Що відбувається з нашим тілом і мозком під час подорожі літаком

Літак Копирайт изображения Jakob Owens

Хоча авіаперельоти вже давно стали буденністю, вчені лише нещодавно почали досліджувати, як вони впливають на організм людини.

Перегляд фільму на борту літака з крихітного екрану, в навушниках та з перешкодами - навряд чи можна назвати захопливим естетичним досвідом.

Однак ті, хто часто літає, не раз помічали, що цілком пересічні фільми можуть серйозно розбурхати емоції.

Легковажна комедія чи навіть мультфільм, як-от "Бі Муві", "Подружки нареченої" або "Сімпсони", раптом змушують нас пустити сльозу, чого з нами напевно не сталося би на землі.

Фізик і телеведучий Брайан Кокс, а також музикант Ед Ширан зізнавалися, що час від часу таке з ними трапляється.

У нещодавньому опитуванні, проведеному лондонським аеропортом Ґатвік, 15% чоловіків і 6% жінок заявили, що перегляд фільму під час перельоту дійсно може розчулити їх більше, ніж в інший час.

Одна відома авіакомпанія навіть почала попереджати своїх пасажирів, що перегляд кінофільмів на борту може вплинути на їхній емоційний стан.

Звичайно, існує чимало причин, чому на борту літака ми перебуваємо в крихкому психічному стані: розлучення з близькими, хвилювання через подорож, туга за домом.

Однак існують і свідчення того, що на психіку людини впливають фізичні умови польоту.

Дані багатьох досліджень показують, що на висоті 10 тисяч метрів над землею всередині герметичної металевої труби з нашим розумом відбуваються дивні метаморфози.

У нас може змінюватися настрій, інакше функціонувати сенсорні чуття та навіть може з'явитися свербіж у тілі.

На борту літака Копирайт изображения NeONBRAND
Image caption Авіаперельоти впливають на функції нашого тіла і мозку та можуть, зокрема, змінювати наш психічний стан

"У минулому це питання практично не досліджувалося, адже для здорових людей такі речі не становлять великої проблеми", - каже Йохен Хінкельбайн, президент Німецького товариства аерокосмічної медицини та заступник директора з питань невідкладної медичної допомоги при Кельнському університеті.

"Однак оскільки авіатранспорт став дешевшим і популярнішим, серед пасажирів тепер є набагато більше людей похилого віку або зі слабким здоров'ям. А це стимулює дослідження в цій галузі", - додає Хінкельбайн.

Салон літака є, без сумніву, незвичним середовищем для людського організму.

Атмосферний тиск тут, як у горах на висоті 2,5 км, вологість повітря нижча, ніж у засушливих пустелях світу. Повітря, яке подають до салону літака, має температуру 10° C, щоби охолоджувати тепло від тіл людей та електронних приладів.

Знижений атмосферний тиск зменшує кількість кисню в крові пасажирів на 6-25%. Якби таку нестачу кисню діагностували би в лікарні, вам негайно призначили би його штучне введення.

Однак на борту літака таке зниження, як правило, не шкодить здоровим людям. А от для пасажирів похилого віку або тих, в кого є труднощі з диханням, це може стати проблемою.

Стюардеса із шампанським Копирайт изображения Getty Images
Image caption На борту літака ми п'яніємо швидше

Втім, навіть незначний дефіцит кисню (гіпоксія) може впливати на нашу здатність мислити.

При нестачі кисню, яка відчувається на висоті 3,6 км над рівнем моря, у здорових дорослих людей відзначають погіршення пам'яті, зниження здатності виконувати обчислення та ухвалювати рішення.

Ось чому правила авіаційної безпеки вимагають, щоби пілоти надягали кисневі маски, якщо атмосферний тиск в кабіні зросте вище рівня, притаманного висоті 3,8 км.

Дослідження показують, що навіть на висоті 2,1 км у нас знижується швидкість реакції та дещо погіршуються розумові здібності.

Мабуть, варто зауважити тим, хто любить грати в комп'ютерні ігри під час польоту.

"Хоча для здорової людини, пасажира чи пілота, такі зміни є практично непомітними, для людини, яка має проблеми зі здоров'ям або навіть звичайну застуду, авіагіпоксія може погіршити нестачу кисню, що помітно вплине на когнітивні здатності", - пояснює Хінкельбайн.

У будь-якому разі брак кисню має інший очевидний вплив на мозок - він спричинює втому.

"Щойно літак злітає, я відчуваю сонливість і можу задрімати, - ділиться Хінкельбайн. - Це, звичайно, не втрата свідомості через нестачу кисню, але це - наслідок гіпоксії".

Однак якщо вам вдасться не заснути і дочекатися, поки екіпаж приглушить світло в салоні літака, ви зможете відчути й інший наслідок низького атмосферного тиску.

