Чи вбиває школа творче мислення?

Креативність - це дар? Ні, на думку тих, хто викладає її як предмет. Розвинути свій творчий потенціал може кожний, впевнені фахівці. Як саме, з'ясовував оглядач BBC Future.

Руки у фарбі Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Чи мусять вчителі заохочувати дітей до вільної творчості?

Чи можна навчитися творчості? Коли ми дивимось на видатних митців, музикантів або підприємців, нам здається, що креативність - це дар, яким природа наділила лише обраних.

А прості смертні цим можуть лише захоплюватися.

Однак останнім часом дедалі частіше лунають розмови про те, що творчому мисленню можна навчити, і починати треба якомога раніше.

Хоча секрет геніальності залишається невловимим, дослідження свідчать, що навчитися продукувати оригінальні ідеї - цілком реально.

У деяких школах уроки креативності вже стали окремим предметом.

Утім, як саме викладачі запалюють творчу іскру? Можливо, ці методики повинні отримати ширше застосування?

Шкільну систему освіти завжди критикували за те, що вона не розвиває творчий потенціал дітей. У промові на TED педагог і письменник Кен Робінсон заявив, що нинішня система освіти вбиває вроджені творчі здібності учнів.

Робінсон, вочевидь, порушив дуже актуальне питання, його виступ зібрав рекордну кількість переглядів.

Утім, чи дійсно сучасна школа пригнічує творче мислення? Висновки дослідників неоднозначні.

Психолог із Західного резервного університету Кейса в Клівленді Сандра Русс впродовж 23 років вивчала дитячу гру.

Орігамі Копирайт изображения Unsplash
Image caption Ігри сучасних дітей є більш вигадливими

Дослідниця пропонувала маленьким американцям двох ляльок і три кубики та спостерігала за тим, що саме вони робили з іграшками.

Вона виявила, що за весь час, починаючи з 1980-тих років, найбільш вигадливі сценарії ігор були у сучасних дітей.

Утім, здатність мислити творчо у формальних умовах класу поступово знижується.

Наприклад, популярний тест на креативність, в ході якого дітям пропонують вигадати альтернативні способи використання якогось предмету, як-от книжка чи бляшанка, показує гірші результати у сьогоднішніх школярів, ніж у 1990-і роки.

Можливо, це наслідок стандартизованих тестів, які заохочують дітей до єдиної правильної відповіді і не оцінюють здатність мислити інакше.

Деякі дослідження підтверджують, що це саме так.

Джек Гонсало з Корнельського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк, виявив, що діти, які прагнули виділитися на тлі однолітків, згодом показували набагато кращі результати у тестах на креативність.

"Ми маємо змінити середовища, в яких дітей навчають відповідати стандартам, а не мислити оригінально", - підсумовує Гонсало.

Джерард Пуччіо з Державного коледжу Буффало в Нью-Йорку стверджує, що ще ніколи в історії не було так важливо навчати людей навичок творчого мислення.

"Креативність більше не розкіш. Це спосіб виживання", - каже він.

Промисловість розвивається там, де процвітає творчість. Порівняйте, наприклад, Кремнієву долину і занепад автомобільної індустрії Детройту.

Пуччіо очолює Міжнародний центр навчання креативності, перший у світі факультет такого типу.

Мозковий штурм Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Дослідження показали, що техніка мозкового штурму (швидкого генерування ідей без критичного осмислення) є малоефективною

Своїм заснуванням він зобов'язаний Алексу Осборну, колишньому рекламнику з Медісон авеню, який працював у середині XX століття. Його компанія BBDO стала прототипом рекламного агентства "Стерлінг Купер" із серіалу "Божевільні".

Щоб отримувати кращі ідеї від своїх співробітників, Осборн почав експериментувати з техніками розвитку творчого мислення.

Однією з них, наприклад, був популяризований ним метод мозкового штурму.

Коли Осборн пішов на пенсію, він зрозумів, що розвивати творчий потенціал людей треба з молодого віку, і так було створено факультет креативності у Коледжі Буффало.

Сьогодні чимало університетів світу пропонують схожі курси.

Але як саме навчають креативності на них? Пуччіо розповідає своїм студентам, що творчий процес відбувається в чотири етапи: з'ясування, формулювання ідей, розробка та реалізація.

