Чому не розсекречують документи про війну?

22 червня 1941 року нацистська Німеччина розпочала бойові дії проти Радянського Союзу. Однією з перших у тій війні постраждала Україна і заплатила чи не найбільшу ціну з усіх країн, що брали участь у тій війні.

У річницю початку війни в Україні оголошено День скорботи. Попри те, що багато свідків подій Другої світової війни і досі живі, дискусії щодо суперечливих моментів драматичної історії українців середини минулого століття і досі не вщухають.

По 65 роках закінчення найбільш кривавої війни в історії людства сучасні українці не завжди можуть сказати напевне, якою для їхньої країни була та війна, Другою cвітовою чи Великою Вітчизняною? Полемізують історики, політики та прості люди, родини яких прямо чи опосередковано зачепило воєнне лихоліття.

Попри величезну кількість наукових досліджень та опублікованих воєнних мемуарів в історії того періоду і досі є чимало білих плям. Одними із таких нез'ясованих сторінок історії є достеменні причини важких втрат радянської армії у перші дні війни.

Деякі із ключових документів, що й досі зберігаються під грифом "таємно" у Центральному військовому архіві в Москві, могли б заповнити прогалини у вивченні та розумінні історії, - заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі колишній керівник служби безпеки України Валентин Наливайченко.

Бі-Бі-Сі: Чи є перспектива оприлюднення документів, які б допомогли б з’ясувати причини важких втрат радянської армії у перші дні війни?

В. Наливайченко: Для мене найважливішим в розумінні історії Другої світової війни є її початок, тобто 1939 рік.

Хотів би навести приклад. Я довго працював у Фінляндії. Там без жодного пострілу загинула 44-а дивізія лише лише тому, що Сталін просто перекинув непідготовленими тисячі людей в осінньому обмундируванні на зимову війну на кордон Фінляндії і Радянського Союзу. Вони замерзли без жодного пострілу. Це був фактично злочин проти власного війська. І фіни поставили їм пам’ятника, щоб раз і назавжди вшанувати нещасних вояків через одне дуболомне, вибачте, що це не те слово, яке у вашій передачі треба використовувати, рішення. Сталін перекинув їх і фактично програв війну. Це був один із програшів.

Історики, які мають доступ до документів із 39-го по 41-й рік, заявляють - їх треба розсекретити.

Іще один приклад. Мій дід захищав Київ. На 8 ополченців видавалася тільки одна гвинтівка. Дід розповідав, як когось першого вб’ють, то гвинтівку бере наступний. Говорити про те, що це була готовність до війни і велика геніальність більшовицького керівництва, яке підгодовувало для оборони власну країну, це теж неправда. Це - один із міфів, які приховують архіви, і який треба розвінчати.

Бі-Бі-Сі: Які документи треба відкривати? Що ви маєте на увазі? Це в Москві слід робити, не в Києві?

В. Наливайченко: Безумовно. Там зберігається Центральний військовий архів. Його в Києві ніколи і не було. Києву не довіряли за радянських часів. І жодних серйозних архівів тут не зберігалось і ніколи не передбачалося зберігати.

Бі-Бі-Сі: Тобто, на ваш погляд, оприлюднити треба всі документи часів Другої світової війни, що мають безпосереднє відношення для вивчення історії України та Радянського Союзу?

В. Наливайченко: На моє переконання, взагалі не відкрито найважливішого – документів, які передували початку Другої світової і початку Великої Вітчизняної. Тільки-но ці документи розсекретять, ми зможемо дізнатися правду.