Ворони - найрозумніші з тварин. Це правда?

Ворона Копирайт изображения Peter Lloyd/Unsplash

Здавна відомо, що ворони - птахи хитрі й розумні. А якщо їхній інтелект набагато перевищує наші найсміливіші уявлення?

Ворону звали Бетті - й на неї чекало зіркове майбутнє. Юрба науковців з Оксфордського університету дивилася, як вона невимушено підняла дзьобом шматок дроту і за допомогою підручного предмету сформувала з кінчика гачок.

Цим інструментом Бетті виловила з пластикової труби невеличку посудину з м'ясом - делікатесним свинячим серцем. Обід готовий!

Тоді, у 2002 році, трюк Бетті викликав величезний подив. Як вороні вдалося спонтанно розв'язати таку складну проблему? Адже це вимагає ретельного розрахунку, практично на рівні людського розуму. "Винятково розумна ворона!" - проголошували газетні заголовки.

Однак виявилось, що Бетті не така особлива, як спочатку здалося. Через багато років дослідження показали, що новокаледонські ворони вміють згинати предмети, виготовляючи собі знаряддя праці.

У дикій природі вони роблять це постійно. Спостерігачі спочатку здивувалися поведінці Бетті, бо здавалося, що вона вигадала свій гачок "на льоту", як інженер винаходить новий пристрій. Насправді ж, новокаледонським воронам властиве еволюційне вміння виготовляти з м'яких гілок гачкоподібні знаряддя, які вони використовують для здобуття їжі.

Тож Бетті просто діяла згідно зі своєю природою.

"Не хочу применшувати її інтелектуальні здібності, - каже Крістіан Руц з Університету Сент-Ендрюса. - Та принаймні це змушує нас переглянути те, наскільки винахідливою можна вважати Бетті".

Новокаледонські ворони - представники воронової родини птахів (лат. Corvidae), разом з галками, граками, сойками, сороками та круками. В останні роки науковці досконально дослідили мозок цих птахів. Немає сумнівів, що деякі з них виявляють приголомшливі розумові здібності. Та інтелект - річ відносна.

Що саме слід вважати інтелектом? Які еволюційні механізми його розвитку?

Ворона Копирайт изображения Auscape International Pty Ltd / Alamy Stock Photo
Image caption Новокаледонська ворона використовує гілочки та стеблини, щоб видобувати з дерева комах і личинок

Ворони та їхні близькі родичі допомагають нам відповісти на ці запитання.

Інтелект ґрунтується у мозку. Розумні примати (включно із людьми) мають окрему мозкову структуру під назвою "неокортекс" (або "нова кора"). Вважається, що саме вона уможливлює складні когнітивні процеси.

Цікаво, що воронові цієї структури не мають. Натомість у них розвинулися щільні кластери нейронів, що й забезпечують подібну гостроту розуму.

Зрештою, неважливо, як саме влаштований мозок - воронам і приматам властиві деякі спільні базові здібності, коли йдеться про розв'язання проблем і здатність адаптуватися, отримуючи нові дані та досвід. Це приклад конвергентної еволюції: абсолютно різними шляхами виробилася одна й та сама поведінкова функція.

Людям нескладно зрозуміти, чому певні навички ворон корисні. Впізнати того, хто колись загрожував їм чи іншим членам їхньої групи, користуватися жестами для комунікації - ми теж покладаємося на ці та інші подібні уміння.

Ворона Копирайт изображения Nature Picture Library / Alamy Stock Photo
Image caption Як свідчать дослідження, ворони допитливі від природи

Пан Руц без вагань заявляє: деякі птахи, такі як його піддослідні новокаледонські ворони, мають дивовижні здібності. У дослідженні, опублікованому раніше цього року, він і його співавтори описують, як ці ворони розшукують певну рослину, придатну для виготовлення їхніх гачкоподібних знарядь.

Як показали експерименти, вони знаходять потрібні стебла, навіть коли ті прикриті листям інших рослин. Тобто птахи свідомо обирають матеріал, який підходить під їхнє завдання. Ви б теж не стали забивати цвяхи викруткою, правда?

У дикій природі новокаледонські ворони використовують інструменти, щоби вигрібати комах із глибоких отворів, як-от із тріщин у деревах. Приклади такої поведінки вдалося зняти на камеру.

Деякі тварини вважаються розумнішими за інших, а очолює рейтинг людина. Справді, люди виживають передусім завдяки інтелекту. Та це не означає, що ми найкраще впораємося з будь-яким інтелектуальним завданням.

Як зауважує Дакота МакКой з Гарвардського університету, шимпанзе мають кращу короткострокову пам'ять, ніж люди. Це допомагає їм запам'ятовувати різну корисну інформацію, наприклад, де саме у лісі схована їжа.

Навряд чи є сенс ранжувати тварин за рівнем інтелекту. Насправді важливе інше - рівень адаптації до своєї екологічної ніші. Інтелект - це, перш за все, спосіб спеціалізації.

Як каже пан Руц, інтелект ворон "неможливо розглядати у відриві від природної історії цього виду". До того ж, новокаледонські ворони - далеко не єдині, хто вміє користуватися знаряддями праці (не рахуючи людей). Це також властиво шимпанзе, папугам, алігаторам і навіть крабам.

Ворона Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ворони виконують складні завдання, з якими не стикнулися б у дикій природі

Інтелект допомагає тваринам виживати у їхньому середовищі; втім, існують й інші засоби. Якщо вороні, щоб видобути їжу з важкодоступних місць, потрібні розумові здібності та інструменти, жирафу достатньо витягти шию. Розумахи просто мають інші переваги.

Втім, варто зауважити, що "розумні" тварини часом виконують завдання, що не є необхідними за своєю сутністю.

У телесеріалі ВВС "Тварини: всередині розуму" журналіст Кріс Пекем спостерігає за тим, як новокаледонська ворона на прізвисько 007 виконує складне завдання, що потребує восьми окремих операцій.

У порівнянні з цим, трюк Бетті із гачком видається скромним. Не лишається сумнівів, що ворони можуть докладати свої когнітивні здібності до розв'язання складних проблем. Птах ніколи б не стикнувся з такою проблемою у дикій природі, та все одно успішно її подолав.

Щоправда, 007 вже освоїв окремі потрібні операції раніше - та уявити собі послідовність дій набагато складніше. Це натяк, що птах може певною мірою планувати наперед. Цілком ймовірно, що 007 та інші ворони здатні на інші дивовижні досягнення, просто ми ще цього не перевірили.

Ворона Копирайт изображения Clark Gu/Unsplash
Image caption Можливо, ворони схожі на нас, тому що іноді роблять дещо лише заради втіхи, а не виживання

Пані МакКой також вивчає новокаледонських ворон, як і пан Руц. У цьогорічній науковій праці вона разом із колегами описала експеримент, що встановив зв'язок між настроєм ворон та їхнім умінням користуватися інструментами.

Ворон привчили, що у скриньці на одному кінці стола завжди було більше їжі, ніж у такій самій скриньці на другому кінці. Потім перед воронами ставили третю скриньку - посередині столу. Скільки їжі було у ній - неясно.

Птахи, які нещодавно користувалися інструментами, щоби витягати харчі зі скриньки, підходили до загадкового контейнера швидше, ніж ті, які не користувалися інструментами.

Це навело дослідників на думку, що використання інструментів робить ворон більш оптимістичними, пояснює пані МакКой.

Не факт, що ті ворони були "щасливі" у традиційному розумінні, але їхні очікування від незнайомих ситуацій були більш позитивні.

Мислення та пізнання - це цікаво, каже пані МакКой. Вони відкривають двері такій поведінці, яка не є обов'язковою для виживання.

Можливо, ворони схожі на нас тому, що часом вони розв'язують розумові вправи виключно собі на втіху - як і люди.

Ворони, за якими спостерігає пані МакКой, від природи допитливі, каже вона. Вони зухвало вихоплюють у науковців спорядження і пурхають із ним під стелею вольєра. Вони люблять гратися, особливо молоді птахи.

Люди не так вже й сильно відрізняються, каже дослідниця: "У нас величезний мозок, а ми скеровуємо його на розв'язання кросвордів - це зовсім не те, до чого готувала нас еволюція".

Ворона Копирайт изображения Andrew Ebrahim/Unsplash

Можна заперечити, що така розумова гімнастика теж корисна; вона сприяє гостроті розуму та відточує навички - а значить, робить нас живучішими. Та якщо ми отримуємо задоволення чи тішимося несподіваним ефектам, краще сказати інакше: це додає нашому життю яскравих барв.

Новокаледонські ворони, як і ми та інші розумні тварини, мають спогади та зміни настрою. Вони будують стратегії та формують очікування. Вони напрочуд майстерно пораються зі складними завданнями.

Це все завдяки еволюції. Втім, розум, як і все життя, - не лише реакція на необхідність. Горила розуміє людську мову. Ворона розв'язує головоломки. Папуга розповідає анекдоти.

Природа дала тваринам ноти, але музику грає їхній мозок. Як кажуть, можливо все, що підвладно розуму.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--

Новини на цю ж тему