Чому "Розповідь служниці" не втрачає своєї актуальності

Розповідь служниці Копирайт изображения Rebecca Hendin

Роман Маргарет Етвуд, опублікований 1985 року, спирався на реальні події в політичному та суспільному житті того часу, але сьогодні, майже 30 років по тому, його послання залишається не менш важливим.

Білий боннет з широкими полями і багряний плащ стали безперечним символом пригнічення жінок.

Роман-антиутопія Маргарет Етвуд "Розповідь служниці" оповідає про події недалекого майбутнього, в якому багато жінок більше не можуть мати дітей.

Ті, в кого збереглася репродуктивна функція, потрапляють у рабство до багатих родин і змушені примусово народжувати їм потомків.

Білий капелюх і червоний плащ - уніформа, яка має підкреслювати підлегле становище служниць.

Впродовж трьох десятиліть цей образ міцно закарбувався в нашій уяві. Він з'являвся на обкладинках роману, афішах до фільму 1990 року та рекламних роликах серіалу 2017-го.

Його використовують й реальні жінки, які в костюмах служниць виходять на марші за свої права.

Цей образ, насамперед, асоціюється з головною героїнею і оповідачкою роману - Фредовою.

У новому суспільстві - Республіці Гілеад - їй дісталася роль служниці. Вона - одна з небагатьох жінок, хто через забруднення екології не став безплідною - потрапляє до будинку Командора Фреда (звідси й її нове ім'я - Фредова).

Вона змушена регулярно виконувати з ним ритуальне злягання, поки не завагітніє.

У минулому житті, ще до того, як владу в США захопив теократичний уряд Гілеада, у неї був чоловік Люк і маленька дочка.

"Розповідь служниці" Копирайт изображения McClellan and Stewart
Image caption "Розповідь служниці" вийшла 1985 року і миттєво завоювала визнання - роман потрапив до короткого списку Букерівської премії та премії "Неб'юла"

Етвуд замислювала свій роман у жанрі "спекулятивної фантастики", у якій майбутнє, постає як цілком припустима реальність, що може настати без якихось надзвичайних технологічних досягнень.

За її словами, "у науковій фантастиці є монстри і космічні кораблі, тоді як у спекулятивній - реальне повсякдення".

Кожен епізод роману є відсилкою до справжніх соціальних та політичних подій початку 1980-х років, коли Етвуд працювала над "Служницею".

Саме тому роман створює дивне відчуття теперішнього моменту, яке зберігається й у наступних адаптаціях твору.

Після виходу "Розповіді служниці" 1985 року на кожне своє інтерв'ю Маргарет Етвуд приносила вирізки з газет, які були живою ілюстрацією правдивості зображених у романі подій.

Роман відбивав консервативні зміни в американському суспільстві, після того як президентом США став Рональд Рейган.

Суттєвої влади в країні набули Християнські праві та потужні лобістські організації "Моральна більшість", "Зосередження на родині" та "Християнська коаліція".

Маргарет Етвуд Копирайт изображения Agence Opale / Alamy Stock Photo
Image caption Букерівську премію Маргарет Етвуд отримала 2000 року за роман "Сліпий вбивця", за її іншими творами знято чимало кінофільмів і серіалів

Саме в цей час починається активне поширення релігійних ідей через телебачення - телевангелізм.

Проповідувала християнство через телеекран й одна з головних героїнь роману, дружина Командора Сірена Джой. Але її палкі релігійні погляди призводять до того, що її роль тепер, як і всіх інших жінок у Гілеаді, обмежена домом.

"Вона більше не виголошує промов, - пише Етвуд. - Вона стала безмовною. Але це геть протирічить її сутності. Яку ж лють вона має відчувати тепер, коли її заклики здійснилися".

У США 1980-х років починається боротьба з абортами - пропагандистські ролики на кшталт "Безмовного крику", напади на клініки, де проводили операцію, та проект закону, що наділяв ненароджену дитину громадянськими правами.

Адміністрація Рейгана порушує давню політичну традицію і проголошує, що віднині фінансуватиме лише міжнародні групи охорони жіночого здоров'я, які пропагували "природнє" планування сім'ї за допомогою утримання від сексуальних стосунків.

"Образ Фредової є продуктом фемінізму 1970-х років. Вона опиняється в уявній ситуації, яка є прямим наслідком наступу на права жінок, що розпочався з 1980-х", - пише професорка англійської мови і літератури Шірлі Нейман у статті 2006 року, опублікованої в журналі Університету Торонто.

Перший сезон "Розповіді служниці" Копирайт изображения Hulu
Image caption Перший сезон "Розповіді служниці" став найуспішнішим проектом телеканалу Hulu і здобув "Еммі" за найкращий драматичний серіал 2017 року

Навіть апартеїд у Південній Африці викликав опір далеко не у всіх членів уряду. Майбутній віце-президент Дік Чіні, приміром, виступав проти звільнення Нельсона Мандели із в'язниці, а сенатор Джон Маккейн голосував проти зняття повноважень з уряду ПАР.

Переселення афроамериканців на Середній Захід до "Національної батьківщини", про яке пише в своєму романі Етвуд, є прямою відсилкою до бантустанів - резервацій для корінного чорношкірого населення у Південній Африці.

Пуританство і державна політика

У "Розповіді служниці" традиційно вбачають феміністичне попередження та критику сексизму Книги Буття. Але дещо з того, що описує Етвуд, спирається на інші історичні події.

Як зазначала сама письменниця, сюжет роману частково посилається на політику підвищення народжуваності в Румунії, яку проводив Чаушеску. Її наслідками були заборона абортів та планування сім'ї, а також поліцейське стеження за вагітними жінками.

Це також згадка про військово-поліцейський режим Фердинанда Маркоса на Філіппінах, за якого всіх незгодних страчували.

Ідея "віддавати" дітей нижчих класів родинам еліти походить з Аргентини. З 1976 року, коли владу захопила військова хунта, в країні "зникли" близько п'яти сотень дітей, які згодом опинилися в родинах обраних лідерів.

Фредова Копирайт изображения Hulu
Image caption Другий сезон "Розповіді служниці" стане своєрідним продовженням роману, оскільки оповідає про події, які сталися після його завершення

Але, безперечно, головною відправною точкою роману є пуританство американського суспільства 1980 років, яке Етвуд порівнює з суспільством перших поселенців Нової Англії XVII століття.

"Радикальні форми державного правління ніколи не з'являються на порожньому місці, - Етвуд писала 2012 року в The Guardian. - Радянське КДБ, приміром, з'явився на місці таємної царської поліції і так далі".

"Глибинними основами американського суспільства, на мою думку, були не досягнення Просвітництва з його міркуваннями про рівність і відокремлення держави від церкви, а сувора теократія пуританської Нової Англії XVII століття з упередженим ставленням до жінок. Потрібен був лише період соціальної нестабільності, щоби ідеї радикалізму повернулися".

Говорячи про свою мрію створити із США "сяюче місто на пагорбі", президент Рейган прямо цитував перших поселенців Америки - пуритан Колонії Массачусетської затоки.

Не втрачає актуальності

Роман Маргарет Етвуд зустріли із захопленням й читачі, і критики. Але екранізація, яка вийшла чотири роки по тому, виявилася провалом. Труднощі, з якими зіткнулися продюсери фільму, лише підкреслювали його актуальність.

Більшість студій й думати не хотіли про зйомку стрічки, яка так відверто торкалася жіночої теми, а відомих акторок відштовхувала радикальність роману.

Зрештою фільм 1990 року виявився лише частково драматичним і перетворився на еротичний трилер - очевидне хибне тлумачення задуму Етвуд.

Реклама канадійської компанії Old Dutch Копирайт изображения Old Dutch
Image caption Чіпці своїх служниць Маргарет Етвуд запозичила з реклами канадійської компанії Old Dutch, яка продавала засоби для миття і прання

Огляди були переважно негативними, і в прокаті стрічка зібрала лише 5 млн дол. з 13-ти закладених у бюджет.

З того часу "Розповідь служниці" надихнула цілу низку маловідомих екранізацій та театральних адаптацій, зокрема, оперу і балет.

І лише минулого року, коли екранізація роману вийшла на телеканалі Hulu, "Розповідь служниці" нарешті отримала своє заслужене визнання в поп-культурі.

Продюсери додали серіалу сучасних штрихів - у спогадах Фредової про життя до перевороту з'явилися Uber, Tinder, капучино та Craigslist (популярний в США сайт електронних оголошень).

Однак моторошної актуальності історії додали не сучасні артефакти, а кардинальні зміни в політиці США, які почалися одразу після обрання президентом Дональда Трампа.

Його інавгурація пройшла лише за три місяці до прем'єри серіалу.

протест в штаті Огайо Копирайт изображения Jo Ingles/Ohio Public Radio/TV Statehouse News
Image caption У червні 2017 року жінки в штаті Огайо протестували проти заборони абортів в одязі служниць

Ключові події роману і фільму раптом припинили здаватися такою далекою фантастикою.

Оголошення військового стану в країні після нападу ісламських екстремістів, переслідування геїв, проголошення продовження роду головною метою суспільства, безправне становище жінок.

"Якою моторошно правдоподібною виглядає історія створення Республіки Гілеад шляхом державного перевороту, коли християнські фундаменталісти, яким набридло надто ліберальне, безбожне і розпусне суспільство, вбивають президента, розстрілюють конгрес і проголошують у країні надзвичайний стан, поклавши за все провину на "ісламських фанатиків", - пише Джойс Керол Вайтс у рецензії до "Розповіді служниці" 2006 року.

"Як і в "1984 році" Орвела, Республіка зміцнює свою владу, ведучи жорстоку війну зі своїми уявними ворогами".

Протести Копирайт изображения BBC News
Image caption Мешканки острову Мен протестують проти обмеження доступу до клінік, де переривають вагітність

На тлі авторитарної політики Трампа та виступів його віце-президента проти геїв та абортів, передбачення антиутопії Етвуд виглядали доволі страшними.

Костюм служниць із серіалу став уніформою учасниць маршів за репродуктивні права жінок.

Марш жінок наступного дня після інавгурації Трампа нагадував спогади головної героїні про те, як після перевороту в країні жінки вийшли з протестами проти обмеження їхніх прав.

Другий сезон "Розповіді служниці" виходить у політичній та суспільній ситуації не менш актуальній. Хоча в галузі гендерної рівності відбулися досить серйозні події.

У перерві між першим і другим сезоном світ сколихнув флешмоб #metoo, який засудив сексуальне насильство і домагання до жінок.

Змінюється й сама героїня роману Фредова, яка в другій частині серіалу знаходить в собі сили протистояти тоталітарному режиму.

Чи не нагадує це голос жінок, який впевнено пролунав у соціальних акціях протесту #metoo та #timesup?

Кіноадаптація роману 1990 року Копирайт изображения RGR Collection / Alamy Stock Photo
Image caption У кіноадаптації роману 1990 року, в якій знялася Наташа Річардсон, антиутопія Маргарет Етвуд перетворилася на еротичний трилер

Звичайно, це - не випадковість, адже творці другого сезону стежать за змінами, які переживає рух за права жінок.

З моменту виходу роману, найпопулярнішою фразою "Розповіді служниці" були слова латинською мовою, видряпані її попередницею на стіні за шафою: Nolite te bastards carborundorum (Не дозволь виродкам зламати тебе).

Ці слова стали красномовним слоганом феміністського руху, надихнувши багатьох жінок, витатуювати їх на своєму тілі.

"Жінки вдягають костюми служниць на Хелловін і на марші за свої права, - пише Маргарет Етвуд у The Guardian. - Що це? Вистава заради розваги чи зловісне політичне пророцтво? А може, й те, і інше? Я не могла навіть припустити такого, коли писала книжку".

Ідеї та образи "Розповіді служниці" абсолютно не втрачають своєї гостроти сьогодні.

Але так само ми казали й про всі попередні адаптації роману.

Чи буде послання, яке лунає в "Розповіді служниці", таким же актуальним через, скажімо, три десятиліття, коли може з'явитися ще одна екранізація роману?

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему