Україна дружитиме з МВФ і ''без грошей''

Перший заступник глави адміністрацї президента Акімова
Image caption Ірина Акімова каже, що гроші - не головне.

Перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова запевняє, що для України на першому місці у її стосунках із Міжнародним валютним фондом стоять не гроші фонду і не їх кількість, а сам факт співпраці з тією фінансовою інституцією.

"Моє глибоке переконання, що Україна зараз потребує не стільки грошей МВФ, це вторинна мета. Найголовніше - це позитивний сигнал про те, що співпраця продовжиться", - сказала Акімова.

За її словами, підсумки першого кварталу цього року засвідчили спроможність уряду давати собі раду із внутрішніми боргами.

З поверненням зовнішніх боргів серйозних проблем також не буде, - впевнена чільна представниця адміністрації президента Януковича. "За оцінкою представників МВФ, підозр про те, що Україна може оголосити дефолт за зовнішніми зобов'язаннями, не виникало навіть у найскладніший період 2008 і 2009 років", - сказала Акімова.

Ті запевнення пролунали напередодні приїзду до України наступного тижня заступника директора Європейського департаменту МВФ Пола Томсена і керівника місії МВФ по Україні Таноса Арвантіса для обговорення питання про подальшу співпрацю.

У самому факті їх приїзду Акімова бачить сигнал, що МВФ зацікавлений у продовженні співпраці, розглядає Україну як не просто важливу країну, а й як спроможну задовольнити вимоги МВФ.

Відтак представниця адміністрації президента Януковича впевнена, що в переговорах з МВФ вдасться знайти компроміс, і не виключає, що співпраця може поновитися вже влітку.

Image caption Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан стурбований глобальною кризою

МВФ обіцяв повернутись

МВФ призупинив співпрацю з Україною незадовго до президентських виборів 2010 року через політичну нестабільність у країні і зокрема через відсутність консолідованої позиції між президентом Ющенком та прем'єром Тимошенко.

Через призупинення співпраці Україна не отримала останній транш із кредиту на загальну суму 16,4 мільярди доларів.

Команда президента Януковича просить МВФ затвердити нову програму stand-by на період з червня 2010 до грудня 2012 року. Стару програму, затверджену за прем'єрства Тимошенко у листопаді 2008 року, уряд Азарова просить скасувати.

За словами віце-прем'єра Сергія Тігіпка, Україна просить в МВФ від 12 до 19 мільярдів доларів.

Урядовець запевняє, що гроші фонду все менше й менше витрачатимуться на фінансування дефіциту державного бюджету. Саме великий дефіцит державного бюджету є чи не найголовнішою причиною для дискусій МВФ з урядом Азарова. За словами Тігіпка, новий кредит МВФ планується спрямувати на збільшення золотовалютних резервів України.

Кілька днів тому постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр заявив, що Фонд готовий надавати підтримку Україні в здійсненні амбітної програми реформ, спрямованих на забезпечення кращого майбутнього для народу України.

Тоді ж він відзначив "значний прогрес" у переговорах про кредит на суму 19 мільярдів доларів, які офіційний Київ сподівається завершити найближчим часом.

"Ми досягли значного поступу. Однак ми маємо спірні питання щодо консолідації податків та банківської реформи", - сказав Альєр.

Соціальний популізм - гальмо для економіки

Поки МВФ зважує, варто чи ні давати Україні нові кредити, інша міжнародна фінансова установа - Світовий банк - критикує команду Януковича за "соціальний популізм, який гальмує зростання економіки в Україні".

За словами директора Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартіна Райзера, одним з ключових чинників стримування економічного розвитку держави є структурні проблеми з дефіцитом державного бюджету.

"Ціна на газ 80 доларів - для домогосподарства, тоді як держава купує газ за 230 доларів, а пенсійна система генерує доходи на 4-5% менше, ніж витрати на її функціонування", - сказав Райзер.

Зазначені дисбаланси, які уряд не в змозі виправити, не дозволяють, на думку СБ, сконцентруватися на ефективному управлінні державними інвестиціями для реалізації інфраструктурних та енергозберігаючих проектів.

"Україна виділяє на це 1% ВВП, в той час як економіки Європи, а особливо Азії, які швидко розвиваються, - від 5% до 10% ВВП", - зауважив Райзер.

Критика з боку Світового банку пролунала нещодавно, коли Янукович відзначав 100 днів свого президентства.

3 місяці тому Світовий банк рекомендував новообраному президентові України здійснити низку невідкладних структурних реформ для забезпечення стійкого відродження та упевненого зростання.

Головними пріоритетами в перші сто днів нового президента і нового уряду, відповідно до рекомендацій СБ, мали стати "стабілізація державних фінансів, стимулювання приватних інвестицій і реструктуризація фінансового і банківського секторів".

Тоді Мартін Райзер застерігав, що Україна не зможе уникнути зменшення державних видатків. А тому радив скоротити соціальну допомогу всім, окрім найбідніших верств населення, до яких сьогодні, за його оцінками, доходить тільки 40% того, що має надходити від держави.

Саме найбідніші верстви, на його думку, мають одержати повну компенсацію подвійного подорожчання енергоносіїв протягом нинішнього року. Ще на початку президентсва Януковича СБ рекомендував українській владі підвищити тарифи на побутовий газ та комунальні послуги в 2 рази до початку 2011 року.

А резервом збільшення доходів бюджету називав у тому числі дерегуляцію малого і середнього бізнесу. Жодна з цих двох рекомендацій Світового банку не була виконана, що, схоже (серед іншого) і пояснює критику Світовим банком команди Януковича за соціальний популізм.

Новини на цю ж тему