Загадка ефіопських храмів, висічених у скелі

Храми Лалібели Копирайт изображения Getty/Pascal Boegli

Впродовж багатьох століть походження храмів, вирізьблених у скелях на півночі Ефіопії, залишалося таємницею для всіх, окрім місцевих жителів. Вони впевнені, що їх побудували ангели.

Існування Бога я практично завжди ставив під сумнів, але в місті Лалібела на півночі Ефіопії важко не повірити у божественне втручання.

Ефіопія прийняла християнство однією з перших у світі - 330 року нашої ери.

Попри надзвичайну бідність, віра ефіопів завжди була непохитною. І промовистим підтвердженням тому є середньовічні храми, вирізьблені в скелях Лалібели.

11 монолітних споруд, вбудованих у землю на глибину 40-50 метрів, залишають виразний відтиск на скелястому краєвиді.

Хрестоподібні отвори в стінах церкви пропускають сонячне світло всередину темного приміщення.

Монолітні церкви Лалібели Копирайт изображения GillesBarbier/imageBROKER/Alamy
Image caption Монолітні церкви Лалібели вбудовані в землю на глибину 40-50 метрів

Походження цих надзвичайних храмів пояснюють кілька теорій. Одна з них свідчить, що їх звели лицарі-тамплієри.

Хрестоносці були на піку своєї могутності в XIII столітті, коли в ефіопських скелях з'явилися церкви. Втім, конкретних доказів участі тамплієрів немає.

Найбільш поширена гіпотеза, якої також дотримується невеликий музей біля входу до храмового комплексу, приписує його будівництво королю Лалібели, імператору Ефіопії.

За легендою, 1187 року, незадовго до того, як Єрусалим упав під натиском мусульман, імператор відвідав священне місто.

Пізніше він вирішив побудувати церкви на своєму боці річці Йордан і, таким чином, привабити християн до "Нового Єрусалима", якщо старий більше не був християнським.

Втім, музей оповідає цю історію не дуже переконливо. Стенд з інструментами, які використовували під час будівництва храмів, містить щось на кшталт невеликої сокири.

Мешканці Лалібели Копирайт изображения Carl de Souza/AFP/Getty
Image caption Мешканці Лалібели вірять, що храми за одну ніч вирізьбили в скелі ангели

Навіть з огляду на те, що їй понад 900 років, вона здається придатною максимум для викорчовування коріння і аж ніяк не для різьблення скелі.

Тисячі парафіян, які щоденно відвідують службу в церкві, вірять в іншу версію. Королю Лалібели допомагали ангели, які вирізьбили в скелі 11 храмів за одну ніч.

З відстані підземні храми абсолютно непомітні, єдине, що свідчить про їхнє існування, - це безкінечний потік людей, що тече в протилежних напрямках з розщілини в скелях.

Туристи можуть відвідати храми в перерві між службами, коли потік вірян трохи спадає. Але навіть й у такий час це - не дуже просто.

Прохід, що веде вниз скелі, в деяких місцях дозволяє протиснутися лише одній людині.

Тримаючись рукою за стіну, я повільно спускаюся в сутінки храму.

Вузький тунел Копирайт изображения Bildagentur-online / Alamy
Image caption До входу в храми ведуть вузькі проходи і тунелі

Церкви ніколи не пустують навіть у перерви між молитвами. Віряни похилого віку залишаються внизу поруч із церквою, не наважуючись зайвий раз ступити на слизькі кам'яні сходи.

Спираючись на молитовні палиці, вони спостерігають, як я знімаю трекінгові черевики і ставлю їх поруч із купкою шльопанців та сандалів біля входу.

Я входжу до церкви Бет Голгофа (саме тут, як кажуть, і похований цар Лалібели) і крізь потертий килим відчуваю ступнями холодок кам'яної підлоги.

Коли мої очі звикають до темряви, я можу розгледіти середньовічну статую святого Петра, навіки вирізьбленого в стіні Нового Єрусалима.

Вузькими тунелями я переходжу від одного храму до іншого. Один з них, що стоїть трохи на відстані, залишає найбільш приголомшливе враження. Це - Бет Гіоргіс (Храм Святого Георгія).

Будівля у формі хреста повністю занурена в землю. На її стелі вирізьблений хрест коптів, який можна побачити лише згори.

Церква Лалібели Копирайт изображения Carl de Souza/AFP/Getty
Image caption Церкви Лалібели визнані спадщиною ЮНЕСКО, організація піклується про їхнє збереження

Попри те, що храм відкритий вітрам та опадам, його бездоганно збережені стіни з гідністю несуть тягар століть.

Не всім церквам пощастило так само.

Бет Медхане Алем - найбільший монолітний храм в світі - за ініціативою ЮНЕСКО накрили доволі громіздким металевим листом, щоби захистити його від подальшої ерозії.

У стінах церкви Бет-Абба-Лібанос з'явилися тривожні тріщини.

Коли я дивлюся на ці безжалісні сліди часу, мене охоплюють сумніви щодо божественного походження комплексу. Якби церкви Лалібели звели ангели, вони би залишалися неторканими й тепер.

Церква Бет Гіоргіс Копирайт изображения Jarek Winniczek / Getty Images
Image caption Церква Бет Гіоргіс (Святого Георгія) побудована в формі коптського хреста

Втім, вийшовши на поверхню крізь прорубаний в скелі тунель, я подумав, що немає значення, як з'явилися ці церкви. Далеко внизу, новий потік відвідувачів рухався крізь величні кам'яні арки.

Люди спускалися на землю і зникали в тіні храму, а потім знову виходили на сонячне світло. Молоді ефіопи допомагали літнім підніматися пологими, стертими часом сходами.

Видовище нескінченної вервечки пілігримів зачарувало мене. Вони вірили, і цього було достатньо.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Новини на цю ж тему