Жінки, які розшифрували таємні коди

Елізабет Сміт Фрідман Копирайт изображения SPL

Протягом останніх 100 років жінки відігравали величезну роль у розшифруванні секретних кодів - від нацистських шифрів до таємних повідомлень банди Аль Капоне.

Але їхній внесок тільки тепер починає отримувати заслужене визнання.

1917 рік. Сполучені Штати щойно вступили до Першої світової війни. Проте їхні військові сили були невеликі, а можливості розвідки - вкрай обмежені.

Про Агентство національної безпеки та ЦРУ тоді ще й згадки не було. А дешифрування усіх військових повідомлень відбувалося з маєтку в сільській місцевості штату Іллінойс, власником якого був ексцентричний мільйонер.

На чолі дивовижної команди дешифрувальників були дві людини - Елізабет Сміт та Вільям Фрідман, які пізніше одружаться.

Ніхто з них двох не мав формальної освіти в криптоаналізі. Елізабет вивчала в коледжі Шекспіра і Теннісона, а Фрідман захистив дисертацію в галузі генетики.

Але оскільки виявлення закономірностей є важливим методом як у літературознавчому, так і генетичному аналізі, обоє вміли досить вправно розпізнавати алгоритми.

І так вони взялися розшифровувати ворожі коди, які надходили з Вашингтона до єдиного на той час місця в країні, де виконували таку роботу для військових.

Елізабет Сміт Фрідман та її чоловік Вільям Копирайт изображения National Cryptologic Museum/Wikipedia
Image caption Елізабет Сміт Фрідман та її чоловік Вільям

Внесок жінок у розшифрування секретних кодів протягом всього минулого століття був набагато більшим, ніж його визнавали.

Сьогодні цю несправедливість починають поступово виправляти.

Історики виявляють раніше забуті газетні дописи та беруть інтерв'ю в небагатьох ще живих учасниць колись таємних товариств дешифрувальників.

10 вересня 2017 року відзначають день Ади Лавлейс. Ця жінка-математик XIX століття написала алгоритми для першої обчислювальної машини, розробленої Чарльзом Беббіджем.

Вона також побачила в комп'ютерах такий майбутній потенціал, якого не розумів навіть сам Беббідж.

Тому саме сьогодні, здається, найкращий момент вшанувати жінок, які власноруч розплутували складні коди задовго до того, як криптографія стала прерогативою програмістів.

Власником маєтку, де працювали Елізабет та Вільям, був мільйонер Джордж Фабіан.

Він найняв Елізабет для проекту, який мав довести, що п'єси Вільяма Шекспіра насправді написав його сучасник - вчений і державний діяч Френсіс Бекон.

Фабіан був переконаний, що перша опублікована збірка п'єс Шекспіра містила приховані криптографічні повідомлення, які підтверджували причетність Бекона.

Цей проект, однак, був далеко не єдиною інтелектуальною витівкою Фабіана, який перетворив свій маєток на імпровізований кампус, зібравши в ньому чимало талановитих вчених того часу.

У його лабораторії, приміром, працювали над винаходом нових боєприпасів для армії або вирощували нові посухостійкі сорти пшениці.

"М'яко кажучи, він був божевільним", - пише Джейсон Фагон, автор біографії Елізабет Фрідман "Жінка, яка зламувала коди", яка нещодавно вийшла друком.

Проте завдяки його примхам у скрутні часи світової кризи США отримали центр дешифрування повідомлень.

І саме тут засяяв унікальний талант Елізабет Сміт. Вона стала однією з найвидатніших дешифрувальниць в історії, а її чоловік Вільям - винахідником "криптоаналізу".

Проте хоча досягнення Вільяма були визнані, роль Елізабет переважно замовчувалася.

Японські шифри Копирайт изображения Jason Fagone
Image caption Розшифрувати коди японського морського флоту вважали майже неможливим, але це вдалося вчителькам, яких найняли спеціально для цього.

Якимось чином вона виявила в собі здатність розв'язувати плутанину криптограм, записуючи літерні алгоритми за допомогою олівця на папері.

Вона вивчала статистику, що вимірює частоту використання певних літер у різних мовах, з'ясовуючи таким чином зашифровані в коді літери.

Наприклад, у криптограмі "UIF GPY KVNQFE PWFS UIF GFODF" можна з упевненістю припустити, що "F" заміщує "E", оскільки "F" трапляється в реченні найчастіше, а "Е" є найпоширенішою літерою в англійській мові.

Слово "UIF", яке закінчується на "E", цілком може бути артиклем "THE" - так воно і є.

Насправді, це досить простий шифр. І отже, речення можна прочитати THE FOX JUMPED OVER THE FENCE "лисиця перестрибнула через паркан".

Утім, Елізабет вміла розшифровувати коди й набагато складніші за цей. Наприклад, такі, в яких літери були зміщені за складними алгоритмами, які створювали за допомогою таблиць із шифрами.

Послідовності цих шифрів криптологам доводилося встановлювати за допомогою лише самого послання та свого інтелекту.

Таланти Елізабет Сміт мали великий попит і після Першої світової війни, пояснює Фагон.

Залишивши маєток "Рівербенк" разом зі своїм чоловіком, вона продовжувала розв'язувати зашифровані повідомлення. Але цього разу створені шахраями.

Серед злочинців, яких вона допомогла відправити за ґрати, були й члени мафіозної банди Аль Капоне.

"Елізабет неодноразово запрошували у випадках, коли ніхто інший не міг впоратися, і вона завжди була на висоті, - зазначає Фагон. - Вона стала абсолютно незамінною".

Елізабет Фрідман Копирайт изображения NATIONAL SECURITY AGENCY/SCIENCE PHOTO LIBRARY
Image caption Елізабет Фрідман, яка допомогла розшифрувати багато ворожих повідомлень для американської розвідки

Лише нещодавно стало відомо (завдяки розсекреченим архівам), що під час Другої світової війни Елізабет допомогла викрити мережу нацистських шпигунів, які підбурювали країни Південної Америки до фашистських революцій з метою згодом напасти на США.

Багатьох спецагентів заарештували саме завдяки Елізабет та роботі її команди у Береговій охороні США.

Однак лаври слави за цю справу дісталися ФБР та його голові Джону Едгару Гуверу. А Елізабет, яка присягалася зберігати таємницю, і до того ж не надто прагнула публічності, протягом багатьох років мовчала.

На початку своєї кар'єри Елізабет була однією з небагатьох жінок-криптографів у світі. Але після Другої світової війни у розшифруванні кодів було задіяно багато панн.

Цій темі присвячено ще одну нещодавно видану книжку - Code Girls: The Untold Story of the American Women Code Breakers of World War II ("Дівчата-розшифровувальниці: Нерозказана історія про американських жінок-криптографів у Другій світовій війні").

Її авторка, Лайза Манді, пояснює, що Військово-морський флот і армія США наймали тисячі жінок для розшифрування закодованих повідомлень.

"Молоді жінки, які отримали освіту в математиці, точних науках або лінгвістиці, отримували анонімні листи із запрошенням на співбесіду в Коледж Веллслі".

"Авторкою таємних листів була професорка астрономії, яка розпитувала жінок, чи люблять вони розв'язувати кросворди і чи вже заручені вони", - розповідає Манді.

Офіс розшифрувальниць Копирайт изображения National Archives and Record Administration
Image caption Офіс розшифрувальниць Військово-морського флоту США

Правильними відповідями були "так" на перше запитання і "ні" - на друге.

Армія залучала чимало й вчительок іноземних мов, завдяки яким, зокрема, вдалося розшифрувати навіть коди японського морського флоту, що вважалися одними з найскладніших.

Цих жінок часто вважали ґвинтиками в гігантській військовій машині, які виконували механічну роботу сортування паперу або нескладні завдання в процесі розшифрування кодів.

Але, як зазначають і Манді, й Фагон, серед них також було чимало тих, хто відіграв вирішальну роль у розшифруванні повідомлень, отриманих американською розвідкою.

Зокрема, математик Женев'єва Гротян, яка разом із Вільямом Фрідманом працювала над розшифруванням японського "пурпурного" коду (так в США називали шифри, створені японською шифрувальною машиною типу B, які були одними з найскладніших в історії криптографії. - Ред.).

У вересні 1940 року вона виявила головний алгоритм коду, який дозволив згодом повністю розшифрувати його. Її керівник Френк Ровлетт вигукнув: "Усе! Це воно! Джин знайшла те, що ми шукали!"

Енн Каракрісті Копирайт изображения National Security Agency
Image caption Енн Каракрісті була першою жінкою на посаді заступниці голови Агентства національної безпеки США

Іще один гарний приклад - Енн Каракрісті, криптограф, яка пізніше стала першою жінкою на посаді заступниці голови Агентства національної безпеки США.

Разом зі своєю колегою Вільмою Берріман вона розшифрувала під час Другої світової війни адресні коди, які використовували японські військові.

"Вони щодня повідомляли Пентагону про дислокацію військ - це була грандіозна операція", - пише Манді.

"В структурі американської розвідки жінки були на кожному кроці", - додає вона.

У славетному маєтку Блечлі-Парк (британському центрі декодування, відомому зокрема відкриттями Алана Тюрінга) також працювало чимало леді.

Найвідомішими з них були Джоан Кларк, Мавіс Бейті та Маргарет Рок. Їхній внесок визнали після того, як діяльність Блечлі-Парк стала здобутком громадськості.

Але кілька інших, менш відомих, імен тепер також виходять із забуття.

Однією з них є Вініфред "Венді" Вайт, як розповідає професорка Букінгемського університету Бріоні Норберн, яка досліджувала історію цих жінок.

Пані Вайт, як згадується в деяких збережених документах, розпочала свою діяльність приблизно у той самий час, що й Елізабет Фрідман - у 1916 році.

Вініфред "Венді" Вайт Копирайт изображения Norman Hockley
Image caption Подробиці життя та роботи Вініфред "Венді" Вайт дотепер приховані таємницею

Вона працювала у Військовому відомстві, хоча що саме робила Вайт, практично не відомо.

Але є також дані про те, що вона працювала в Блечлі-Парку та, зокрема, допомогла розшифрувати французький військовий код "Роузі".

Упродовж 14 років вона розшифровувала італійські, французькі та американські коди і мала величезний досвід у цій галузі.

На думку деяких авторів, історії про жінок-криптографів не лише нарешті віддають їхнім героїням належне, але й здатні надихнути сучасних жінок, обдарованих у технічних сфері.

Джейсон Фагон, приміром, вказує на суперечливі дебати про те, чи дорівнюють здібності жінок чоловікам у таких галузях, як математика або програмування.

"Нам не потрібні всі ці дискусії про гендерні розбіжності, бо в нас є історія - історія про жінок, які це зробили", - каже дослідник.

Керрі Говард, яка вивчає історію Блетчлі-Парк погоджується із цим.

"Приклади цих жінок надихають. За тих часів (у Другу світову війну) роль жінок у суспільстві була зовсім іншою", - каже вона.

"Але їм випав шанс, і вони ним скористалися".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему