Як кішки з острова Мен втратили свої хвости

Кішка Копирайт изображения Alamy

Менська порода кішок, яка завоювала популярність у всьому світі, має одну дивну особливість - відсутність хвоста. Як таке сталося, адже хвіст потрібен кішкам для спілкування і балансування? І як відсутність хвоста вплинула на характер цих тварин?

У невеликих містечках, розкиданих по всьому острові Мен, автономній території Великої Британії, можна зустріти незвичайних мешканців.

Це кішки породи Менкс, які на позір нічим не відрізняються від своїх інших побратимів - за винятком того, що у них немає хвоста.

Незвичайні тваринки стали популярним домашнім улюбленцем не лише на острові, а й у всьому світі. Так, безхвостих кішок тепер більше мешкає у Північній Америці, ніж на їхній історичній батьківщині.

Але як так сталося, що вони позбулися своїх хвостів? Тривалий час це залишалося загадкою. Розгадати її допомагає генетика.

Кішка Копирайт изображения Alamy
Image caption Кішка може народитися без хвоста в результаті будь-якої з чотирьох мутацій одного гена

У 2013 році вчені встановили, що кішка може народитися без хвоста в результаті будь-якої з чотирьох мутацій одного гена.

Але всі чотири мутації притаманні лише кішкам з острова Мен - інші безхвості або короткохвості кішки зобов'язані своєю зовнішністю іншим видам мутацій.

Одна зі співавторок дослідження, генетик і фахівець з котів із Міссурійського університету в Колумбії Леслі Лайонз вирушила на острів Мен, щоби зібрати генетичний матеріал для дослідження.

Мутація виявилася у всіх, отже, всі тварини цієї породи походять від безхвостих кішок, які живуть на цьому острові вже сотні років.

Мешканка острова Мен Сара Гудвінз, авторка книжки про місцевих котів A De-tailed Account of Manx Cats, зазначає, що перша згадка про безхвостих кішок з острова датована серединою XVIII століття.

Оскільки до того часу спеціальної назви для цієї породи не існувало, Гудвінз вважає, що таких кішок навряд чи було багато.

З точки зору еволюції, відсутність хвоста не може не дивувати, адже кішки використовують хвіст для підтримки рівноваги при бігу і стрибках, а також для спілкування.

Лайонз каже, що їй не спадає на думку жодної природної переваги, яку б надавала відсутність хвоста.

Найімовірніше, відповідний ген передавався з покоління в покоління в результаті селекції, коли люди вирішили вивести нову породу кішок.

Кішка Копирайт изображения Alamy
Image caption Якщо кішка успадковує ген відсутності хвоста від обох батьків, найімовірніше, вона загине ще в утробі матері

Хоча мутантний ген є домінантним і тому легко передається наступним поколінням, у нього є цікава властивість. Якщо кішка успадковує його від обох батьків, а не тільки від одного, найімовірніше, вона загине ще в утробі матері.

Саме тому ген, який відповідає за відсутність хвоста у кішок, отримав неофіційну похмуру назву - "смертельний ген".

"Такі кошенята або взагалі не народжуються, або не розвиваються, - розповідає Лайонз. - Це означає, що природа активно бореться з цією мутацією".

Навіть у тому випадку, коли ген успадковується тільки від одного з батьків, це не завжди йде на користь.

Безхвості кішки можуть мати проблеми зі здоров'ям, пов'язані з тим, що в нижній або середній частині спини у них занадто мало хребців. У наслідок цього може розвинутися нетримання сечі, а в деяких випадках - кульгавість.

З цієї причини деякі заводчики не прагнуть зберегти цей ген, а дехто спеціалізується на виведенні безхвостих кішок із більш здоровим хребтом.

Тепер ми краще розуміємо феномен виникнення проблемних характеристик при розведенні домашніх тварин.

Собаки Копирайт изображения Alamy
Image caption Купірування (видалення хвоста у кошенят та цуценят у перші дні життя хірургічним шляхом) у Великій Британії заборонено

Наприклад, дослідження собак, проведене у 2016 році, з'ясувало, що у тварин, виведених шляхом селекції для досягнення певних зовнішніх характеристик, як-от колір шерсті або форма голови, відбувається накопичення шкідливих генів.

Ще більше питань викликає практика купірування - видалення хвоста у кошенят і цуценят у перші дні життя хірургічним шляхом з метою створити видимість, що вони народилися безхвостими.

Купірування в косметичних цілях у Великій Британії заборонено. Виняток роблять лише для службових собак, яких вирощують для поліції та збройних сил.

Однак власники безхвостих кішок стверджують, що в процесі селекції їхні улюбленці втратили не тільки хвіст, але й інші характерні котячі риси.

"Безхвоста кішка завжди готова вирушити на прогулянку разом з вами, - розповідає Гудвінз. - Більшість їхніх родичів терпіти не можуть воду, а ці створіння обожнюють поплавати".

Чому вони поводяться таким чином - незрозуміло.

У Гудвінз є з цього приводу своя теорія. На її думку, на геном безхвостих кішок вплинула поява на острові Мен скандинавських порід, завезених туди вікінгами понад тисячу років тому.

Кішки Копирайт изображения Alamy
Image caption Бехвості кішки полюбляють гуляти з хазяїном і... плавати

Сучасні норвезькі лісові кішки, як і їхні безхвості родичі з острова Мен, чимось схожі на собак. Вочевидь, вони є нащадками колишніх домашні улюбленців вікінгів.

Втім, за словами Лайонз, підтвердити гіпотезу Гудвінз з точки зору генетики поки ще не вдається.

"Ці породи не є генетично близькими, але вони схожі на котів, виведених випадково", - вважає вона.

Геном безхвостих кішок схожий на геном норвезьких лісових лише надзвичайною різноманітністю генів. Це відбувається, коли кішка виведена в процесі схрещування безлічі різних порід.

Так, генетика дозволила більше зрозуміти про природу безхвостих менських кішок.

Поки, однак, невідомо, чи буде визнано етичним зберегти мутантний ген, що позбавляє кішок хвоста.

Але ясно одне: безхвостим кішкам вдалося не тільки вижити, але й завоювати популярність далеко від рідних берегів.

Для скромних та ще й безхвостих острів'ян - непогане досягнення!

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Хочете отримувати найцікавіше в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему