Місцеві вибори - кіт у мішку чи 'гречка форевер'

Гречка
Image caption Ю.Тимошенко: в ідеологічного кандидата шансів практично немає, жодного шансу. Це називається "гречка форевер".

Пропрезидентська сила хоче повернутися до змішаної системи обрання депутатів, коли половина складу рад обиратиметься за партійними списками, половина - в одномандатних округах, а у селах та селищах - взагалі без партійних списків.

Однак, не ці норми законопроекту привертають найбільшу увагу. А пропозиція партії влади усунути від участі у місцевих виборах блоки. Такі пропозиції у проекті закону можуть спричинити конфлікт не лише між владою і опозицією, але і в самій пропрезидентській коаліції, алже у разі ухвалення закону труднощі виникнуть не лише у блоку Юлії Тимошенко, але й у блоку Володимира Литвина, який є учасником коаліції.

Партія регіонів хоче позбутися котів у мішку

«Сьогодні дійсно законодавство є засекреченим. Дату виборів визначив пан Льовочкін, він сказав, коли вони будуть, хоча це мала зробити Верховна Рада. Визначений буде без нас і закон про місцеві вибори», - так Володимир Бондаренко, депутат від опозиційної фракції блоку Тимошенко, промовляв із парламентської трибуни після того, як близько 10-ти проектів законів про місцеві вибори, які пропонували депутати від опозиції, були провалені.

Через кілька годин після цих подій у Верховній Раді з'явився проект постанови про дату виборів - 31 жовтня 2010 року і сам закон про обрання депутатів всіх рівнів.

Документ передбачає, що партійних виборів не буде у селі та селищі, депутати обиратимуться за мажоритарною системою, тобто, у бюлетені для голосування будуть лише прізвища кандидатів.

Депутатів міських, районних, обласних рад та Верховної Ради Криму тепер пропонують обирати за змішаною системою - половину за партійним списком, половину - в одномандатних округах.

Ті, хто стоїть за проектом цього закону, переконують, що він сприятиме більш тісному зв'язку депутата і виборців.

«Мені здається, що закон вирішує головне завдання, яке поставив президент. Зробити виборчу систему більш прозорою, більш демократичною, такою, яка б відображала волевиявлення громадян. З іншого боку, вона має давати більшій контроль місцевих громад за депутатами, яких вони обирають», - говорить глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін. А його однопартієць, Михайло Чечетов дуже пристрасно доводив, що усі політики обіцяли виборцям опікуватися їхніми щоденними проблемами, а не прикриватися партією.

«І коли була виборча кампанія, жоден із кандидатів тоді не сказав: «Ні-і-і, ми вам не віримо, ми самі незрозуміло кого візьмемо у список. А ви голосуйте за мішок, набитий невідомо, якими депутатами, які потім як миші, як щурі розбігаються із корабля, що тоне». А тепер, коли все закінчилося, кажуть: ні, не треба, бо виборці можуть помилитися, а нам тут із Києва видніше, що там робиться у якомусь селищі. Ми звідси будемо трамбувати мішки із кандидатами!», - промовляв пан Чечетов із парламентської трибуни.

Опозиція: мажоритарна система - це «гречка форевер»

Доцільність повернення до мажоритарної чи змішаної системи виборів на місцевому рівні раніше не заперечували й інші політичні сили, кажучи, що закриті списки давно себе дискредитували.

Однак, після приходу до влади Партії регіонів, яка, фактично, контролює усі гілки влади, а також правоохоронну і судову системи, в опозиції запевняють, що обрання депутатів в одномандатних округах - це шлях до встановлення контролю і над місцевими радами. Оскільки, як вважає, приміром, лідер БЮТ Юлія Тимошенко, партії влади буде досить просто забезпечити перемогу мажоритарних кандидатів, аби потім вони увійшли до більшості.

«Останні вибори, що відбувалися за мажоритарною системою, показали, що на окрузі, коли приходить ідеологічний політик і приходить бізнесмен із підтримкою адміністративного ресурсу, в ідеологічного кандидата шансів практично немає, жодного шансу. Це називається «гречка форевер», - заявила Юлія Тимошенко. Тобто, «гречка назавжди». Тут противники повернення до мажоритарних округів наводять приклади масової роздачі продуктових наборів під час виборчих кампаній як агітацію за того чи іншого кандидата.

Місцеві депутати не хочуть диктату партійних босів

Ставлення до нових правил на виборах у самих депутатів місцевих рад - дуже неоднозначне, і часто воно відрізняється від думки колег із Ради найвищого рівня - парламенту. Настрій місцевих депутатів переважно такий: не хочуть бути пішаками у партійних босів, незалежно від того, яка система виборів існуватиме.

Говорить депутат львівської міськради, що очолює депутатську групу «Спільнота» Володимир Гірняк: «Хоча я не є прихильником Партії регіонів, у даному випадку я дозволю собі не погодитися із Юлією Володимирівною. А хто зараз є у списку блоку Юлії Тимошенко на місцевому рівні? Це ті самі бізнесмени, тільки вони дають гроші у партійну касу. І це стосується не лише блоку Юлії Тимошенко. Це стосується усіх блоків. Просто партія має збирати активних, сильних людей. От мене переконував депутат парламенту, який є противником мажоритарної системи. Мовляв, тоді депутатами ставатимуть директор школи, головний лікар, начальник ЖЕКу. А я кажу йому: а хто зараз є депутатами? Водій лідера блоку, коханка лідера блоку, жінка лідера блоку. Це ж не є нормально!».

А колега пана Гірняка, депутат однієї із райрад Полтави Віктор Стеблянко переконаний, що повернення до змішаної системи виборів - це повернення у минуле.

«Нічого позитивного змішана система не дає. Нічого не зміниться. Треба на законодавчому рівні збільшувати відповідальність політичних партій. Бо якщо представники тих чи інших політичних сил бігають із однієї фракції в іншу і не несуть за це ніякої відповідальності, то це шлях у нікуди», - каже полтавський депутат .

Вибори 31 жовтня - без блоків?

Але в опозиції тепер з'явився іще один привід для хвилювань. Проект Партії регіонів також передбачає, що у виборах не братимуть участі блоки партій, а лише партії.

Тобто, якщо брати до уваги нинішній політичний ландшафт, то блок Юлії Тимошенко - досі друга за рейтингом політична сила - у виборчому бюлетені не з'явиться, замість неї має бути менш відома партія «Батьківщина». А замість блоку Литвина - його Народна партія.

Вибори до місцевих органів влади, швидше за все, будуть призначені на 31 жовтня цього року.

А вже наприкінці серпня має розпочатися виборча кампанія. Якщо коаліція таки заборонить участь у виборах блоків партій, для опозиційної БЮТ це буде черговим серйозним випробуванням.

Нині у кулуарах парламенту кажуть про те, що новий закон про вибори до Верховної Ради також грунтуватиметься на тих же принципах - без блоків і за партійно-мажоритарною системою.

І не виключено, що у разі ухвалення нового закону вже наступного року Україну чекають нові парламентські вибори.