Нічний зір людини погіршується на 5-10% уже на висоті 1,5 км. Причина в тому, що фоторецепторні клітини в сітківці ока, завдяки яким ми здатні бачити в темряві, не можуть нормально функціонувати без достатньої кількості кисню.

Іжа в літаку Копирайт изображения Getty Images
Image caption На борту літака наші смакові рецептори стають менш чутливими, саме тому в їжу в літаках зазвичай додають більше спецій

Авіаперельоти вносять плутанину й в наші інші чуття.

Низький атмосферний тиск та сухе повітря знижують чутливість наших смакових рецепторів до солоної та солодкої їжі приблизно на 30%.

Дослідження, проведене на замовлення авіакомпанії Lufthansa, також показало, що пряні аромати в томатному соусі смакують краще під час польоту.

Сухе повітря також знижує гостроту нашого нюху, в результаті чого їжа стає більш прісною на смак. Саме тому авіалінії зазвичай додають у свої страви більше спецій та солі.

Втім, у тому, що наш нюх стає менш гострим, є й свої плюси. Адже зміна атмосферного тиску часто спричинює у пасажирів метеоризм.

Розріджене повітря зумовлює й інші незручності. Один нещодавній експеримент показав, що приблизно через три години в умовах, схожих на авіаперельот, люди починають скаржитися на дискомфорт у тілі.

Низька вологість ще більше погіршує цей стан. І отже, не дивно, що нам буває так важко висидіти тривалий рейс.

Австрійські дослідники нещодавно підрахували, що під час довгих перельотів наша шкіра втрачає до 37% вологи, що може спричинити свербіння.

Низький рівень тиску та вологості повітря також посилює вплив алкоголю на організм та спричинює гірше похмілля наступного дня.

А для тих, хто страждає на аерофобію (страх літати), є ще одна погана новина.

"Гіпоксія підвищує тривожність, - пояснює Валері Мартіндейл, яка очолює Асоціацію аерокосмічної медицини при Королівському коледжі в Лондоні.

Авіаперельоти спричинюють не лише тривожність. Низка досліджень показала, що перебування на борту літака негативно впливає на психічний стан людини, збільшуючи напруженість і роблячи її менш привітною.

Переліт також виснажує нашу енергію та погіршує здатність організму боротися зі стресом.

На борту літака Копирайт изображения Ethan Sykes
Image caption Перебування на борту літака негативно впливає на психічний стан людини

"Ми довели, що тиск, еквівалентний висоті 1,8-2,4 км, може впливати на емоційний стан людини", - зазначає Стівен Легг, професор ергономіки з Університету Мессі в Новій Зеландії, який вивчає вплив легкої гіпоксії на організм людини.

Можливо, це також пояснює нашу плаксивість під час перегляду фільмів на борту. Хоча, як показують наукові дані, серйозні зміни психічного стану відбуваються на висоті, набагато вищій за ту, на якій літають пасажирські лайнери.

Нещодавно професор Легг також з'ясував, що на настрій людини може також впливати зневоднення організму, навіть якщо його ступінь є незначним.

"Поки що нам мало відомо про вплив цих чинників на розумовий та психічний стан людей, - додає він. - Але ми точно знаємо про існування так званої "льотної втоми", яка виникає під час тривалих перельотів і мабуть є результатом сукупного впливу усіх цих чинників".

У деяких дослідженнях, однак, стверджують, що перебування в повітрі, навпаки, робить людей щасливішими.

Професор кіно- і медіазнавства з Вашингтонського університету Стівен Ґренинг вважає, що сльози з'являються саме через радість.

Фільм розвіює нудьгу авіаперльоту, а інтимні умови перегляду з маленького екрану та в навушниках дозволяють нам віддатися своїм почуттям, і отже, ми плачемо не від туги, а від радості та розради.

В літаку Копирайт изображения Alamy
Image caption Легка гіпоксія (нестача кисню), яку ми відчуваємо під час авіаперельоту, спричинює сонливість та втому

Між тим, Йохен Хінкельбайн виявив іще один несподіваний ефект авіаперельотів.

Дослідження, яке він провів разом із колегами з Кельнського університету, показало, що знижений тиск повітря погано впливає на нашу імунну систему.

"Підхопивши застуду чи грип під час подорожі, ми часто пояснюємо це зміною клімату, хоча справжня причина може полягати в ослабленні імунітету. Але ця гіпотеза ще потребує перевірки".

Якщо авіаперельоти й справді ослаблюють наш імунітет, вони також впливають і на наш настрій. Адже відомо, що побічним ефектом захворювань імунної системи часто буває депресія.

"Навіть на вакцину наш організм може відреагувати погіршенням настрою, яке триватиме до двох діб", - зазначає Ед Балмор, завідуючий кафедрою психіатрії у Кембриджському університеті, який вивчає вплив розладів імунної системи на психічний стан людини.

"Цілком можливо, що 12-годинний переліт на інший бік світу може мати такий самий ефект".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему