Як видобути цінні метали у себе вдома

  • Тім Медлі
  • BBC Future
Метали, видобути метали вдома

Автор фото, Getty Images

Наша цивілізація залежить від природних ресурсів, видобутих із землі. Але, можливо, ми маємо ще одне джерело рідкісних металів та мінералів. Знайти їх можна в шухляді свого столу.

Застрягши на карантині, багато хто вирішив розібрати завали в шафах та коморах, до яких роками не доходили руки.

Втім, окрім очевидної користі, генеральне прибирання помешкання може виявити приховані скарби.

Закинуті на горищах і у підвалах непотрібні нам більше речі містять цінні метали та мінерали - природні ресурси, без яких важко уявити сучасну цивілізацію.

А всі наші будинки та подвір'я разом складають "міське родовище" корисних копалин, що чекають на видобуток.

Це - мільйони, якщо не мільярди, старих електронних пристроїв - мобільні телефони, занедбані ігрові приставки, старовинні стереосистеми, комп'ютерна техніка. Всі вони містять мідь, срібло і навіть золото, а також цілу низку цінних рідкісноземельних елементів.

Головне, однак, щоби люди позбулися цих пристроїв таким чином, аби ці метали можна було вилучити, переробити та використати вдруге.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Із тонни смартфонів та електронного сміття можна отримати більше золота, ніж із тонни руди

Багато хто впевнений, що повторне використання цих металів могло б помітно скоротити потребу у видобутку сировини із землі.

Перероблення в такому разі буде "ефективнішим і дешевшим, а споживачі навчаться правильно позбуватися електронного сміття", - зазначає Джеймс Горн, керівник проєкту у WEEE Forum, організації, що займається ресайклінгом.

Ось один приклад. Перед Олімпіадою, яка мала відбутися в Токіо цього літа, протягом двох років японці зібрали шість мільйонів старих мобільних телефонів і майже 72 мільйони тонн електроніки.

Метали, вилучені з цих пристроїв, перетопили на 5 тис. золотих, срібних та бронзових медалей.

Видобуток сировини, надмірне споживання та викидання речей на сміттєзвалища протягом останніх десятиліть швидко вичерпує обмежені ресурси нашої планети.

Хтось підрахував, що якби всі 7,8 мільярда людей на Землі споживали корисні ресурси на рівні європейців, нам знадобилося б 2,8 планети Земля. А спосіб життя американців потребував би цілих п'яти.

Видобуток корисних копалин коштує планеті дорого. Видобувна промисловість спричинює близько 40% світових викидів вуглецю та втрату близько 10% біорізноманіття.

За останні 50 років обсяг видобутих копалин збільшився втричі. Багато ресурсів стає дедалі важче знайти, а їхнє отримання коштує все дорожче і завдає все більшої шкоди екології.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

5 тис. золотих, срібних та бронзових медалей для Олімпіади в Токіо виготовили з металів, видобутих зі старої електронної техніки

На думку Горна, "міські родовища" містять не лише стару електроніку, а й "будь-які предмети чи матеріали, які залишилися на складах, у магазинах, підприємствах, будинках і якими більше не користуються".

Отже, чи видобули ми вже все, що нам насправді потрібно? І чи достатньо в нас ресурсів над поверхнею землі, щоби відмовитися від традиційного видобування назавжди?

Утім, найкориснішими таки залишаються е-відходи або WEEE - waste electrical and electronic equipment (відходи електричного та електронного обладнання), оскільки вони містять дорогоцінні метали, як-от золото, срібло, паладій та мідь, потрібні для виготовлення нових електронних пристроїв.

Щороку світ виробляє понад 50 мільйонів тонн електронного сміття.

Це - майже 6000 Ейфелевих веж, і його обсяг зростає на 3-4% щорічно.

Найбільшу кількість е-відходів створено 2016 року в Азії, а найбільше технологічного сміття на душу населення було в Океанії - 17,3 кг.

В Африці для порівняння - 1,6 кг.

Європа є другою у світі за кількістю електронних відходів, тут щороку викидають близько 12,3 млн тонн електронного обладнання та акумуляторів. Усередині них - 330 тис. тонн міді та 31 тонна золота.

Старе обладнання, як правило, містить більше цінних металів, ніж новіші пристрої. Тож якби ми змогли повернути все це, ми б отримали більш ніж достатньо матеріалів для виготовлення 14,3 млн тонн нового електронного обладнання, яке європейці купують щороку.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Технологічних відходів Європи було б достатньо для виготовлення нових пристроїв в тому обсязі, в якому європейці купують їх щороку

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Найбільший попит наразі має кобальт - найважливіший компонент літій-іонних акумуляторів для смартфонів та електрокарів.

З 2016 по 2018 рік ціни на кобальт зросли втричі. Понад 60% світового запасу кобальту видобувають у Демократичній Республіці Конго. Галузь часто застосовує дитячу працю та сильно забруднює навколишнє середовище.

Перероблення батарейок може стати джерелом кобальту, пояснює представниця однієї з найбільших у світі компаній з перероблення сміття Umicore, розташованої в Бельгії.

З однієї тонни акумуляторів мобільних телефонів Umicore може витягти 135-240 кг кобальту, в залежності від покоління телефону - сучасні смартфони містять більше.

Крім кобальту, з цієї ж кількості акумуляторів можна видобути 70 кг міді та 15 кг літію, стверджує Umicore. Навіть після вилучення акумулятора електронні деталі всередині телефону можуть містити близько 1 кг срібла і 235 г золота на тонну пристроїв.

З тонни руди в природі, як правило, отримують 100 г срібла і 2-5 г золота.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Видобуток кобальту - небезпечна і брудна робота, яку часто виконують в країнах, де електронні гаджети більшості людей недоступні

За даними Норвезького науково-дослідного інституту Sintef, видобутку цих металів у міському середовищі потребує в 17 разів менше енергії, ніж у природі.

На практиці, однак, є нюанси. "По-перше, переробляють далеко не всі електронні відходи. Наразі в ЄС перероблене сміття складає лише 35% від усіх технологічних відходів.

По-друге, через особливості обробки старих приладів з них можна видобути не всі елементи. Наприклад, коефіцієнт відновлення дорогоцінних металів, які містяться в е-відходах, перероблених у Європі 2014 року, становив лише 1%", - пояснює Горн.

Інша проблема полягає в тому, як дістатися цих "корисних копалин" у міському середовищі.

Адже всі ці міріади гаджетів, кабелів, зарядних пристроїв та трансформаторів не зібрані зручно в одному місці.

Вони розкидані всюди, часто у прихованих та важкодоступних місцях. Тож отримання цих дорогоцінних матеріалів пов'язане не стільки з видобутком, скільки зі складними хіміко-інженерними процесами, комунальними послугами та просвітою.

Дослідники припускають, що в будинках британців може бути до 40 мільйонів старих гаджетів, якими більше не користуються.

Середньостатистичний європеєць має вдома 248 кг електроніки (як відходів, так і у користуванні), зокрема 17 кг акумуляторів, зазначає Горн.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Ідея, що ми могли б відмовитися від видобутку корисних копалин, завдяки переробленню старої електроніки, є дуже привабливою

"Хоча існують різні можливості повернення старої електроніки, наприклад, через пункти збору або магазини електроніки, цього здається недостатньо", - пояснює Ана Марія Мартинес, експертка з виробництва та переробки металу в компанії Sintef.

"Портативна електроніка, наприклад, мобільні телефони, переважно так і лишаються в шухлядах, - додає фахівець. - Завдання полягає в тому, щоби мотивувати людей передати їх на перероблення".

Утім, щоби "міські родовища" коли-небудь змогли замінити природні ресурси, потрібно підвищити ефективність використання сировини, збільшити термін експлуатації речей та змінити ставлення споживача до власності і споживання.

Багато з цих речей не мають прямого відношення до видобутку сировини. Це можуть бути зміни у законодавстві, як-от "право на ремонт", яке вимагає від виробників виготовляти більш довговічну техніку, а також постачати запчастини.

"Вартість сировини може бути дуже низькою, коли шахти розташовані в Африці або Китаї", - каже Мартинес.

Але питання полягає в тому, чи хочемо ми купувати дешеві товари, які мають високу екологічну та людську вартість.

Чи готові ми скорочувати свої потреби, використовувати речі повторно та переробляти їх?

Можливо, саме в часи карантину ми зможемо нарешті переосмислити наше ставлення до електроніки, технологічних відходів та їхнього перероблення.

І ми нарешті усвідомимо, що на наших антресолях зберігається справжній скарб або, радше, ціла періодична таблиця елементів.

А "видобути" їх з горищ та підвалів може бути однією з найкорисніших екологічних акцій, яку ви можете провести, не виходячи з дому.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--