Чому з віком нам здається, що час плине швидше

Пісочний годинник Копирайт изображения Uroš Jovičić

Чому нас переслідує відчуття, що тижні, місяці та роки пролітають дедалі швидше? Чи дійсно ми сприймаємо час інакше в різному віці і чи можна уповільнити його хід?

Вас теж заскочила зненацька новина про те, що і цей рік незабаром добіжить кінця, і перш, ніж ми встигнемо помітити, настануть Новий рік та Різдво?

У дитинстві все було інакше. Здивовані вигуки родичів про те, як сильно я виросла з моменту нашої останньої зустрічі мені здавалися нудними та безглуздими.

Тепер я добре розумію, про що вони казали, адже і сама постійно дивуюся тому, як блискавично почали пролітати місяці та роки. Колись літні канікули тяглися дуже довго, тепер я ледь встигаю помітити літо.

Чи можливо, що з моменту терактів 11 вересня минуло вже 16 років, коли здається, що ті новини ми чули лише вчора?

Знаю, що в цьому я не унікальна. Відчуття, що час прискорюється, є дуже поширеним і вважається ознакою дорослішання.

Це підтверджують й експерименти, які показали, що наша здатність оцінювати проміжок часу змінюється з віком.

Годинник Копирайт изображения rawpixel.com
Image caption Багато літніх людей зазначають, що час в їхньому сприйнятті пришвидшився

Якщо попросити двадцятирічну та сімдесятирічну людину вгадати не рахуючи, чи пройшла хвилина, перша з них зробить це точніше. Тоді як для людини літнього віку час промине трохи швидше.

Американський біолог Роберт Б. Сотерн вирішив дізнатися на власному досвіді, чи відчує він сам ефект прискорення часу.

Впродовж 45 років п'ять разів на день він вимірював і записував температуру свого тіла, артеріальний тиск, пульс та свою оцінку проходження хвилини.

Він не пропускав жодного дня, навіть під час відпустки. Дослідник хотів з'ясувати передусім, чи впливає час вживання медичних препаратів на їхню ефективність.

Хоча ця теорія викликає скепсис у багатьох науковців, Сотерну вдалося виявити дещо цікаве про наше сприйняття часу.

З віком його вміння оцінити час стало менш точним - час, вочевидь, почав прискорюватися.

Годинник Копирайт изображения Loic Djim
Image caption Те, як ми відчуваємо час, багато в чому залишається загадкою

Втім, все не так просто, як здається на перший погляд. Те, як ми відчуваємо час, багато в чому залишається загадкою. Вченим не вдалося виявити в мозку єдиної ділянки, яка відповідала би за цей процес.

Ми маємо біологічний годинник, який керує нашими добовими циклами сну та пробудження, однак він жодним чином не впливає на наше сприйняття швидкості часу: секунд, хвилин або навіть років.

Проте різні нейропсихічні розлади вказують на те, що принаймні чотири різні ділянки головного мозку можуть відігравати роль у нашому сприйнятті часу.

Наприклад, діти з синдромом Туретта (який виражається в численних моторних і голосових тиках) точніше оцінюють невеликі інтервали часу, трохи більші за секунду, ніж інші діти.

Це може пояснюватися тим, що в них частіше активується префронтальна кора головного мозку, за допомогою якої вони намагаються контролювати тики.

Діти Копирайт изображения Brandon Morgan
Image caption Дітям, насамперед гіперактивним, важко всидіти на місці, оскільки для них час плине повільніше, ніж для решти

З іншого боку, для дітей с синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю час іде набагато повільніше. Саме тому їм так складно просидіти п'ять хвилин на одному місці.

Це підтверджує припущення, що наше сприйняття часу пов'язане з функцією дофаміна - нейромедіатора, який відповідає за відчуття задоволення чи відсутності болю.

Скажіть "ні" рутині

Попри всі ці спостереження, ідея, що плин часу з віком здається швидшим, є цілковитим міфом.

Насправді, все залежить від інтервалу часу, про який ідеться. В ході досліджень дорослі середнього віку зазначали, що години і дні минають так само, як і раніше, а от прискорюються насамперед роки.

Причини цього феномену я описала в своїй книжці "Деформація часу: досліджуємо загадки нашого сприйняття часу" (Time Warped: Unlocking the mysteries of Time Perception).

Річ у тім, що ми зазвичай оцінюємо хід часу двома способами.

Ми дивимося на нього в перспективі, запитуючи себе, як швидко іде час у даний момент. І ми також оцінюємо його в ретроспективі, тобто замислюємося, як швидко минув вчорашній день чи тиждень?

Якщо відчуття в цих двох перспективах збігаються, плин часу здається рівномірним. Однак іноді ці відчуття розходяться.

І старіння є саме такою ситуацією. Дні минають із такою самою швидкістю, як і раніше, але нас вражає кількість місяців та років, які пройшли з моменту певних подій, або те, як швидко повертаються наші дні народження.

Чоловік фотографує двух дівчат Копирайт изображения David
Image caption Бажаєте, щоби вихідні не промайнули, як завжди, наповніть їх новими враженнями

Частково це пояснюється тим, що з віком в нашому житті дедалі менше нових вражень і дедалі більше рутини.

Ми вимірюємо, скільки часу минуло, за кількістю подій, які відбулися в цей уривок часу.

І отже, звичайний тиждень, не надто насичений новими враженнями, залишає в нашій пам'яті відчуття, що час проминув дуже швидко.

Ситуацію, однак, можна виправити.

Якщо ви хочете, щоб вихідні не промайнули, як завжди, припиніть валятися на дивані перед телевізором.

Натомість, наповніть свій час новим досвідом та враженнями, і ввечері в неділю вихідні здадуться вам досить довгими.

З іншого боку, спитайте себе, чи дійсно ви хочете сповільнити час. Адже всім відомо, що час повзе повільно в не дуже приємних обставинах, коли ми, приміром, хворіємо, сумуємо або відчуваємо себе самотньо.

Тож, якщо вам здається, що життя проминає дуже швидко, це, вочевидь, ознака того, що воно у вас є досить цікавим та насиченим.

Ви можете також перевірити своє сприйняття часу за допомогою ігор на цьому сайті (англійською мовою).

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему