Жінка-геній в тіні Родена

Клодель Копирайт изображения Musée Rodin, Paris

Каміла Клодель була коханкою Огюста Родена, його музою та найбільш обдарованою ученицею. За трагічною історією її життя приховано величезний талант жінки-скульптора.

"Я показав їй, де шукати золото, але золото, яке вона знаходить, належить їй".

Так Огюст Роден сказав про свою найталановитішу ученицю Камілу Клодель. Коли відомий французький скульптор взяв її під свою опіку, їй було лише 19, а йому 42.

Він одразу побачив її надзвичайний талант.

У 20 вона створила свою першу видатну роботу "Портрет Поля Клоделя в 16 років" (1884 р.), глиняне погруддя свого молодшого брата, такого ж талановитого юнака, який стане відомим поетом і драматургом.

Поль Клодель Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption Брат Каміли Поль, який став відомим поетом і драматургом, позував для багатьох її творів

Роден, без сумніву, допоміг розкритися таланту молодої жінки, але їхні бурхливі стосунки збагатили і його роботи.

Це непросте партнерство тривало майже 15 років, але зрештою Каміла відчула потребу відокремитися від свого наставника. Адже вона була не лише обдарованою ученицею Родена, а і його помічницею, музою та коханкою.

Вона відчувала, що єдиний спосіб отримати визнання за свою власну роботу і розвивати далі свій талант, це піти від славетного скульптора.

Однак після розлучення з ним її творче життя трагічним чином обірвалося.

Минулого року світ відзначив сторіччя зі смерті Родена.

Напевно, буде зайвим казати, що його геній є всесвітньо визнаним. Оригінали і копії його скульптур прикрашають музеї і громадські місця в усьому світі.

Серед його найвідоміших робіт - "Бронзова доба", "Мислитель", "Поцілунок", монументальні та похмурі "Громадяни Кале" та інші.

Роден Копирайт изображения Alamy
Image caption Роботи Родена відомі в усьому світі

Цього, однак, не можна сказати про Клодель, хоча інтерес до її життя і творчості поступово зростає з 1980-х років.

Французькій скульпторці присвячені декілька кінофільмів, численні біографії, навіть театральна вистава і балет, хоча головною темою в них все одно залишаються її стосунки з Роденом.

Сьогодні існує всього 90 робіт скульпторки: вона знищила велику частину своїх творів, а решта загубилася.

З робіт, які дійшли до нас, більшість - це невеликі, зворушливо-ніжні скульптури, що різко контрастують з величними творами Родена.

Багато з них були вилиті з бронзи лише через роки після їхнього створення завдяки Ежену Бло, агенту з продажів Клодель у Парижі.

Інші роботи, як-от романтична "Сакунтала", що перегукується з еротичними скульптурами Родена, залишилися в гіпсі. Клодель так і не отримала замовлення на неї.

На відміну від свого відомого патрона, Клодель ніколи не отримувала публічних замовлень, хоча протягом багатьох років регулярно виставляла свої роботи.

Її видатний талант привертав увагу критиків, на думку яких скульптури Клодель не поступалися своєю виразністю роботам самого Родена.

Клодель Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption На відміну від Родена, в роботах Клодель не так багато відвертого еротизму

Однак, на відміну від Родена, в її роботах не так багато відвертого еротизму. Натомість, їх радше відрізняє тиха меланхолійність і щирість, що, вочевидь, відповідає їхньому камерному розміру.

"Ця самотність нестерпна"

Втім, якщо їй і вдалося вийти із тіні слави Родена, то лише для того, щоби опинитися в самотності і невідомості. Блискуче обдарована Клодель провела останні 30 років свого життя в притулку для душевнохворих, борючись із параноєю.

Її психічне здоров'я погіршувалося протягом кількох років, а в 1913-му в неї діагностували важкий психоз і відправили до лікарні.

В притулку у Віль-Еврарі (пізніше її перевели до Мондевергю на південному сході Франції, де вона залишалася до смерті) до неї майже ніхто не приходив.

Батько, який дуже підтримував її, помер того самого місяця, коли Камілу примусово ушпиталили, хоча про його смерть вона дізналася набагато пізніше. А її мати не бажала бачити дочку.

Поль, якому вона присвятила таку кількість своїх творів, відвідав її лише кілька разів за 30 років. Колись дуже близькі брат і сестра обмінювалися листами, але дипломат Поль Клодель переважну частину часу проводив за кордоном.

Клодель Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption Скульптури Каміли Клодель, які дійшли до нашого часу, - це переважно невеликі, глибоко інтимні твори, як-от "Сакунтала"

Можливо, ще трагічнішим є той факт, що вона більше жодного разу не торкнулася глини.

Її життя просто зупинилося. Клодель переслідувала нав'язлива думка, що Роден вкраде її творчі ідеї, якщо вона продовжить працювати.

Вона писала про це в незліченних листах, де також висловлювала свій невимовний біль. "Ця самотність - просто нестерпна, - писала вона лікарю притулку в 1915 році. - Туга переповнює мене, я просто не можу їй опиратися".

А втім, Роден, створивши невеликий фонд для неї, продовжував підтримувати її фінансово навіть після своєї смерті.

І він завжди наполягав, що в музеї його робіт, який мав відкритися в Парижі, повинна бути зала Каміли Клодель.

Музей Родена відкрився через два роки після смерті скульптора, але кімнати, присвяченої творчості його видатної учениці, так і не було створено.

Тепер, майже століття по тому, в мальовничому містечку Ножан-сюр-Сене, що за 100 км від Парижа, відкрився Музей Каміли Клодель, де зібрані майже всі з її 90 робіт.

Родина Клодель оселилася тут у 1876 році.

Строга цегляна будівля з великими вікнами за проектом Адельфа Скаранелло побудована поруч із будинком, в якому родина скульпторки прожила три роки, після того як її батька призначили архіваріусом міста.

Саме тут юна Клодель створила свої перші відомі скульптури, зокрема погруддя Бісмарка, "Наполеона", а також "Давида і Голіафа", всі з яких були, на жаль, загублені.

Дюбуа Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption Гіпсова модель "Жанни д'Арк" Поля Дюбуа також представлена в експозиції музею

Триповерховий музей містить роботи й багатьох її сучасників, зокрема Поля Дюбуа та Альфреда Буше. Обидва були визнаними місцевими скульпторами на той час.

Саме Буше, який палко підтримував молодих митців, став першим наставником Каміли.

Він зробив це на прохання батька Каміли, який на відміну від її матері, дуже любив свою доньку і всіляко підтримував її художній талант.

З небуття

Трохи пізніше вона переїхала до Парижа, щоби продовжувати навчання скульптурі в Академії Колароссі (престижна Національна академія витончених мистецтв почала зараховувати жінок лише в 1897 році).

Буше, який більше не міг виконувати роль її наставника, порекомендував Камілу Родену. Знайомство з ним стало проривом, якого прагнула молода скульпторка.

Хоча Роден дотримувався традицій гуманізму, що простежуються від Мікеланджело, його експресія, спрощені та незграбні форми, які начебто виростають з первісної породи, робили його радикально сучасним скульптором.

Буше Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption Музей Каміли Клодель містить і роботи місцевого скульптора Альфреда Буше, як-от "Дівчина"

"Думаю, що цей творчий альянс допоміг Клодель розвинути свій дар. Хоч би як це не відбувалося - через діалог, який збагатив її роботи, чи, навпаки, через прагнення відштовхнутися, щоби винайти власний шлях", - пояснює директор музею Сесіль Бертран.

"Цей союз надихав її і сприяв винаходу абсолютно нового і сучасного стилю. Але часом він її, напевно, гнітив. Вона завжди прагнула творчої незалежності".

Їхні стосунки були емоційно важкими і згодом напруженими (вочевидь, в якийсь момент Клодель зробила аборт і, можливо, були й інші вагітності, про які майже нічого не відомо; Роден весь цей час жив з іншою жінкою Роуз Бюре та їхніми дітьми).

А втім, їхній творчий союз став безцінним джерелом натхнення. Одним з найбільших досягнень Клодель були створені нею погруддя, зокрема й самого Родена.

Виразний скульптурний портрет з мускулистою, сильною шиєю і гострими рисами обличчя, за словами Родена, був його улюбленим зображенням.

Клодель Копирайт изображения Musée Camille Claudel
Image caption Ніжна головка "Маленької Шатлен" передає дитячу невинність без зайвої сентиментальності

І як потужно контрастує суворе обличчя її наставника з ніжною головкою "Маленької Шатлен", що чудово відтворює дитячу невинність без зайвої сентиментальності.

Що би не намагалася передати Клодель, свіжість молодості, вразливість старих тіл, тканину, що спадає хвилями, чи вигини тіл чоловіка і жінки, які злилися у вальсі, роботи скульптурки завжди вирізняє надзвичайна різноманітність і тонкий гуманізм.

Ця її слава нарешті відокремлюється від ореола мучеництва і самотності, який оточував її. Каміла Клодель тепер постала з небуття, а її роботи, попри те, що вони не налічують і сотні, зібрано в музеї, що має її ім'я.

Втім, ці нечисленні твори, й досі вражають своєю свіжістю, сучасністю і силою.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...

Також на цю тему

Новини на цю ж тему