Яка доля мирних демонстрацій в Україні?

Мітинг у Харкові
Image caption Мітинг у Харкові проти угод щодо Чорноморського флоту.

Правозахисні організаціі висловлюють стурбованість щодо можливості ухвалення парламентом Закону про мирні зібрання.

Водночас не має єдності щодо оцінки документа серед опозиції. Дехто з представників БЮТ каже, що одним з позитивів Закону є положення про спонтанні мітинги.

Проект закону був запропонований ще 2008 року урядом Юлії Тимошенко. Тоді він викликав хвилю протестів з боку правозахисних організацій, які посилалися на ймовірність позбавлення громадян права на мирні демонстрації. Не рекомендувала схвалювати закон і Венеціанська комісія.

Нині документ набув нового дихання і, на думку експертів, став вигідним нинішній владі.

Водночас не має єдності в оцінці положень Закону серед опозиції. Дехто з представників НУНС каже про ймовірність наближення України до поліцейської держави з ухваленням цього документа. Разом з тим представник фракції БЮТ Віктор Таран сказав Бі-Бі-Сі про відповідність Закону європейським нормам і особливо виділив положення про спонтанне зібрання, коли демонстрації влаштовуються без завчасного попередження влади.

"Якщо б влада забороняла, то є такий термін, як спонтанний мітинг. Для цього не потрібно давати заявку в органи виконавчої влади. Це європейська норма, прописана у французькому та інших законодавствах. Ми це координували з Венеціанською комісією," - заявив Віктор Таран.

Віктор Янукович під час відзначення 100 днів свого президентства теж згадував про проблему мирних зібрань і демонстрантів.

Він заявив про те, що ті особи, які порушують громадський порядок, незалежно від приналежності до тієї чи іншої політичної сили – їх міліція захищає від неприємностей.

Напередодні Беркут розігнав групу демонстрантів, яка прийшла протестувати проти політики влади біля Палацу Україна, де саме виступав із зверненням до народу Віктор Янукович.

Водночас чимало правозахисних організацій вважають нинішню редакцію Закону про мирні зібрання такою, яка серйозно обмежує права людей.

Керівник Інституту “Республіка” Володимир Чемерис, який свого часу був одним з організаторів руху “Україна без Кучми”, вважає, що в Україні може узаконитися практика щоденних заборон і розгонів мітингів.

"Якщо цей проект стане законом, то у нас не можна буде проводити будь-які мітинги, які будуть невигідні владі. Насамперед, це норма про необхідність повідомлення за 4 дні до проведення акції. Це дуже багато. Якщо б люди в Харкові реагували на те, що вирубають парк за 4 дні, то парк вже давно б вирубали. Якби за 4 дні треба було реагувати на “Харківські угоди” між Україною і Росією – було б занадто пізно."

На думку Володимира Чемериса, значно ускладнюється процедура повідомлення про проведення мітингів, не має можливості оскарження в суді заборони їх організації, відсутня відповідальність правоохоронних органів. Пан Чемерис каже, що ані попередній варіант закону Юлії Тимошенко, ані нинішній - не відповідають Конституції і Європейській Конвенції з прав людини.