Росія добудує атомні станції в Україні

Хмельницька атомна станція

Україна добудовуватиме третій та четвертий енергоблоки Хмельницької атомної електростанції спільно з Росією. Міжурядову угоду про це підписали в Києві.

Більшу частину грошей на завершення українського довгобуду обіцяє дати Москва, у тому числі і у вигляді кредитів комерційних банків. Наразі невідомо, на яких умовах російський капітал фінансуватиме українську будову та у що виллється те фінансування українським платникам податків.

Підписанням міжурядової угоди про спільну добудову двох енергоблоків Хмельницької атомної станції міністр енергетики України Юрій Бойко та голова корпорації "Росатом" Сергій Кірієнко продовжили плани з розвитку атомної енергетики, започатковані попередніми українськими урядами.

У жовтні 2008 року переможцем міжнародного конкурсу з вибору типу реакторної установки для будівництва 3-го і 4-го блоків ХАЕС стала російська компанія Атомстройекспорт, перемігши у тому змаганні американську компанію Вестінгхаус. Росіяни надали на конкурс проект реакторної установки В-392 Б, розроблений для Балаківської АЕС у Росії. Торік попередня вартість спорудження двох енергоблоків оцінювалась у 15 мільярдів гривень. Зараз називають цифри утричі більші – до 6 мільярдів доларів. За попередніми домовленостями, фінансуватимуть проект обидві сторони.

Російська – 85%, решту 15% - українська. Хоча восени минулого року за прем‘єрства Юлії Тимошенко під час її зустрічей з російським прем‘єром з Владіміром Путіним обговорювалася можливість повного кредитування російською стороною цього проекту.

Загально, але оптимістично

На яких умовах підписали угоду цієї середи в Києві представники нової владної команди на чолі з президентом Януковичем, наразі невідомо.

Документи ще мало хто бачив, а міністр палива й енергетики Юрій Бойко, коментуючи ту подію, назвав її визначною і заявив про початок відродження ядерної енергетики в Україні.

Говорив він загальними, але оптимістичними фразами, так наче в історії України не було Чорнобиля:

Image caption Юрій Бойко і Сєргєй Кірієнко підписали угоду про співпрацю

“Ми сьогодні зробили дуже важливий крок на шляху подальшого розвитку атомної енергетики в нашій країні. Підписана міжурядова угода про забезпечення фінансування добудови двох ядерних енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС, і ця подія започатковує ренесанс ядерної енергетики у нашій країні та забезпечення екологічно чистою енергією наших споживачів. Я впевнений, що сьогоднішній крок гідно оцінять народи обох країн як свідчення подальшої інтеграції і забезпечення високого рівня стратегічного партнерства між урядами і народами наших країн”.

Восени минулого року, коли сторони лише готували проект міжурядової угоди, президент Національної компанії Енергоатом Юрій Недашківський сказав, що російська сторона надасть кредит із ставкою Лібор 3%. А погашення тіла кредиту планувалося розпочати через півроку після того, як добудовані енергоблоки почнуть працювати.

Про кредит поки невідомо

Зараз сторони кажуть, що умови надання російської позички, а також гарантії по кредиту та конкретні механізми повернення коштів будуть виписані в окремій угоді. За словами голови «Росатома» Сергія Кірієнка, про одну частину російського кредитування домовлятимуться міністерства фінансів, іншу частину нададуть російські банки, включно з комерційними.

“Які це можуть бути банки? Це, очевидно, російські державні банки. Найбільше в нас налагоджена ця робота із Сбєрбанком Росії. На який час надаватиметься кредит? Настільки, наскільки це підтвердить економічний розрахунок. Потрібен час на добудову і потрібен час для того, щоб можна було спокійно виробляти електроенергію і за рахунок доходу від електроенергії повертати кредит. Саме тому це буде досить довгостроковий кредит. Приблизна оцінка суми кредиту – це кілька мільярдів доларів”.

Напередодні з‘явилась неофіційна інформація про перерахування з Росії в Україну двох мільярдів кредитних коштів. Анонімні джерела, на які посилаються інформаційні агенції, не виключають, що це перший транш на добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС.

Питань більше, ніж відповідей

Серед питань, на які поки що немає відповіді, і ймовірність участі українських компаній у проектувальних, ремонтних та будівельно-монтажних роботах.

Експерти, нарікаючи на брак інформації про зміст угоди на добудову, називають її вигідною для російської сторони, яка, перемігши в тендері, здобула роботу для російських компаній, а для російського капіталу можливість заробити.

Що ж стосується вигоди від того проекту для України, то тут, як каже експерт у галузі енергетики дослідницького центру імені Разумкова Володимир Саприкін, явним позитивом є можливість отримати кредит під час економічної кризи. В інших аспектах, на думку експерта, більше запитань, ніж відповідей:

“А чи потрібно саме зараз починати будівництво і чи доцільно 2015 чи 2016 року завершувати будівництво двох енергоблоків? Можливо, це потрібно зробити пізніше, оскільки споживання всередині країни зменшилось. Зменшилось споживання енергії в сусідніх країнах, до яких ми експортуємо електроенергію. До речі, зараз дуже важко експортувати електроенергію, оскільки наші ціни не завжди є конкурентноспроможними на ринках центральної та східної Європи. Оскільки у нас значний перелік пільговиків, і вартість електроенергії зростає”.

Що стосується того, як нова угода скоригує декларовані попередньою українською владою наміри диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, аби зменшити залежність від Росії, то Володимир Саприкін каже, що команда Віктора Януковича і не ставила собі такої мети. Як запевняє експерт, про це не йдеться в жодному з програмних документів.