Один простий прийом для покращення пам'яті

Дівчина Копирайт изображения Til Jentzsch / Unsplash

Що треба зробити для того, щоби запам'ятати новий матеріал? Виявляється, що найкраще - певний час не робити взагалі нічого. Для ефективної обробки інформації нашому мозку потрібен спокій, тож не відволікайте його, радять дослідники.

Ми впевнені, що процес навчання потребує чималих зусиль. Що більше ми повторюємо і завчаємо, то більше інформації залишиться у нашій пам'яті.

Проте невеликі перерви, під час яких ви буквально нічого не робите, можуть бути набагато ефективнішими.

Трохи приглушіть світло, відкиньтеся в кріслі і 10-15 хвилин насолоджуйтеся тихим спогляданням.

Несподівано ви побачите, що щойно завчені факти запам'яталися краще, ніж якби ви витратили цей час на інтенсивне повторення.

Це ж ніби вже давно відомо. Процес навчання має відбуватися поетапно і чергуватися з відпочинком.

Нове дослідження, однак, виявило важливу деталь. Під час відпочинку мозок має повністю відключатися від будь-якої активності.

Делікатний процес формування спогадів не повинні відволікати домашні справи, перевірка пошти та повідомлень або навіть думки про них. Дайте мозку можливість повністю перезавантажитися.

Відпочинок Копирайт изображения Getty Images
Image caption Хтось назве цей метод мнемотехнікою для ледащих, але він дійсно працює

Байдикування виглядає ідеальною мнемотехнікою для ледачого студента. Втім, це відкриття виявилося корисним і для людей із серйозними порушеннями пам'яті.

Метод дозволяє пацієнтам з амнезією або слабоумством навчатися та запам'ятовувати нову інформацію, що раніше вважали неможливим.

Те, як стан повного спокою впливає на пам'ять, вперше помітив німецький психолог Георг Еліас Мюллер ще в 1900 році.

Разом зі своїм асистентом Альфонсом Пілзекером він проводив експерименти з покращення пам'яті, під час яких пропонував учасникам запам'ятати списки складів слів, не пов'язаних яким-небудь сенсом.

Одна група завчала списки один за одним, тоді як друга робила короткі 6-хвилинні перерви перед наступним завданням.

Через півтори години обидві групи показали разюче різні результати. Ті, хто виконували завдання з перервами, запам'ятали майже половину складів зі списку.

Тоді як учасники другої групи, які не мали можливості для відпочинку, пам'ятали в середньому лише 28% інформації.

Результат дослідження показав, що одразу після отримання нової інформації наша пам'ять є надзвичайно крихкою. Перші спогади легко порушити наступною інформацією.

Газети Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ми живемо в добу колосального інформаційного навантаження

Проте протягом всього століття мало хто звертався до відкриття Мюллера. І лише на початку 2000-х воно привернуло увагу науковців.

Сталося це завдяки новаторському дослідженню вчених Серхіо Делла Сали з Единбурзького університету та Нельсона Кована з Університету Міссурі.

Дослідники намагалися перевірити гіпотезу, що для покращення пам'яті у людей з неврологічними порушеннями (наприклад, після інсульту) потрібно звести до мінімуму відволікання новою інформацією.

Вони провели експеримент, схожий на той, що розробив Мюллер, запропонувавши учасникам завчити за 10 хвилин список із 15 слів.

Після цього одна група продовжувала виконувати різні когнітивні тести, а інша - відпочивала в затемненій кімнаті, намагаючись не заснути.

Вплив навіть невеликого втручання виявився колосальним.

Діти Копирайт изображения Getty Images
Image caption Пам'ять є насамперед вразливою одразу після отримання нової інформації

Всі, учасники, які робили перерву на відпочинок (крім лише двох пацієнтів із важкою формою амнезії), запам'ятали втричі більше слів, ніж контрольна група і показали практично такий результат, як і здорові люди.

Наступні експерименти вразили ще більше. Учасникам запропонували прослухати кілька історій і відповісти на запитання через годину.

Ті, хто не відпочивав, могли пригадати лише 7% змісту. Тоді як в експерименті з перервою цей показник зростав до приголомшливих 79%.

У здорових учасників дослідження результати вражали менше, але після відпочинку пам'ять покращувалася й у них - у середньому на 10-30%.

Дослідження Делла Сали і Кована продовжив їхній колишній студент Мікаела Девар з Університету Геріот-Ватта. Він підтвердив виявлені ними результати в різних умовах і на різних групах людях, як здорових, так і з порушеннями пам'яті.

Під час експериментів випробуваним не казали, що саме вони повинні робити під час перерви, головне - вони мали утримуватися від зазирання до своїх мобільників та не відволікатися в інший спосіб.

Але опитування наприкінці показали, що перебуваючи в тихій затемненій кімнаті, більшість людей занурювалися у стан, схожий на медитацію або мрії наяву.

Втім, і мрії теж можуть відволікати, втручаючись у процес формування спогадів.

Так, в одному експерименті, коли під час відпочинку випробуваним запропонували думати про минуле або уявляти собі майбутнє, вони показали гірші результати.

Тому, вочевидь, в період відпочинку треба уникати будь-яких інтелектуальних зусиль, намагаючись просто "відпустити" думки.

Точний механізм пам'яті й досі невідомий. Дослідники погоджуються, що коли інформація потрапляє до нашого мозку, вона проходить період консолідації, після чого закріплюється у довгостроковій пам'яті.

Чоловік відпочиває Копирайт изображения Getty Images
Image caption Щоби закріпити нову інформацію, мозку потрібна перерва

Раніше вважалося, що це відбувається переважно уві сні, в процесі тісної взаємодії між гіпокампом, де спочатку формуються спогади, і корою головного мозку.

Під час цієї взаємодії виникають нові нейронні зв'язки, необхідні для відтворення інформації у майбутньому.

Підвищена нічна активність мозку, вочевидь, є причиною того, що ми зазвичай добре запам'ятовуємо речі, які вивчили перед сном.

Але, як нещодавно з'ясували вчені, цей процес не обмежується лише сном. Така сама нейронна активність відбувається й у стані спокійного відпочинку.

Схоже, для закріплення інформації мозок намагається скористатися будь-яким моментом часу, і ми можемо допомогти йому, зменшивши додаткову стимуляцію.

Вочевидь, відволікання іншими стимулами є насамперед шкідливим для мозку з неврологічними порушеннями.

Саме тому періоди відпочинку так добре впливали на пам'ять людей, які пережили інсульт або мали хворобу Альцгеймера.

Родина Копирайт изображения Getty Images
Image caption Регулярний відпочинок сприятимt покращенню пам'яті в усіх нас

Утім, час від часу всі повинні давати своєму мозку відпочинок, вважають психологи Томас Бейглі з Університету Ноттінгема і Ейден Хорнер із Йоркського університету.

Перерви, під час яких вплив інших стимулів максимально знижено, допоможуть всім нам краще запам'ятовувати нову інформацію.

Покращення пам'яті навіть на 10-30% може допомогти студенту підвищити свою оцінку. Отже, готуючись до іспитів, необхідно регулярно давати мозку відпочити по 10-15 хвилин.

У добу колосального інформаційного навантаження постійної перезарядки потребує не лише наш смартфон, але, безперечно, й мозок.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему