ЄС жалкує за реформами в Україні

Янукович і Баррозу
Image caption Від нової влади очікують реформ

Згідно з доповіддю Європейської Комісії, реформи, покликані наблизити Україну до ЄС, минулого року уповільнилися.

Загалом у Брюсселі оприлюднили 12 звітів про розвиток країн, що входять до Європейської політики сусідства, серед яких і Україна.

Завдання для України на поточний рік – стабілізація політики та економіки, але поки що представники ЄС не знають, як впорається із цими завданнями нова влада.

Після кількох років стійкого поступу у багатьох сферах, про які йдеться у Плані дій Україна-ЄС, у 2009 році відбулося уповільнення темпу реформ – таким є головний висновок оприлюдненої Європейською комісією щорічної доповіді щодо поступу у стосунках між Києвом та Брюсселем.

Автори доповіді називають головними причинами уповільнення реформ економічну та фінансову кризу, а також загострення політичної ситуації в Україні напередодні президентських виборів, які завершилися лише у лютому цього року.

Image caption Жозе Мануель Пінту Тейшейра

"Без відчутного поступу"

Голова представництва ЄС в Києві Жозе Мануель Пінту Тейшейра каже, що у Брюсселі завжди вітали і підтримували ті перетворення в Україні, які дозволяли їй наблизитися до загальноєвропейських стандартів.

Водночас, як твердить пан Тейшейра, у ЄС відчувають жаль з того приводу, що Україні не вдалося провести більш «амбітні» реформи:

«Загальний висновок полягає у тому, що впродовж 2009 року не відбулося якогось відчутного поступу, якщо порівнювати із 2008 роком. 2008 рік відзначився приєднанням України до СОТ, що було серйозним досягненням. Але після того суттєвого прогресу ми не спостерігали. Це стосується і боротьби із корупцією, і створення більш передбачуваних правил гри для бізнесу, і прозорості влади, і верховенства закону та реформи судочинства – тобто це всі сфери, які стосуються щоденного життя українців.»

Серед ключових пріоритетів реформ на 2010 рік, які мають наблизити Київ до Брюсселя, – зміцнення макроекономічної стабільності, реформа Конституції, покликана зміцнити політичну стабільність в Україні і, водночас, зберегти демократичний напрямок розвитку держави, реформування енергетичного сектору, і, зокрема, газової сфери, а також реформа державного управління та боротьба проти корупції через судову реформу.

Як вважає політолог-міжнародник Григорій Перепелиця, новій українській владі не те, що не вдасться втілити ці завдання, вона просто має інші пріоритети:

«Ідеологія попередньої влади була, все таки, спрямована на інтеграцію в НАТО та Європейський Союз. Зараз ідеологія нової влади спрямована на інтеграцію у протилежному напрямку. Тому зараз доповіді можуть бути про виконання Плану дій, а щодо змісту, то я має дуже великий сумнів, що воно відповідатиме задекларованим цілям.»

Які шанси реформ?

Водночас у своїх оцінках того, якими є шанси запровадження всіх цих реформ цього року, після зміни влади в Україні і помітної зміни зовнішньополітичного курсу Києва, представники Брюсселя поки що покладаються на офіційні заяви української влади про незмінність головного курсу на євро інтеграцію, а також заяви представників нинішньої опозиції, що вони не блокуватимуть законодавчі ініціативи влади, які спрямовані на зближення України з ЄС згідно із Планом дій про асоціацію.

При цьому, як каже голова представництва ЄС в Україні, Брюссель не нав’язує Києву проведення реформ, які насправді передусім мають працювати саме на Україну. Як приклад Жозе Мануель Пінту Тейшейра наводить ситуацію зі свободою слова.

Свого часу Київ не виконав один із пунктів Плану дій про створення громадського мовлення, яке давало б рівні шанси і владі, і опозиції бути присутньою в інформаційному просторі.

Тепер опозиція, яка була тоді при владі, скаржиться на обмеження доступу до ефіру:

«Звісно, ми отримуємо повідомлення про звинувачення у згортанні свободи слова. У нас поки що немає документальних підтверджень, але ми відстежуємо цей процес. Ми також знаємо, що українські ЗМІ відзначаються належністю до тих чи інших економічних груп, і свобода преси багато у чому визначається інтересами цих бізнес-груп. І тут ми можемо лише пошкодувати, що одне із зобов’язань, яке ще 5 років тому Україна брала на себе в рамках Плану дій з інтеграції до ЄС, було створення громадського мовлення.»

Без "сфер впливу"

Загалом, як каже голова місії ЄС в Києві, європейці поважають вибір українського народу, а відтак, і дії законно обраної влади, і нікому не збираються нав’язувати ані свої цінності, ані дружбу, і не заперечують проти зближення України із Росією, хоча послідовно виступають проти поділу світу на «зони впливу».

«Звичайно, Європейський Союз не може втручатися у взаємини України з іншими державами. Ми вже формалізували свої взаємини із Києвом у прозорий, зрозумілий та відомий спосіб. Те, що ми запропонували Україні – це трансформація країни на принципах, засадах та цінностях, які вже спрацювали у ЄС. Тільки ці перетворення можуть забезпечити економічну та політичну інтеграцію України до європейського співтовариства.

Європейський Союз відомий як «м’яка сила.» Проте з кількох нагод Європейський Союз вже заявляв, що не сприймає концепцію розподілу на «сфери впливу.»

Ми вважаємо, що нам не потрібні жодні «сфери впливу,» так само, як і інші не повинні їх мати. Але, врешті-решт, це право українців обрати представників влади, аби вони втілювали певну зовнішню та внутрішню політику.»

Керівник представництва ЄС каже, що вже через рік з’явиться новий звіт про втілення Плану дій Україна-ЄС, де будуть відбиті результати першого року роботи нової української влади.

Поки що ж знаковою подією стало перенесення так званих Днів Європи, що останні 5 років традиційно проходили у Києві 8 травня, у день, коли європейці святкують перемогу над фашизмом, на наступні вихідні, аби не зашкодити спільному із Росією святкування Дня перемоги 9 травня.