Простий мнемонічний прийом, який допомагає схуднути

Без дієт та виснажливого голодування - втрачати вагу можна лише за допомогою сили думки, впевнені дослідники.

Рука Копирайт изображения Thinkstock

Психолог із Університету Ліверпуля Ерік Робінсон опанував дивовижний прийом для зниження ваги. Утім, цей інструмент є у всіх нас, але, мабуть, ми просто не користуємося ним належним чином. Це - наша пам'ять.

Люди, які сидять на дієті, вважають, що вони ведуть війну зі своїм шлунком.

Але Робінсон та інші психологи впевнені, що за появу апетиту відповідають у рівному ступені, як наша травна система, так і мозок.

При чому мозок бере в цьому процесі дуже важливу участь. Якщо, приміром, ви добре пам'ятаєте, що з'їли протягом дня, ви менше відчуватимете голод і втрачатимете вагу.

"Багато досліджень довели, що підсвідомі психологічні чинники можуть серйозно впливати на те, скільки ми їмо. Однак багато людей й досі не усвідомлюють цього", - пояснює Робінсон.

"З огляду на проблему ожиріння в світі, це - дуже важливе питання", - додає дослідник.

Який же механізм цього процесу?

Ідея, що апетит можу бути пов'язаний із пам'яттю, частково виникла під час спостережень за пацієнтами з антероградною амнезією. Цей стан виникає через порушення в переході спогадів із короткострокової у довгострокову пам'ять.

Ви можете довго і душевно розмовляти з такою людиною, але через 20 хвилин вона й гадки не матиме, хто ви такий.

З'їв і забув?

Те саме відбувається у них й з їжею.

В одному з ключових досліджень цієї патології брали участь колишній музикант і колишній банкір.

В обох пацієнтів антероградна амнезія виникала в наслідок герпесвірусної інфекції, яка пошкодила частину скроневої кори, що відповідає за формування нових спогадів.

Пацієнтам пропонували бутерброди та торт, які вони могли їсти, поки не наїдяться.

Мозок Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Мозок відіграє важливу роль у появі апетиту

Після цього тарілки прибирали, але через 15 хвилин перед ними знову ставили їжу. На відміну від здорових учасників експерименту, які відчували, що більше з'їсти не можуть, пацієнти з амнезією спокійно поглинали страви вдруге.

"Вони забувають, що вже їли, і якщо їм знову запропонувати харчі, вони їх їстимуть", - пояснює Глін Хамфріс з Оксфордського університету, який проводив дослідження.

Утім, дещо вони все таки пам'ятали. Під час другої частини експерименту пацієнтам з амнезією пропонували різноманітні страви - рисовий пудинг, чіпси або шоколад.

Через кілька хвилин їм знову пропонували той самий набір їжі.

Більшість людей, як правило, надають перевагу розмаїттю смаків, і тому під час другого раунду оберуть щось інше. Цей феномен має назву "сенсорно-специфічне насичення".

Пацієнти з амнезією, так само і як ми, відчували меншу спокусу до страви, яку вже куштували, хоча й не пам'ятали того, що їли її.

Цей факт дозволяє припустити, що система сенсорної обробки їжі в них функціонує нормально, хоча свідомих спогадів про те, що вони щойно з'їли цей продукт, у них не залишаєтьcя.

Без цих спогадів вони продовжують відчувати голод, хоча їхній шлунок повний.

Яке відношення це може мати до здорових людей, які чудово пам'ятають, що вони вже поїли? Останні дослідження свідчать, що навіть мозок здорової людини схильний помилятися.

Джеф Брунстром із Бристольсьского університету провів геніальний експеримент. Завдання його учасників було дуже простим - з'їсти тарілку супу.

Капуста Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Нашим відчуття голоду керують не лише гормони травної системи

Однак непомітно для них Брунстром підвів до кожної тарілки невелику трубку, за допомогою якою підливав їм суп.

Пізніше він з'ясував, що наступний прийом їжі учасників експерименту цілком залежав від зовнішнього вигляду тарілки супу - чи була вона великою або маленькою, - а не від порції, яку вони з'їли в реальності.

Виходить, нашим відчуття голоду керують не лише гормони травної системи. "Я не кажу, що сигнали, які надсилає нам шлунок, не є важливими, але ми сильно недооцінюємо роль мозку в цьому процесі", - зазначає Брунстром.

І в деяких випадках свідомість може відігравати навіть більшу роль.

Це легко помітити в нашому квапливому сучасному житті. Обіди з колегами, під час яких обговорюються робочі питання, вечеря перед телевізором або зі смартфоном. Усі речі відволікають нас від спогадів про те, скільки ми щойно з'їли.

В ході одного експерименту Брунстром пропонував учасникам під час обіду вільною рукою грати у пасьянс. Відволікаючись від їжі, вони гірше запам'ятали, скільки з'їли, і пізніше протягом частіше тягнулися за печивом.

Смакуйте їжу

Саме з цієї причини дослідники шукають способи підсилити сенсорну пам'ять про їжу.

У ході одного експерименту Робінсон намагався перевірити, чи допоможе прослуховування запису під час прийому їжі поглинати її більш усвідомлено.

В дослідженні брали участь жінки з ожирінням. Під час перекусу їм вмикали 3-хвилинний запис, на якому диктор просив їх уважно зосередитися на страві: на її зовнішньому вигляді, смаку та запаху.

На відміну він них, контрольній групі під час обіду програвали мелодійні звуки зозулі.

Як і припускав Робінсон, ті, кого просили зосередитися на їжі, через деякий час могли точніше пригадати, що саме вони їли, і протягом наступних 3 годин менше перекушували, знизивши споживання калорій на 30%.

Цей прийом може бути ефективним не для всіх. Але Робінсон пропонує кілька альтернативних методів.

Наприклад, в ході ще одного експерименту він помітив, що якщо під час їжі попросити людей пригадати, що вони з'їли протягом дня до цього моменту, вони будуть менш схильні переїсти.

Ваш головний союзник - уява, з'ясували науковці зі штату Пенсильванія.

Голодний чоловік Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Пригадайте під час прийому їжі, що ви вже з'їли за день, і ризик переїсти зменшиться

Спробуйте у найдрібніших деталях візуалізувати своє бажання скуштувати щось ласе, і мозок може подумати, що ви вже втамували голод.

Апетит, як і фактичні розміри порції, обов'язково зменшаться.

Зараз Ерік Робінсон розробляє додаток для смартфона, який протягом дня нагадуватиме користувачу подумати про їжу, яку він вже з'їв.

На думку Робінсона, потрібні більш масштабні дослідження того, як мнемонічні прийоми можуть допомогти в боротьбі з ожирінням.

Науковця також хвилює той факт, що людям швидко набридне слідувати цим рекомендаціям та й хто буде щоразу під час їжі прослуховувати запис.

Однак зосереджене споживання їжі, насправді, не зменшить задоволення від неї. Навпаки - усвідомлення відтінків її смаку, повільне куштування є дуже приємним досвідом.

"Адже нічого поганого в гурманстві немає", - додає Робінсон.

Такий підхід поєднує приємне з корисним: ви й стравою насолоджуєтеся, і худнете.

Та й у боротьбі з ожирінням цей метод є набагато привабливішим за більшість дієт.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Новини на цю ж тему