і політична перемога, якою б не була ціна.

Олеся Яхно: Абсолютно з Вами погоджуюся, перш за все це символічна перемога, зокрема для тої частини суспільства, яка орієнтована на спільний проект на пост радянському просторі, які ще живуть колишньою, я маю на увазі імперською величчю Росії, Радянського Союзу. Тому звичайно це символічна перемога, але дивує інше, українська сторона. Якщо усе зводиться до економічної вигоди, тоді треба було сказати що питання перегляду цін на газ, воно могло бути не в прив'язці до таких політичних питань тому, що за останній рік різко знизилося споживання газу не тільки України, а взагалі європейськими країнами. Тому перегляд цього договору міг бути логічний сам по собі.

Бі-Бі-Сі: Ви бачите у перспективі, що це питання якось вгамується, можливо опоненти почують аргументацію влади про економічні, політичні і можливо людські переваги? Це дві сусідні країни, і робити ворогів одна з одної не варто, можливо дійсно краще дружити, що ціна дружби отака, значить нехай така буде ціна.

Олеся Яхно: Україна за останні роки - це одна велика тема для всього російського політ істеблішменту, навіть за часів Ющенка. Якщо критикували, то критикували, то критикували усі, якщо зараз підтримують, то підтримують усі. Якщо говорити про Януковича, то одна з найбільших помилок нашої влади - це те, що вони нікому нічого не пояснюють. Насправді, якби пояснили, які ставить перед собою плани, яка ціна цих угод, або ціна цієї дружби, то можливо все і не пішло б таким чином. А тепер цю подію будуть згадувати і будуть критикувати, і дуже складно буде повернути все назад. Але дійсно, якщо кажуть, що при Ющенку був перекіс в одну сторону, то нинішня влада робить перекіс в інший бік.