На першому етапі важливо з'ясувати, чи правильно сформульовано проблему. На другому - потрібно дослідити всі можливі ідеї вирішення проблеми. Розробка і реалізація мають показати, що ідея - практична і переконлива для інших.

Етап пропонування ідей, вочевидь, найбільше пов'язаний з інноваційним мисленням. Саме на ньому й застосовують техніку мозкового штурму.

Його мета полягає в тому, щоб змусити мозок вийти із суто аналітичного стану, в якому він схильний зосереджуватися на одному рішенні. Задача - генерувати якомога більше ідей, ігноруючи інші варіанти.

Несфокусований розум швидше здатен до нестандартних асоціацій, які допоможуть винайти нове рішення проблеми.

Під час обговорення професор Пуччіо пропонує своїм студентам зв'язати ідею, яку вони презентують, із будь-яким, на перший погляд, не пов'язаним із дискусією, предметом.

"Це змушує мозок відмовитися від старих моделей та шукати нові. Саме так винахідникам вдається зробити прорив", - пояснює він.

Гамак Копирайт изображения Samuel Zeller / Unsplash
Image caption Дослідники виявили, що лежання на спині у розслабленому стані сприяє творчому мисленню

Наукові дослідження підтверджують, що певний фізичний стан може сприяти творчому мисленню.

Наприклад, Джойдіп Бхаттачарія з Голдсмітського коледжу в Лондоні довів, що нестандартне рішення проблеми частіше спадає на думку, коли людина перебуває у розслабленому стані.

Інше дослідження, проведене австралійцями, показало, що люди краще розв'язують головоломки, лежачи на спині, ніж стоячи.

Можливо, коли тіло розслаблене, розум починає досліджувати різноманітні ідеї, які автоматично відкидає у зосередженому стані.

Окрім різноманітного мислення, ознакою плідної творчості є народження практичної і переконливої ідеї.

"Адже креативність не означає створення химерних речей", - зазначає Пуччіо.

Це, однак, суперечить загальноприйнятим методам заохочення до творчості.

Наприклад, мозковий штурм, на думку багатьох дослідників, не є ефективною технікою, оскільки він спонукає до будь-яких ідей, якими б абсурдними вони не були, і не передбачає обговорення чи критику.

Психолог Чарлан Немет із Каліфорнійського університету в Берклі впевнена, такі сесії були б набагато продуктивнішими, якби люди могли б висловлювати думку з приводу запропонованих рішень.

"Це не заради критики як такої, а для спонукання до нестандартних, але обґрунтованих рішень", - пояснює вона.

Фотограф Копирайт изображения Nicole Harrington / Unsplash

Втім, що це означає для шкільної освіти?

Чи маємо ми викинути підручники, відмовитися від іспитів та не змушувати школярів зубрити предмет? Чи повинні вчителі заохочувати дітей думати про щось своє, замість того, щоби концентруватися на темі уроку?

Деякі результати досліджень креативності викликають скепсис. Однак, обговорення того, як реалізувати їх у навчальному процесі, є надзвичайно важливим.

Наприклад, ніхто не стверджує, що розвиток творчого мислення має бути коштом розуміння предмету. Адже важко дійти нетипового рішення проблеми, якщо сама проблема вам не зрозуміла.

Але роботодавці XXI століття вимагають від своїх фахівців творчого підходу до вирішення проблем. Було би добре, якби й вчителі могли оцінити цю рису в своїх учнях.

Проте, на жаль, сьогоднішні шкільні програми часто відбивають бажання мислити нестандартно, зазначає Пуччіо.

Важливо також розуміти, що техніки розвитку креативності не зроблять в одну мить зі звичайної дитини Ейнштейна чи Пікассо. Адже геніальності навчити не можна.

Однак цілком можливо навчити більш творчому повсякденному мисленню, яке сприятиме кращим результатам як у навчанні, так й у дорослому професійному житті.

Пуччіо називає це креативністю з маленької літери. Він переконаний, що такий талант є у всіх нас.

"Ви людина, і у вас є уява, - каже він. - Творчість - у нас у всіх в крові".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему