Міліція знову пропонує квитки за паспортом

біля залізничної каси
Image caption Іменні квитки скасували 2007 року

Міністерство внутрішніх справ запропонувало відновити продаж іменних залізничних квитків.

Керівник відомства Анатолій Могильов каже, що так буде легше боротися зі спекулянтами та шукати злочинців.

Урядовець також не вважає іменні квитки порушенням прав людини на свободу пересування, зауважуючи, що ніхто не заперечує проти того, аби показувати свій паспорт при купівлі квитка на літак:

"Я вважаю, що це не таке велике порушення прав людини, коли стежать за її пересуванням. Нині будь-який мобільний телефон або кредитна картка - це легкий і простий шлях відстеження місцеперебування людини. Ми внесли пропозицію, аби зробити залізничні квитки іменними, як на авіаквитки. Це має зменшити ризик торгівлі квитками з рук за підвищеними цінами. Крім того, це нам допоможе виявляти людей, які перебувають у розшуку."

Водночас в Українській Гельсінській спілці переконані, що іменний квиток – це не метод боротьби спекулянтами, а, як каже виконавчий директор спілки, Володимир Яворський, ще один спосіб стеження за людьми:

"Такого злочину чи правопорушення, як спекуляція, українське законодавство не містить. Якщо це не вважається злочином, то із чим боротиметься Міністерство внутрішніх справ. А ще, крім імені та прізвища, будуть вписувати номер паспорта та рік народження особи. На нашу думку, це суперечить правам людини, оскільки дає можливість відстежувати пересування будь-якої людини, незалежно від того, чи це злочинець, чи ні."

Аргументи проти

Проти повернення до продажу іменних квитків виступають і у Міністерстві транспорту.

Представниця цього відомства Ольга Скрипкіна каже, що таке нововведення ускладнює поїздки і більшості пасажирів не сподобається, адже "за опитуваннями Мінтрансзв’язку, 80% пасажирів негативно оцінюють повернення до іменних квитків."

Раніше українці вже стикалися із іменними квитками на поїзд, однак у листопаді 2007 року Кабінет міністрів це скасував, щоб, як пояснювали урядовці, полегшити оформлення проїзних документів.

Тоді український уряд посилався на європейську модель, адже у країнах ЄС не треба мати паспорт для купівлі або повернення квитка.

В Україні ж купити квиток на потяг поки що можна без паспорту, а от повернути – тільки із документом, який засвідчує особу.

Більшість опитаних пасажирів кажуть, що, з одного боку, це незручно – постійно носити паспорт із собою, а з іншого, якщо це допоможе боротися із дефіцитом квитків, - чому б і ні.

Один із пасажирів запропонував запроваджувати іменні квитки посезонно – на час відпусток:

"Коли сезон відпусток, то треба запроваджувати якійсь упорядкований продаж білетів. Тобто, щоб одна людина могла брати один, а не 10 квитків. Тоді, може не буде такого, що на Сімферополь, у Крим зовсім немає квитків."

Спекулянти не на запис розповідають, що мали роботу як за часів іменних квитків, так і без них.

Схема купівлі іменного квитка, якого немає у касі, така: пасажир дає спекулянту паспорт із грошима, і за кілька хвилин отримує квиток, який у відкритому продажу був недоступним.