Зоопарк із клонованим мамонтом і динозавром? Чому б і ні!

Клонування тварин поступово стає реальністю, і отже, відродження давно вимерлих видів є також цілком можливим. Чи з'являться у нас незабаром зоопарки з мамонтами або навіть динозаврами, міркує кореспондентка BBC Future.

Мамонти Копирайт изображения Science Photo Library

Помилуватися сніжним барсом у заказнику, цілком легально скуштувати м'ясо панголіна або пополювати на чорного носорога, якого одразу відновлять після вбивства...

Комусь це здається сценарієм моторошної утопії, але для інших такий зоопарк - захоплива перспектива майбутнього. І з блискавичним розвитком науки - цілком реалістична.

Деякі дослідники вже вивчають питання, як клонування тварин змінить туристичну індустрію у найближчі 50 років.

Що вже може наука?

Звісно, парк Юрського періоду зі справжніми динозаврами не з'явиться одразу. Відродження зниклих видів - процес надзвичайно складний, а стосовно динозаврів взагалі невідомо, чи зможемо ми колись відтворити їхню ДНК.

Сучасний стан технологій дозволяє використати зразки ДНК, яким не більше мільйона років. Отже теоретично ми могли б клонувати неандертальців, але не трицератопса, який востаннє блукав Землею 65 мільйонів років тому.

ДНК косматого мамонта є більш доступною, оскільки ми маємо заморожені зразки його тіла. Цей генетичний матеріал можна імплантувати сучасним слонам, які є спорідненим з мамонтами видом.

Проте ми, напевно, не зможемо повернути мамонтам їхнє звичне середовище проживання, де вони могли би розмножуватися природним чином.

Зразок шкіри мамонта Копирайт изображения Science Photo Library
Image caption Дослідник бере зразок тканини із заморожених решток косматого мамонта

Якщо відродження мамонтів все ще здається чимось із роду фантастики, відтворення видів, які зникли відносно нещодавно, як-от мандрівний голуб, є більш реалістичним.

Для цього вченим знадобиться зробити картування геному птаха (тобто визначити місця генів у хромосомі). А потім внести відповідні зміни до геному звичайного голуба.

І вуаля: вимерлий птах - перед нами.

Наука пройшла довгий шлях від моменту клонування вівці Доллі в 1996 році, каже професорка біотехнологій з Університету Коннектикуту Сючунь (Сінді) Тянь. Вона працює над реактивацією ДНК в ядрі клітини шляхом клонування.

Спроби зберегти білого носорога за допомогою новітніх технологій - вчені планують імплантувати ембріон тварини сурогатній матері - у декого викликають суперечливу реакцію.

Білий носоріг Копирайт изображения Getty Images
Image caption Спроби зберегти види, які зникають, за допомогою новітніх технологій, дехто вважає досить суперечливими

На думку деяких дослідників, гібрид слона і косматого мамонта є питанням лише декількох років.

Професор Тянь упевнена, що за умови дозволу політиків та достатнього фінансування, для створення зоопарків із клонованими зниклими видами потрібно не більше 10 років.

Ми вже на цьому шляху. Ще 2000 року зоопарк Сан-Дієго планував показати відвідувачам клонованого гаура (індійського зубра) на ім'я Ной, який, однак, помер через два дні від інфекції.

Пізніше в цьому ж зоопарку з'явився Джахава, бантенг (вид дикого бика родом з Південно-Східної Азії). Він прожив у зоопарку сім років, доки не зламав ногу і його довелося приспати.

Джахаву і Ноя клонували з клітин із "Замороженого зоопарку Сан-Дієго" - зоопарк зберігає заморожені зразки шкіри тварин, які перебувають під загрозою вимирання.

Отже, головною перешкодою можуть бути фінансові та політичні чинники, а не наука, каже пані Тянь.

З одного боку, в клонованих тварин - дуже високий рівень смертності. Причини цього не зовсім зрозумілі і, вочевидь, пов'язані з помилкою перепрограмування клітин.

Ядро донорської яйцеклітини зберігає своєрідну генетичну пам'ять і чинить опір новому генетичному матеріалу.

бик бантенг Копирайт изображения SCIENCE PHOTO LIBRARY
Image caption Ученим вдалося клонувати дикого бика бантенга зі зразка шкіри тварини, який зберігався в зоопарку Сан-Дієго

Тварини, клоновані таким чином, тобто шляхом пересадки ядер соматичних клітин, "повинні пережити перший шок після народження", - пояснює пані Тянь.

"Якщо їм вдається вижити, в цілому вони залишаються здоровими".

Вирощування тварин, які мають високий ризик ранньої смерті або стресу, порушує питання про наукову етику. Однак, такі питання викликає взагалі тваринництво як таке.

Наука, звісно, не стоїть на місці. Щоб клонувати лише одну вівцю Доллі 1996 року вченим довелося використати 277 клонованих ембріонів.

"Тепер для клонування 10-20 особин великої рогатої худоби потрібна лише сотня клонованих ембріонів, - каже пані Тянь. - Це дивовижний крок уперед".

Утім, висока смертність також означає, що клонування залишається дуже дорогою процедурою.

Єдиний продуктивний тип клонування тварин сьогодні - це виведення м'ясних порід биків преміум-класу, чий цінний генетичний матеріал використовують фермери.

За оцінками вченої, вартість клонування одного бика становить щонайменше 15 тисяч доларів. Клонування диких тварин або видів, яким загрожує зникнення, буде ще дорожчим, тому що ми маємо менше інформації про них та менше зразків для тестового використання.

Клонування для розваг?

Отже, з наукової точки зору, клонувати тварин, які перебувають під загрозою зникнення, є цілком можливим, як із трохи меншою ймовірністю - відродження нещодавно вимерлих видів.

Утім, якщо це станеться, багато хто з нас не побачить клонованих тварин у повсякденному житті. Одна з можливостей контакту з ними - це ексклюзивні тури, які будуть доступні лише багатим.

Якщо ви думаєте, що в Інстаграмі вже вистачає фото неймовірних подорожей та екстравагантних пригод, то, на думку експертів, це - лише початок.

Деніел Райт, лектор з управління туризмом в Університеті Центрального Ланкаширу та автор дослідження про вплив клонування на туризм, погоджується з цим.

Розпещені різноманітними розвагами туристи будуть готові платити шалені гроші за можливість полювати на клонованих тварин у Південній Африці, скуштувати їх у японському ресторані або познайомитися з ними ближче на сафарі в США.

Сьогодні сміливі гурмани вирушають до Японії, щоб спробувати небезпечний делікатес - рибу фугу. Попри високий ризик отруїтися нею, на фугу - великий попит, і рибі вже загрожує зникнення через надмірне виловлювання.

Уряд Намібії щороку виставляє на аукціон кілька дозволів на полювання на чорного носорога, стверджуючи, що зароблені гроші підуть на програми збереження виду і що полювати можна тільки окрім періоду розмноження.

Риба фугу Копирайт изображения Getty Images
Image caption Клонування зробить доступними ексклюзивні туристичні розваги, як-от куштування риби фугу в Японії

Клонування зробило б обидві розваги доступними для більшої кількості охочих.

І, звичайно, зоопарки та сафарі-парки в усьому світі вже давно показують туристам тварин, яким загрожує вимирання.

Отже, можна стверджувати, що клонування зі схожою метою, хоча і є шалено дорогою процедурою, але, з точки зору етики, не надто відрізняється від вже наявних практик.

Якщо сама ідея зоопарку, де штучно розведені тварини все своє життя проводять у неволі, не є правильною, клонування не змінить цього.

Керрі Фріс, соціолог із Лондонської школи економіки та автор книжки "Клонування диких тварин", має дещо інший погляд на це питання.

Вона зазначає, що сьогодні у зоопарках тварини є зірками, люди приходять подивитися на них. Але в майбутніх парках клонованих тварин у центрі уваги будуть технології, а не тварини.

Такі зоопарки відзначатимуть не стільки відродження вимерлого виду, скільки тріумф людської винахідливості.

Жираф Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сьогодні в зоопарках тварини є головними зірками, але майбутні парки клонованих видів прославлятимуть не стільки тварин, скільки людську винахідливість

Фріс вказує і на низку інших питань щодо етики та автентичності клонованих видів.

Чи можна вважати справжнім клонованого піренейського тура, чия ДНК була поєднана з ДНК домашньої кози? Чи може клонована дика тварина насправді вважатися дикою?

І якщо в майбутньому розвинені країни, які мають доступ до новітніх біотехнологій, відкриють сотні зоопарків та сафарі-парків із клонованими тваринами, як це позначиться на бідних країнах, економіка яких залежить від туризму в дикій природі?

Усі ці аспекти - досить туманні, але зрозуміло одне: галас довкола фантастичних новітніх технологій та їхніх можливостей не повинен замінити кропітку роботу зі збереження природного середовища видів, якім загрожує вимирання, та перевірені роками заходи охорони природи.

Як стверджує Деніел Райт, "люди насамперед повинні докладати величезних зусиль, щоб зберегти ті види, які ще не зникли".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

***

Новини на цю ж тему