Як легко долати складні завдання

Усім нам іноді доводиться розгрібати завали. Але декому це вдається краще, ніж іншим. Які стратегії допоможуть вийти переможцем з цієї боротьби?

В арсеналі успішних людей - чимало способів, які допомагають легше проходити важкі випробування. Але, як свідчать результати новітніх досліджень, найбільш ефективними є всього декілька з цих методів.

Наполегливість і посидючість - предмет кількох найвідоміших поведінкових досліджень. Яким чином наполегливіші люди щоразу досягають мети? І чи варто нам усім у них повчитися?

Тестуємо свою силу волі

В одному гарвардському дослідженні взяла участь група випускників цього університету. Їх попросили бігти на біговій доріжці до знемоги.

А далі, впродовж наступних 70 років, вони мали інформувати дослідників про перебіг життя. Як виявилося, час, проведений на біговій доріжці, був надійним індикатором психологічного стану в майбутньому.

Стан фізичного здоров'я випускників ніяк не впливав на результати дослідження, тому вчені були впевнені - тривалість бігу на доріжці була точним показником їхнього рівня цілеспрямованості.

Дивовижно, що такий простий тест - як довго ви протримаєтесь на біговій доріжці - може виявити рівень вашої сили волі. Однак гарвардські результати, отримані в лабораторних умовах 1938 року, не дають нам інформації про те, як найсильніші учасники долали щоденні труднощі.

"Тому виникла ідея - одразу після неприємного завдання запитати в людей, яким чином вони його виконували", - розповідає Марі Геннеке, психолог з Цюрихського університету.

Концентруємось на меті

Вчені склали список 19 найпоширеніших методів виконання неприємних завдань: від мотиваційного самопереконування до усунення факторів, які відволікають.

Учасників реальних ситуацій попросили розповісти, як вони чинять, коли розв'язання проблем потребує не тільки розумових зусиль (робота, дослідження), а й буденної налаштованості - добиратися на роботу, готувати і прибирати.

"Ми з'ясували, що є багато способів успішно долати труднощі: робити завдання приємнішим, ставити перед собою міні-цілі, - розповідає дослідниця. - А потім зосередилися на методах, що працюють найкраще".

Як виявилося, найбільше людей застосовують метод фокусування на позитивних наслідках. Також важливо думати про близьке завершення роботи над завданням, доповнювати його чимось приємним (наприклад, працювати під музику) і перевіряти перебіг просування до мети.

Втім, "облагороджування" роботи стоїть аж у кінці списку найкращих методів.

"Якщо завдання вимагає великих розумових зусиль, ви нічим його не доповнюєте, - каже Геннеке. - Неможливо слухати музику, коли потрібна цілковита зосередженість".

"Можливо, люди часто про це говорять, але найкращою стратегією це назвати важко", - додає він.

Геннеке посилається на відгуки учасників про успіх/провал кожного завдання.

Наприклад, людина може повідомити, що робила прибирання менш марудним, слухаючи музику, але витратила на роботу більше часу, ніж розраховувала - або взагалі не закінчила її.

Більш ефективною є здатність побачити всю картину в цілому (позитивні та негативні наслідки).

За словами Геннеке, раніше дослідники перевіряли, чи справді так важливо знайти джерело задоволення в самому завданні. Але деякі завдання залишаються неприємними, хай там що. Втім, успішні учасники дослідження Геннеке зосереджувались не на приємності, а на меті.

Відволікатись - не варіант

Подібно до гарвардського тесту з біговою доріжкою, найвідоміші дослідження самоконтролю дають нам мало інформації про те, як зберігати зосередженість у природних умовах.

Під час Стенфордського "зефірного тесту" діти отримували одну зефіринку. Або дві, якщо зможуть деякий час витримувати спокусу й не з'їсти першу.

Дітям було найлегше досягти мети, коли вони відволікались від завдання. Але в реальності все не так просто.

Насамперед тому, що зефірний тест проводили в штучних умовах.

У житті рідко бувають ситуації, коли треба чекати чверть години, не торкаючись зефіру. Натомість багато реальних завдань вимагають терпіння.

Зосередженість - ось ключ до виконання небажаної роботи. А відволікаючись, ви лише ставите собі перепони на шляху до фінішної прямої.

"В обох ситуаціях потрібен самоконтроль, - пояснює Геннеке. - Але у фокусі [зефірного] дослідження Волтера Мішеля була спокуса, від якої необхідно відволіктися.

А в повсякденних завданнях, які оцінювали ми, люди розповідали, що відволікаються, аби легше було впоратися з неприємною роботою.

Проте вчені з'ясували, що відволікатись - це не просто найменш ефективна тактика. Вона шкідлива, бо заважає йти до мети.

Може, вона й покращить ваш душевний стан, але досягти успіху не допоможе. Люди, які вирізняються сильним самоконтролем, рідко вдаються до цього засобу. Неприємні завдання не здаються їм такими вже важкими.

"Якщо ж ви не така сильна особистість і потребуєте додаткових методів, - насамкінець додає Геннеке, - то вам неодмінно стануть у пригоді ці чотири тактики".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...