Багатозадачність - сучасна хвороба мозку

Багатозадачність Копирайт изображения Kieran Nash

Звичка постійно перемикатися між кількома справами погано впливає на наші когнітивні здібності, вважають науковці.

Коли обмін миттєвими повідомленнями набув популярності в 1990-ті роки, Джуді Вайнленд була не в захваті.

Постійне спливання вікон на екрані комп'ютера заважало концентруватися на роботі. Втім, її молодим колегам чат, здається, подобався.

"Я дивилася, як вони з легкістю виконують водночас кілька справ, і запитувала себе, що зі мною не так", - розповідає пані Вайнленд, яка працює в туристичному бізнесі з 1978 року і тепер спільно керує двома американськими агенціями з активного туризму - AdventureWomen і Thomson Safaris.

Згодом жінка зрозуміла, що її нездатність до багатозадачності, а радше - ігнорування постійних відволікань, мало одну серйозну перевагу. "Це дозволило мені набагато краще управляти компанією", - зазначає Джуді Вайнленд.

Упродовж дня нашу увагу щось постійно відволікає. Електронна пошта, СМСки, зустрічі, колеги, яким потрібна порада, - цей список можна продовжувати без кінця.

Сьогодні, здається, самі роботодавці змушують своїх співробітників жонглювати кількома справами одночасно. Вони створюють офіси з відкритим простором, де ніколи не змовкають розмови, та посади, які вимагають синхронного виконання кількох різнорідних завдань.

Втім, дедалі більше дослідників говорять про те, що одночасне виконання декількох справ знижує продуктивність праці. Виявляється, що ми могли би зробити набагато більше, якби в певний момент часу зосереджувалися лише на чомусь одному.

Це тому, що наш мозок прилаштований робити в даний момент лише одну справу. Багатозадачність - насправді ілюзія. Коли ми виконуємо кілька справ одночасно, наш мозок постійно перемикається з однієї на іншу, а не сприймає їх синхронно.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Виконання кількох справ одночасно - не ефективне, але нам важко позбутися цієї звички

На думку науковців, це виснажує мозок і знижує когнітивні здібності людини. Одне дослідження 2007 року показало, що офісні працівники перериваються щотри хвилини на перевірку електронної пошти та інші речі. Це знижує їхню здатність завершити будь-яке завдання.

Дослідники підрахували, що компанія з 50 тисячами співробітників втрачає близько 1 млрд доларів через змарнований час, зниження творчого потенціалу, помилки і перевтому персоналу.

"Це - не справжня багатозадачність, - говорить авторка книги "Однозадачність" (Singletasking) Девора Зак. - Такий принцип роботи має купу неприємних наслідків".

Багатозадачність - міф

Багатозадачність "спричиняє поверхневе мислення, знижує творчий потенціал, збільшує кількість помилок і заважає блокувати непотрібну інформацію", - зазначає доктор Сандра Бонд Чепмен, засновниця і головний директор Центру здоров'я мозку при Техаському університеті в Далласі.

Оскільки наш мозок не призначений для роботи в багатозадачному режимі, згодом це може призвести до стресу, депресії і загального зниження інтелектуальних здібностей, наголошує дослідниця.

Попри те, що дослідники погоджуються щодо шкідливості багатозадачності, саме такий підхід до роботи переважає в сучасному професійному середовищі.

Почасти ми самі винні. Коли ми робимо багато речей одночасно, приміром, складаємо звіт, відповідаючи на електронні листи та дзвінки, нам здається, що ми надзвичайно ефективні і зайняті, пояснює доктор Крістін Картер, виконавча директорка центру Greater Good Science при Каліфорнійському університеті в Берклі.

"Зайнятість підтверджує нашу значущість, оскільки відповідає старому міфу про те, що чим більше часу ми проводимо на роботі, тим краще ми працюємо", - каже пані Картер.

Вона вважає це пережитком часів індустріалізації, коли робота починалася з приходом співробітника на фабрику чи в офіс і закінчувалася його уходом додому. "Але ж з появою ноутбуків і електронної пошти це більше не має значення", - пояснює дослідниця.

"Ускладнює справу те, що технології змінюють наш мозок, роблячи його залежним від постійних відволікань, - зазначає Чепмен. - Ми з нетерпінням чекаємо на черговий сигнал повідомлення про лист електронної пошти, СМС або допис у соцмережах".

Як і з будь-якою залежністю, розуміння її шкідливості не допомагає. Ми знаємо, що постійно переривати роботу погано, але нічого не можемо з цим зробити.

І Картер знає про це не з чуток. Сьогодні вона працює в Каліфорнійському університеті постійним консультантом з питання щастя. Але їй самій знадобилося потрапити в лікарню з нервовим зривом від перевтоми, перш ніж вона назавжди відмовилася робити кілька справ одночасно.

Це те, про що всім нам варто пам'ятати.

"Все наше суспільство страждає від синдрому розсіяної уваги, - пише Девора Зак в "Однозадачності". - Він виявляється протягом усього нашого життя на роботі та навіть в особистих стосунках".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Новини на цю ж тему