Пекар на прізвище Пекар. Чи впливають імена на вибір професії?

Вчені вже досить довго досліджують явище номінативного детермінізму - дивного збігу між прізвищем людини та її професією. Дехто вважає його кумедною випадковістю, тоді як інші наводять незаперечні докази.

Хліб Копирайт изображения Unsplash

Проктолог на ім'я доктор Баттс (англ. "сідниці") або шеф-кондитер із прізвищем Бейкер ("пекар") - це чистий збіг обставин чи все ж таки всесвіт якимось чином підштовхує людей обирати професію, пов'язану з їхнім іменем?

Жарти - жартами, але вчені давно звернули увагу на це явище і навіть вигадали назву для нього - номінативний детермінізм.

У серйозному науковому журналі New Scientist є цьому явищу присвячена постійна колонка.

Номінативний детермінізм є частиною більш складної концепції "неявного еготизму", яка свідчить, що нас приваблюють речі, які нагадують нам про самих себе.

Декого тягне одружитися з людиною, яка народилася в той самий день, а декого - переїхати до міста, чия назва співзвучна з його ім'ям.

(У гештальт-психології еготизм означає перебільшене відчуття власної значущості. - Ред.)

Але чи існують об'єктивні докази того, що ваше ім'я дійсно може вплинути на вибір професії?

Бретт Пелхем, професор психології з Коледжу Монтгомері в штаті Меріленд (США), абсолютно в цьому переконаний.

"Ім'я визначає багато аспектів вашого життя", - каже професор Пелхем, який досліджує феномен неявного еготизму вже кілька десятиліть.

Він упевнений, що номінативний детермінізм - це не простий збіг обставин.

Пекар Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вчені давно обговорюють питання, чи впливає прізвище людини на її вибір професії

Ще 2002 року Пелхем і його тодішні колеги Метью Міренберг та Джон Джонс опублікували в журналі "Особистість і соціальна психологія" результати дослідження, присвяченого неявному еготизму.

Вчені вирішили перевірити гіпотезу, що звучання імені людини може впливати на важливі життєві рішення, як-от вибір кар'єри.

Пелхем та його колеги встановили, що люди з іменами Денніс або Деніз (Dennis, Denise) й справді частіше ставали стоматологами, ніж власники інших не менш популярних імен.

Вони також помітили, що чоловічі імена Джордж або Джефрі (George, Geoffrey) "непропорційно часто трапляються серед дослідників геологічної галузі наук".

"Кінське прізвище"

Родина лікарів із Великої Британії на прізвище Лімб ("кінцівка") вже давно замислюється, чи могло їхнє ім'я вплинути на вибір кар'єри.

"Мене часто питають, чи вплинуло моє ім'я на рішення стати лікарем, а пізніше ще й хірургом-ортопедом", - каже доктор Девід Лімб, одружений на Кетрін Лімб, також лікарці.

Коли їхні сини, Річард і Крістофер, вступили до медичної школи і стали об'єктом схожих жартів, родина серйозно замислилася над цим питанням.

Впродовж кількох тижнів вони вивчали реєстр Загальної медичної ради Великої Британії і зрештою оприлюднили "кумедний" звіт із прикладами дивовижного збігу прізвищ лікарів із галуззю медицини, в якій вони спеціалізувалися, або з медициною в цілому.

У статті, яку не можна читати без реготу, перелічені цілі групи промовистих лікарських імен.

Урологи з прізвищами Дік, Кокс, Бол (жаргонні назви різних частин чоловічих статевих органів) або Вотерфолл ("водоспад") та педіатри на прізвище Бойз ("хлопчики"), Гел ("дівчисько"), Чайлд та Кіндер ("дитина").

Хоча Лімби й визнають, що їхнє дослідження не ґрунтується на точному емпіричному аналізі, вони висловлюють ідею, що промовисте прізвище дійсно могло підштовхнути їх та інших лікарів до вибору своєї професії.

Мері Беррі Копирайт изображения Richard Wareham Fotografie / Alamy Stock Photo
Image caption Чи могло "фруктове" прізвище Мері Беррі ("ягода") - відомої британської телеведучої кулінарних шоу і авторки книжок - посприяти її успішній кар'єрі?

"Моя думка виходить не з вивчення номінативного детермінізму, а з моїх власних роздумів про свою долю", - каже Девід Лімб.

"Я впевнений, що на багато речей, які ми робимо, та рішення, які ухвалюємо, дуже сильно впливають підсвідомі чинники".

Мода на дитячі імена

Проте багатьох інших науковців абсолютно не переконують дані таких досліджень або історії з життя.

