Проект Податкового кодексу посварив нову владу в Україні

Підрахунки

Проект нового Податкового кодексу став предметом чи не перших публічних розбіжностей між представниками нової влади.

Прем’єр-міністр називає підготовлений урядом документ цілком досконалим, президент та його адміністрація критикують і закликають не поспішати із його ухваленням, а підприємці заявляють, що у разі, як Податковий кодекс буде ухвалено у його нинішньому вигляді, податковий тиск на бізнес зросте, а сам бізнес тікатиме «в тінь» та за кордон.

Проект Податкового кодексу було підготовлено новим урядом, і, перед поданням на розгляд парламенту, одноголосно схвалено міністрами. Перше читання кодексу пройшло без особливих проблем 17 червня, а нова коаліція забезпечила 247 голосів на його підтримку. Очікувалося, що Податковий кодекс буде схвалено у другом читанні та в цілому до 9 липня.

Розробка Податкового кодексу подавалася як складова програми реформ нової влади, а під час звіту про перші 100 днів роботи уряду підкреслювалися такі переваги нового кодексу, як зниження та спрощення податкового навантаження, скорочення кількості державних податків з 28 до 19, а місцевих – з 14 до 5, а також податкові канікули для малого бізнесу.

'Кодекс - не цукерка, а прості правила ведення бізнесу'

Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що, як будь-який законопроект, цей кодекс не є досконалим, але цілком може виконати головне покладене на нього завдання – впорядкувати складну систему сплати податків в Україні.

«Головна його ідея – зменшити податковий тиск на бізнес, який реально працює, і працює «по-світлому.» Тому, хто працює нормально, остерігатися взагалі не треба. Навпаки, ми оголошуємо податкові канікули для малого бізнесу на 5 років. У якій країні таке ще є? Тому, якщо ми йдемо на зниження податків для «світлого» бізнесу, то у відповідь ми очікуємо, що компенсувати зниження доходів бюджету мають ті, хто зараз взагалі нічого не платить. Це ціна справедливості. Тому не можна сказати, що ми всім роздаємо цукерки. Податковий кодекс не покликаний роздавати цукерки. Він створює прості, зрозумілі правила для ведення бізнесу. Хоча, звісно, під час роботи над таким складним документом, яким є Податковий кодекс, цілком можливими є якісь неточності, недоліки, але всі члени уряду готові їх виправляти при наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень.»

'Не так все добре, як нам малюють'

Водночас із критикою нового кодексу виступили низка великих компаній, зокрема, і з іноземними інвестиціями, провідні аудиторські фірми, а також представники малого та середнього бізнесу, які заявили, що цей кодекс суттєво посилює податковий тиск та розширює права податківців, наприклад, надає їм право приходити із перевірками навіть у приватні помешкання підприємців.

Згодом заступниця голови партії Сильна Україна, екс-голова комітету з підприємництва Олександра Кужель, заявила, що лідер цієї партії віце-прем’єр Сергій Тигіпко готовий залишити свою посаду у разі, як парламент таки ухвалить нинішній варіант Податкового кодексу без урахування зауважень та пропозицій підприємців, хоча, формально, саме Сергій Тигіпко очолював робочу групу із розробки цього Податкового кодексу, так само, як і Бюджетного кодексу.

Врешті, із критикою підготовленого урядом проекту Податкового кодексу виступив і президент Віктор Янукович, який заявив, що Україні потрібен «не будь-який, а цивілізований Податковий кодекс,» і закликав суттєво доопрацювати законопроект.

У президентській адміністрації навіть підготували свої пропозиції до проекту Податкового кодексу – повідомила заступниця голови адміністрації з питань економіки Ірина Акімова. Вона заявила, що без урахування цих пропозицій та без схвалення президента парламент навряд чи остаточно схвалить документ, що вже пройшов перше читання:

«Ще раз підкреслюю, що, з одного боку, звісно, не хотілося б відкладати ухвалення цього документу на довгий час, тому що країна вкрай потребує його, проте зайвий поспіх і виставлення чітких часових рамок, як ми бачимо це зараз, - ухвалити його до наступного четверга, - є вкрай небезпечним, про що і вже сказав президент. Якщо документ готовий, то його треба ухвалювати, і робити це швидко. А не готовий – то треба далі готувати.»

А що кажуть підприємці?

Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко каже, що попередньо бізнес-спільнота була налаштована позитивно щодо потреби у Податковому кодексі, але той варіант, що побачили бізнесмени, викликав більше негативних, аніж позитивних вражень.

До загальних оцінок про те, що до проекту Податкового кодексу закладено розширення прав податківців із одночасним згортанням прав платників податків, вона додає кілька конкретніших зауважень.

Наприклад, каже пані Дерев’янко, напівухвалений проект Податкового кодексу передбачає запровадження податкового планування, тобто, податки мають сплачуватися не «за фактом», а «за планом,» а податківці, фактично, «призначатимуть» суму податків до сплати.

Крім того, каже представниця Європейської бізнес-асоціації, платник податків не зможе оскаржувати рішення податківців у суді без резервування на рахунку, тобто виведення з обігу підприємства суми, що дорівнює сумі податкових претензій, тоді як зараз до остаточного рішення суду не залежно від суми, щодо якої підприємець сперечається із податківцями, жодних резервів чи інших санкцій не передбачено.

Цей перелік, каже Ганна Дерев’янко, можна продовжувати, але, вважає вона, легше відкласти ухвалення кодексу, і суттєво переробити його:

«Ми спочатку були дуже позитивно налаштовані, і думали, що дійсно треба податковий кодекс приймати якнайшвидше, бо він вже досить довгоочікуваний документ, який з року в рік не ухвалюється. Але коли ми подивилися на зміст цього документу, і побачили там багато речей, які треба прибирати або вдосконалювати, то змінили думку. На сьогодні ми вважаємо, що не варто поспішати з прийняттям того кодексу, який ми, як бізнес-спільнота, бачили. Його треба суттєво доопрацьовувати.»

Минулого тижня українські підприємці почали збирати підписи проти остаточного ухвалення Податкового кодексу у тому вигляді, як він нині перебуває на розгляді парламенту. Спільне звернення бізнесменів планується надіслати на електронну пошту уряду, парламенту та президентської адміністрації.

Експерти підрахували, що українські підприємці сплачують чи не найбільшу кількість податкових платежів у світі – 147. Для порівняння, у Росії підприємці сплачують 11 податків, у Польщі – 40, США – 10, Білорусі – 107, Франції та Китаї – лише 7 податків.