Федералізм очима тих, хто "за" і "проти"

В Україні знову заговорили про необхідність зміни системи влади і про перехід до федеративного устрою країни. Така заява пролунала, зокрема, від віце-прем'єр-міністра Віктора Тихонова.

Image caption Поки унітарна, але така розмаїта: Україна для дітей. Урядовий портал

Він сказав, що нинішня територіальна організація України не відповідає сучасним завданням і не дозволяє розв'язувати існуючі проблеми і що федералізм допоміг би подолати їх.

Віктор Тихонов є одним із тих, хто фігурував у кримінальній справі про сепаратизм у 2005 році після того, як у Сєверодонецьку відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів, де пролунали гасла, які були розцінені як антидержавні.

Генеральна прокуратура навіть порушила кримінальну справу, яку, щоправда, згодом закрили. Але про ідею федералізації України ті, хто брав участь у сєверодонецькому з'їзді, не забули.

Федералізація: загроза чи панацея?

І тоді, і зараз у таборі федералістів переконують, що сильні та незалежні регіони не прагнутимуть відокремлення. За словами депутата від Партії регіонів Олександра Черноморова, в Україні існує нагальна потреба децентралізувати владу і змінити фінансову систему на користь більшої свободи регіонам, що і дозволить зробити федералізація.

За таких реформ, каже пан Черноморов в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, загрози сепаратизму не буде, натомість, посилиться співпраця між регіонами. За його словами, загрозу сепаратизму створює якраз протидія федералізації. «Якщо не дається право регіонам формулювати свою фінансову політику, відносини з іншими регіонами всередині країни, тоді виникає думка, а навіщо нам тоді взагалі все це потрібно?», - сказав пан Черноморов.

У протилежному таборі доводять: за нинішніх політичних умов Україна не лише не потребує федерації, але й не готова до неї. Як застерігає депутат-правник від НУНС Юрій Ключковський, федералізація призведе до протиставлення різних частин України, а в підсумку - навіть до її розпаду: «За нинішньої політики це призведе до брутального протиставлення регіонів України і це набуватиме таких форм, що виникне питання про можливості співіснування в одній державі».

Точки дотику

Попри принципові розбіжності стосовно доцільності перетворення України у федеративну державу, в аргументації обох сторін багато спільного. І противники, і прихильники федералізації погоджуються, що треба децентралізувати владу. Інше питання, чи потрібно для цього змінювати державний устрій?

Юрист із Інституту держави і права імені Корецького Олександр Батанов переконаний, що ні: «Я думаю, що це підміна понять, говорити, що федерація і федералізація щось вирішують з децентралізацією». Пан Батанов розповів Бі-Бі-Сі, що децентралізацію можна ефективно проводити і в унітарній, і в федеративній державі.

Посилення місцевого самоврядування, яке федералісти називають ще одним позитивним наслідком федералізації, за словами експерта Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, також можливе в рамках унітарної України.

Натомість, як він розповів Бі-Бі-Сі, якщо перетворити Україну на федерацію у нинішніх умовах, це, навпаки, завадить становленню громади. Пан Ткачук розповів, що без сильного самоврядування та сильної громади не можна посилювати область, бо тоді ніколи не буде ефективної сильної громади.

Економічні позитиви

Серед головних позитивів федералізації її прихильники називають економічну ефективність. Твердять, що зараз регіони не зацікавлені заробляти більше, оскільки всі гроші все одно розподіляють через центр. Але як розповів Бі-Бі-Сі доктор економічних наук Володимир Черняк, це знову ж таки можна реформувати в рамках унітарної держави.

Сам пан Черняк називає себе прихильником «бюджетного федералізму», але закликає не плутати його із класичним розумінням цього поняття, яке передбачає перерозподіл політичних повноважень. Пан Черняк пояснює «бюджетний федералізм» як оптимізацію територіального поділу України та децентралізацію державної влади, але в межах унітарної держави.

Фахівець навів Бі-Бі-Сі один із можливих сценаріїв територіальної реформи: «Ну, десь приблизно виділяється 8 країв або земель, щоб сконцентрувати більше ресурсів, дати більше можливостей місцевим органам. Наприклад, Карпатський край: Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області; Поліський: Волинська, Рівненська, Житомирська; Подільський: Вінницька, Хмельницька, Тернопільська; Київський: Київська, Черкаська, Чернігівська; Слобожанський: Харківська, Сумська, Полтавська; Придніпровський: Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська; Причорноморський: Одеська, Херсонська, Миколаївська, Крим, і Донецький: Донецька та Луганська».

Історичний аспект

Окрім економічних аргументів, федералісти наводять і кілька історичних на свою користь. Зокрема, твердять, що Україна формувалася з частин, які перебували у складі різних держав і мають регіональні відмінності. Ще один аргумент федералістів - це те, що подібні погляди висловлювали такі непересічні особистості як Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський чи В'ячеслав Чорновіл.

Втім, юрист Олександр Батанов радить не виривати думки великих українців з їхнього контексту: «Вони говорили в рамках, зокрема, якщо Чорновіл, в рамках єдиної тої держави. Якщо говорити про 19-те століття, то в рамках Російської імперії…Безумовно, ті чи інші думки, вони висловлювалися в певну епоху під впливом ряду економічних та політичних чинників. Тому треба розглядати ту чи іншу точку зору в контексті тих подій, які були».

Навіть прихильники федералізації визнають: легкого її втілення в Україні не буде. Депутат парламенту від Партії регіонів Олександр Черноморов розповідає, що наразі його однодумці не готують законодавчих змін.

Для таких радикальних реформ потрібні і зміни до Конституції (тобто 300 голосів депутатів), і підтримка на місцях. У Партії регіонів визнають, що поки що не розраховують ні на одне, ні на інше.