Головаха: 'Януковичу є над чим думати'

Image caption Протести у Києві біля адміністрації президента України.

Чи можлива в Україні нова революція? Громадська опозиція та активісти регулярно закликають українців до масових протестів, але повторити масштаби Помаранчевої революції поки що не вдалося під жодними гаслами.

Про активність українців, їхні протестні настрої Українська Служба Бі-Бі-Сі спілкувалася із заступником директору Інституту соціології Академії наук України, доктором філософських наук Євгеном Головахою.

Бі-Бі-Сі: Чи можливі в Україні найближчим часом протести, які можна було би порівняти з подіями шестирічної давнини?

Є. Головаха: Я не думаю, що таке зараз можливо, тому що все-таки Помаранчева революція – це результат 10-річного правління президента Кучми. А президент Янукович ще й року не попрацював. Але перші протести з'явилися. Йому є над чим думати. Ми бачимо протестні настрої сьогодні на Хрещатику, але справа в тім, що зараз важко щось передбачити. Адже вже зовсім інша країна. Зараз справді протестні настрої є лише у людей, інтереси яких зачіпає Податковий кодекс.

Image caption Євген Головаха: Помаранчева революція – це результат 10-річного правління президента Кучми, а Янукович тільки ще й року не попрацював.

Бі-Бі-Сі: А можна тоді сказати, що зараз люди активніше реагують на економічні гасла чи на якісь там економічні пертурбації, ніж, наприклад, на політичні?

Є. Головаха: Це безсумнівно, бо все ж таки на відміну від 90-х років сформувався певний прошарок людей, які почувають себе самостійними гравцями у капіталістичному середовищі. У 90-х все ж таки переважна більшість людей просто були розгублені. Навіть і ті, хто займався бізнесом. Так що, безумовно, вже зараз можна говорити саме про це.

Бі-Бі-Сі: Наскільки зараз є активною така група, як от молодь чи студенти, які під час Помаранчевої революції мало не першими підтримали гасла?

Є. Головаха: Ми бачимо, що якихось молодіжних рухів, організацій зараз нема. Зараз дійсно прагматична молодь. По-перше, нема реальної опозиції, яка б працювала з молоддю. Ви ж пам’ятаєте, що перед Майданом з молоддю працювали – це треба теж враховувати. По-друге, зараз присутнє розчарування - у попередній владі, яка давала обіцянки змінити країну і взагалі майже нічого не зробила; в опозиції, яка була дуже пасивною останніми місцями. А якийсь внутрішній стимул… я не бачу, щоб він був досить потужний зараз саме для молоді. Хоча молодь – це завжди динамічна складова суспільства. Це зрозуміло, що вони можуть легше піти на акції протесту, ніж, скажімо, пенсіонери, якщо їх інтереси зачіпатимуть. От їх треба до повного відчаю довести.

Новини на цю ж тему