Про що свідчить ваш акцент

Радіо BBC

Вимова людини може стати причиною упередженого ставлення до неї. Чому одні акценти звучать більш привабливо та викликають більшу довіру до мовця, ніж інші?

14 листопада 1922 року Британська телерадіомовна корпорація випустила свою першу радіопрограму. Ми не можемо послухати її сьогодні, тому що її не записували.

Але одне ми знаємо напевно: ведучі програми розмовляли з бездоганним англійським акцентом - так званим RP (англ. received pronunciation "загальноприйнята" або "нормативна вимова").

Цей акцент також називають "королівською англійською" - нею розмовляють найвищі шари британського суспільства: аристократія, політики та королівська родина.

Протягом багатьох років RP був єдиним варіантом англійської вимови, дозволеним в ефірі BBC. Цей акцент став синонімом голосу нації і це мало чіткий посил. Ця вимова викликала довіру, свідчила про солідний статус і звучала щиро.

Сьогодні ведучі Британської телерадіомовної корпорації розмовляють з різноманітними регіональними акцентами. BBC не тільки не забороняє, але й сприяє цьому, намагаючись таким чином представити розмаїття своєї аудиторії і залучити нових людей.

Утім, хоча BBC більше не дотримується нормативної вимови в своєму ефірі, упередження щодо акценту, з яким розмовляє людина, все ще дуже міцні в британському суспільстві.

Малюки Копирайт изображения Getty Images
Image caption Діти навчаються розпізнавати знайомі голоси ще в утробі матері

Вимова видає наше соціальне походження і - наші стереотипи. І вони можуть бути такими сильними, що впливають на довіру до іншої людини, на сприйняття її як благонадійної або ні.

Люди дуже швидко оцінюють людину за її акцентом, і часто роблять це, не усвідомлюючи.

"Акцент спричиняє розподіл суспільства на класи, який відбувається автоматично і часто несвідомо", - пояснює професор Цзе Ван з Університету Центральної Флориди. Нерідко ми визначаємо акцент людини, щойно вона привітається.

Довіра до певного типу вимови починає формуватися в дуже ранньому віці. Існують докази, що схильність до якоїсь мови виникає ще до народження.

Нам відомо, наприклад, що діти віддають перевагу тій мові, яку вони найчастіше чули в утробі матері.

В ході одного експерименту дослідники багаторазово повторювали вигадане слово в присутності вагітних жінок. Коли діти народилися, сканування їхнього мозку показало, що лише ті з них, хто чув це слово в животі матері, реагували на нього.

Вже у віці кількох місяців немовлята можуть розрізняти мови та діалекти. І в дуже ранньому віці діти починають відчувати прихильність до тих, хто говорить їхньою рідною мовою.

  • Пройдіть тест, щоби дізнатись, з яким акцентом ви розмовляєте англійською (сторінка англійською мовою)

У 2007 році вчені Гарвардського університету провели експеримент, у ході якого малюки спостерігали за двома дорослими на екрані, один з яких розмовляв рідною для дітей мовою, інший - іноземною.

Потім один з акторів на екрані пропонував дітям іграшку, яка магічним чином виникала з-за екрану. Діти віддавали перевагу іграшці, яку дарував той актор, що розмовляв з ними однією мовою і зі знайомим акцентом.

Принц Чарльз Копирайт изображения Getty Images
Image caption Принц Чарльз розмовляє королівською англійською, або RP, а Шеріл Твіді має сильний ньюкаслський акцент

"Вже на першому році життя діти починають демонструвати свої соціальні вподобання, виражаючи прихильність до того, хто розмовляє знайомою їм мовою", - каже дослідниця Кетрін Кінзлер з Корнельського університету, яка очолила експеримент.

На думку Кінзлер, наука приділяє недостатню увагу вивченню акцентів. Але вони є такою ж невід'ємною частиною нашої ідентичності, як і гендер або раса.

Для дітей акцент іноді може бути сильнішим показником приналежності групі, ніж раса.

Коли п'ятирічним малюкам показували фотографії дітей з чорним або білим кольором шкіри, вони віддавали перевагу дітям своєї раси.

У такому віці вони ще не здатні контролювати расові упередження, як це роблять дорослі, пояснює Кінзлер.

Але коли кольору шкіри протиставили акцент, діти почали віддавати перевагу тим, хто розмовляв з такою самою вимовою, як і вони, - навіть якщо дитина була іншої раси.

Це дослідження свідчить, що в перші роки нашого життя знайомі акценти викликають у нас довіру. І це цілком обґрунтовано. Той, хто розмовляє так само, як ми, вочевидь, знає більше про наше оточення.

В іншому дослідженні Кінзлер з'ясувала, що діти більше довіряють носіям своєї мови, ніж іноземцям.

Кокні Копирайт изображения Michael Hart / Alamy Stock Photo
Image caption Дехто ставиться упереджено до регіональних акцентів

Зростаючи, діти стають дедалі більш схильними до соціальних упереджень, пов'язаних з акцентами.

Англійську нормативну вимову (RP) вважають елітарною і пов'язаною з владою, тоді як до кокні, акценту лондонського робітничого класу, часто ставляться зневажливо.

Ще гірший соціальний статус має бірмінгемський акцент "брумі", вочевидь, через численні телесеріали, які зображують мешканців міста "ледачими та товстими".

Так, учасники одного опитування назвали його найменш привабливим, тоді як найбільш приємним для вуха вони визнали ірландський акцент.

Дві речі змушують відчувати довіру до людини, яка розмовляє з певним акцентом.

Вимова є частиною нашої ідентичності, але з віком ви можете відчути, що хотіли би асоціювати себе з іншим акцентом - більш престижним або, навпаки, менш снобістським.

Понад 4 тисячі учасників опитування, проведеного 2013 року, зазначили, що найбільшу довіру в них викликає нормативна вимова та девонський акцент, а от найменшу - ліверпульський.

За ним одразу слідує кокні, як другий найменш благонадійний. Обидва акценти набрали однакову кількість балів за показником "інтелектуальність".

Утім, у реальному житті довіра до певної вимови може згодом змінюватися, це залежить від нашого соціального оточення та повсякденних стосунків.

Школа Копирайт изображения Getty Images
Image caption Деяких британських вчителів просили позбутися регіонального акценту

Наші первісні упередження щодо певного акценту, можуть зникнути після позитивного досвіду спілкування з людьми, які розмовляють з такою вимовою.

ЗМІ також відіграють свою роль. Реклама в магазинах мережі Marks & Spencer завжди звучить з приємним м'яким акцентом RP, тоді як рекламні ролики для більш бюджетного бренду Iceland озвучувала колишня поп-зірка Керрі Катона, доки її не звинуватили в споживанні наркотиків.

Акцент співачки нагадував про її походження - вона виросла у містечку Воррінгтон між Манчестером та Ліверпулем.

Деяких британських вчителів просять позбутися регіонального акценту. Але, як зазначає дослідник Александр Баратта з Манчестерського університету, ставлення до місцевих акцентів може бути різним.

Для когось вони звучать менш освічено. Інші, навпаки, вважають, що вони є більш щирими та дружніми, на відміну від холодності та зверхності аристократичної вимови.

Діти Копирайт изображения Lisa Barber / Alamy Stock Photo
Image caption Діти віддають перевагу тим, чия вимова більш схожа на їхню

Можливо, саме з цієї причини британська королева вже протягом десятиліть намагається трохи згладити свою вимову RP.

Інші дослідження, приміром, виявили, що, наприклад, мешканці Йоркширу звучать чесніше за лондонців.

Упередження, звичайно, поширюються й на іноземні акценти. Дослідження, проведене професором Цзе Ван, показало, що американці більше довіряють людям із британською вимовою, ніж індійською.

"Люди часто мають негативні упередження щодо нестандартних акцентів, насамперед тих, які асоціюються з маргінальними меншинами", - зазначає дослідниця.

Вона з'ясувала, що фахівців із мексиканським або грецьким акцентами сприймають як менш освічених або професійних, ніж мовців зі стандартною американською вимовою.

Інше дослідження показало, що наша вимова може впливати на кар'єрні можливості. Так, регіональні німецькі акценти розглядалися роботодавцями як менш бажані, ніж стандартна вимова, попри те, що самі вони стверджували протилежне.

А от швейцарці, навпаки, з більшою довірою ставилися до хірургів із регіональним акцентом, ніж "стандартним" німецьким. Можливо, тому, що швейцарська німецька є найбільш поширеним варіантом вимови.

Отже, упередження щодо акцентів формуються під впливом нашого життєвого досвіду і стереотипів у суспільстві.

Але якби ми спробували зупинитися на хвилину і прислухатися одне до одного, можливо, ми би навчились насолоджуватися розмаїттям голосів, з якого складається наш багатокультурний світ.

А не складали би думку про людей на основі прихованих упереджень, яких ми набуваємо, ще навіть не народившись.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему