Потяг до алкоголю виник у процесі еволюції

Копирайт изображения Matthieu Joannon

Бажання поласувати спиртним властиве далеко не тільки людям. Але як і чому воно виникло в природі?

На початку 2000-них у передмісті Лос-Анджелеса в штаті Каліфорнія сталися масові самогубства птахів. Причиною загибелі близько сотні кедрових омелюхів був політ у нетверезому стані.

Захмелілі птахи врізалися у вікна, стіни та огорожі - і помирали від травм.

Як з'ясували орнітологи, останньою трапезою тварин перед смертю були яскраво-червоні ягоди бразильського перцю. Птахи з'їли таку кількість зброджених природним чином ягід, що вміст алкоголю в їхній печінці досяг 0,1%.

Оскільки наприкінці зими та ранньою весною свіжих ягід завжди бракує, птахам іноді трапляються перестиглі плоди, які вони пожирають із великим задоволенням, поки не сп'яніють.

Ласувати збродженими плодами та п'яніти від них схильні не лише птахи, а й багато інших тварин, які харчуються рослинами.

Чи означає це, що наші прадавні предки, які мешкали в первісних лісах, були також знайомі з ефектом алкоголю на організм?

І чи був алкоголь невіддільною частиною історії людського роду протягом усієї еволюції?

Копирайт изображения Marie Read/naturepl.com
Image caption Кедровий омелюх не проти поласувати збродженими ягодами і відчути сп'яніння

У 2000 році науковець із Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Дадлі висунув гіпотезу, що тварини, які харчуються фруктами, неминуче вживають алкоголь.

"Гіпотеза п'яної мавпи" пояснювала нашу пристрасть до алкоголю тим, що первісні люди були чудово знайомі з ним в природі завдяки збродженим перестиглим плодам, якими вони із задоволенням ласували.

Стиглі фрукти починають бродити та гнити через дріжджі, які розмножуються всередині та на поверхні плодів.

Дріжджі розщеплюють цукор, в результаті чого утворюється етанол - спирт, який є основою будь-якого алкогольного напою, як-от пива чи вина.

Стиглі плоди містять приблизно 0,6% етанолу, плоди, які впали на землю, - до 0,9%, а перестиглі - цілих 4,5% спирту.

На думку Роберта Дадлі, алкоголь був неодмінною (умовою) частиною раціону приматів протягом кількох мільйонів років.

Копирайт изображения Alamy
Image caption В процесі гниття у фруктах утворюється спирт етанол

Запах етанолу допомагав тваринам відшукувати солодкі ласощі у великому лісі. До того ж спирт і сам по собі був джерелом енергії, а також стимулював апетит.

Вчений переконаний, що здатність нашого організму перетравлювати алкоголь є добре розвиненою саме завдяки мільйонам років практики.

Свідчення цього можна побачити в нашому генетичному коді.

Фермент алкогольної дегідрогенази, ADH4, який допомагає розщеплювати спирт у нашому організмі, в процесі еволюції став у 40 разів ефективнішим, з'ясували американські дослідники.

Цікаво, що мутація цього гену повсюдно відбулася у всіх наших предків приблизно 10 мільйонів років тому. А це - саме той час, коли наші прадавні предки почали спускатися з дерев і змогли скуштувати перестиглі плоди, які падали на землю.

Цей момент в праісторії також збігається із кардинальними змінами клімату.

В результаті них африканські ліси зникли, а на їхньому місці з'явилися прерії, в яких було набагато складніше відшукати свіжі фрукти.

Копирайт изображения Alamy
Image caption Західна рівнинна горила полюбляє вино з деревного соку

Теорія Роберта Дадлі успішно спростовує ідею про те, що люди вперше познайомилися з алкоголем досить нещодавно - приблизно 9 тисяч років тому, коли почали виробляти алкогольні напої з зерна, меду та фруктів.

Деякі інші дослідження також частково підтверджують теорію Дадлі. Вчені, наприклад, з'ясували, що дикі шимпанзе із задоволенням п'ють зброджений сік дерев - різновид вина, який виготовляють деякі західно-африканські племена.

У процесі виготовлення горщики з вином привертають увагу тварин, які мешкають поблизу.

Щоби поласувати напоєм, шимпанзе розжовують листя, а потім обмокують його у вині і вичавлюють рідину собі в рот.

У бенкеті беруть участь мавпи обох статей та будь-якого віку. Часто вони не зупиняються, поки не сп'яніють.

Науковець Кімберлі Дж. Гокінгс з Університету Оксфорд Брукс у Великій Британії спостерігала за поведінкою тварин після споживання алкоголю.

Вона помітила деякі ознаки інтоксикації: після споживання великої кількості напою одні шимпанзе лягали на землю, а інші, навпаки, були дуже збудженими.

Такий підвищений інтерес до напою є досить дивним. Самі шимпанзе не вміють здобувати сік пальмових дерев, а зброджувати його й поготів.

Копирайт изображения Nick Garbutt
Image caption Мадагаскарська руконіжка п'є і не п'яніє

Але вони із задоволенням смакують ним, коли знаходять у місцевих фермерів, хоча зазвичай ці тварини є дуже перебірливими з незнайомою їжею.

Цікаво, що деякі члени популяції шимпанзе залишаються абсолютно байдужими до вина, хоча воно є доступним цілий рік.

Шимпанзе, як і люди, мають дієву форму ферменту ADH4 для метаболізму алкоголю, однак він може відрізнятися в окремих представників виду.

Це пояснюється тим, що і ми, і шимпанзе успадкували модифікований ген ферменту від загального предка.

Втім є один вид мавп, який успадкував первісну версію гену. Це - мадагаскарська руконіжка, вид приматів, що відокремився від нашого генеалогічного дерева близько 70 мільйонів років тому.

Мадагаскарська руконіжка із задоволенням ласує ферментованим пальмовим нектаром. При чому під час експериментів мавпи завжди обирали контейнер із вищим вмістом алкоголю.

Копирайт изображения Alamy
Image caption Алкоголь наявний у нашому житті в неймовірному розмаїтті форм і смаків

Цікаво, однак, що навіть після споживання досить високих доз алкоголю тварини не виявляли жодних ознак інтоксикації.

Вочевидь, це пояснюється наявністю надпродуктивного ферменту ADH4, який дозволяє організму цих тварин повністю розщеплювати алкоголь.

На відміну від мадагаскарської руконіжки, шимпанзе, як і люди, отримують інтоксикацію алкоголем, і в певних дозах він може бути небезпечним для них. Залишається незрозумілим, як вони контролюють його кількість.

Нас, однак, цілком протвережує думка про те, що ми - не єдині пияки в світі тварин.

І навіть якщо дехто з нас є переконаним непитущим, наші далекі предки, вочевидь, такими не були.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Новини на цю ж тему