Професор Урі Сімонсон зі Школи Вортона в Пенсільванії є запеклим противником теорії неявного еготизму.

У своєму дослідженні 2011 року він відтворив аналіз Пелхема і зазначив, що його результати були перекрученими.

Він спростовує висновок Пелхема про те, що ім'я Денніс частіше трапляється серед дантистів, ніж, наприклад, Вальтер, аргументуючи це модою на імена.

Стосовно ж геологів Джорджів та Джефрі, цих імен й справді багато, але не тільки в галузях, чия назва починається з префіксу "гео-", а й взагалі в науці, написав професор Сімонсон у своєму звіті.

Тенніс Сандгрен Копирайт изображения Getty Images
Image caption Тенніс Сандгрен - американський спортсмен, який, дійсно, грає у теніс

"Феномен співзвуччя власних імен та професій їхніх власників є випадковістю чистої води і геть не вартий подальшого розгляду", - стверджує він.

Фахові прізвища

Професора Пелхема, однак, критика не розхолодила.

Щоби з'ясувати, чи є збіг імен і професій наслідком моди на імена, він вирішив простежити цю закономірність на прикладі тривалого періоду та кількох поколінь. Він хотів також дізнатися, чи впливає на вибір професії раса людини.

2013 року йому відкрився справжній дослідницький клондайк. В інтернеті оприлюднили дані перепису населення США 1940 року - ця статистична скарбниця прямо відповідала цілям Пелхема.

Хоча основна статистика стає доступною незабаром після перепису, повні дані записів з іменами, адресами, расовою приналежністю тощо публікують набагато пізніше.

Професор Пелхем та його колега Маурісіо Карвалло визначили 11 прізвищ, в етимології яких явно простежуються назви професій, і спробували дослідити, чи дійсно чоловіки з такими іменами більш схильні займатися відповідним фахом.

Обрані ними прізвища були: Бейкер, Барбер, Бутчер, Батлер, Карпентер, Формен, Мейсон, Майнер, Пейнтер і Портер.

У згаданому вище переписі були також дані про етнічне походження та рівень освіти людей, що дозволило Пелхему розглянути дві дуже важливі контрольні змінні.

"Ми розглянули кожну основну чоловічу професію і встановили, що відповідні прізвища в кожній групі помітно переважали", - пояснює він.

"Щоби переконатися, що ми не видаємо бажане за дійсне, ми провели аналогічний аналіз перепису населення США 1880 року та англійського перепису 1911 року", - додає він.

Пелхем і Карвалло опублікували висновки свого дослідження в журналі "Я та ідентичність".

Вони зазначили, що "чоловіки на 15,5% частіше працювали в професії, яка відповідала їхньому прізвищу, ніж припускала проста випадковість".

Бейдж Копирайт изображения Alamy
Image caption Чи могло ваше ім'я чи прізвище вплинути на вибір професії?

Ба більше, в білих чоловіків ця вірогідність була на 30% більшою.

Дані перепису населення 1880 року показали, що чоловіки на 11% частіше працювали в галузях, чия назва відповідає їхньому прізвищу.

Аналіз англійського перепису також показав "значну" перевагу.

Оскільки назви професій в прізвищах історично зображають рід занять наших далеких предків, чи може бути так, що і прізвище, й фах просто передаються наступним поколінням у спадок.

Пелхам вважає, що це малоймовірно.

"Навіть якщо припустити, що чоловіки наслідують професії своїх батьків хоча б у половині випадків, результат все одно був би не таким помітним", - пояснює він.

Негативні наслідки неявного еготизму

Утім, далеко не кожна людина схильна до номінативного детермінізму, насамперед, коли він чи вона заперечує якусь частину своєї ідентичності.

Пелхем виявив, що деякі демографічні групи, зокрема расові меншини та жінки в суспільствах, де жінка зазвичай бере прізвище чоловіка, з меншою імовірністю матимуть професію, яка збігається з їхнім прізвищем.

Жінки, в яких прізвище відповідало їхній професії, зазвичай, були старшого віку, перебували в шлюбі багато років або були вдовицями та мали переважно жіночі професії, як-от кухарки.

Так, наприклад, в американському переписі 1940 року більшість кухарів із прізвищем Кук ("кухар") були саме жінками. І це попри те, що на ринку праці в той час чоловіків було втричі більше, ніж жінок.

Ця тенденція була менш помітною серед чорношкірих чоловіків.

Що дозволяє припустити, що прізвища з етнічною етимологією були менш бажаним елементом самоідентифікації, насамперед за часів расової дискримінації.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Новини на цю ж тему