Чому голландці завжди кажуть те, що думають?

Голландці Копирайт изображения Luis Efigenio / Unsplash

Іноземців вражає надзвичайна відвертість та прямолінійність голландців, які впевнені, що чесність - важливіша за співчуття.

Я прожила в Амстердамі десь рік, коли одного дня ми з чоловіком домовилися зустрітися з його друзями в одному з численних кафе парку Вондела.

Ми прийшли першими і досить довго чекали на офіціанта. Коли ж він зрештою матеріалізувався перед нами, то одразу ошелешив нас запитанням: "Чого ви хочете?".

Замість традиційного "Що ви бажаєте замовити?" або принаймні "Що вам принести?", його запитання пролунало надто прямолінійно, якщо не грубо.

Можливо, справа була в тому, що він говорив нерідною англійською, або в нього видався поганий день. Я, однак, була неприємно вражена.

Пізніше моя вчителька нідерландської пояснила, що голландці - дуже прямолінійні, і ця риса насамперед притаманна мешканцям Амстердама.

Схожими враженнями ділиться письменник Бен Коутс.

Він переїхав до Нідерландів з Великої Британії вісім років тому і написав книжку "Чому голландці несхожі на інших?" (Why the Dutch Are Different).

Якось після перукарні він зустрів знайомого голландця, який одразу зауважив, що стрижка йому не личить.

"Голландці завжди кажуть те, що думають. Навіть на діловій зустрічі, якщо ваша пропозиція буде не дуже вдалою, вам неодмінно на це вкажуть", - пояснює Коутс.

Амстердам Копирайт изображения Getty Images
Image caption "У Нідерландах кожен має право казати, що він чи вона думає", - пише Бен Коутс, автор книжки "Чому голландці несхожі на інших?"

Британцю Коутсу ця національна риса одразу впала в око. У Великій Британії прописною істиною є правило не образити співрозмовника словом чи поведінкою.

"Британці не розмовляють голосно в потягу, тому що це може бути неприємно для попутників. Вони не вмикають гучно музику вдома, бо сусідам це може не сподобатися. Вони завжди намагаються дотримуватися правил етикету", - пояснює Коутес.

Але в Нідерландах вважають, що "кожен має право казати, що він чи вона думає. А якщо вам це не до вподоби, це вже ваша проблема".

Проте багатьом іноземцям така відвертість видається неввічливою і, можливо, навіть зверхньою. Одного разу в супермаркеті я випадково впустила продукти, які, о жах, розсипалися по всій підлозі.

У лічені секунди мене оточили не менше десятка голландців, які навперебивки почали радити мені, що робити. Але жоден з них не ворухнув і пальцем, щоб допомогти.

Для мене ситуація була очевидною: я потребувала допомоги. Але голландці бачили це інакше: поки я не попрошу про допомогу вголос, вони не втручатимуться.

"Хтось може подумати, що ми не вміємо співчувати. Можливо, так і є, бо для нас чесність важливіша за співчуття", - пояснює Елеонор Брекел, спеціаліст з міжкультурної комунікації.

Але насправді, це - просто різні моделі спілкування. На думку Брекел, яка народилася в Нідерландах, але жила в різних країнах світу, прямолінійність голландців пов'язана з кальвінізмом.

Хоча сьогодні, як зазначає сайт новин Dutchnews, переважна більшість голландців не асоціюють себе з жодною релігією.

Вільгельм I Оранський Копирайт изображения Lanmas / Alamy Stock Photo
Image caption Голландський принц Вільгельм I Оранський на прізвисько Мовчазний навернувся в кальвінізм, що мало величезний вплив на національний менталітет

Після початку Реформації у XVI столітті кальвінізм поширився у Франції, Шотландії та Нідерландах. Але лише в Голландії він суттєво вплинув на національний характер.

Популярності вчення Кальвіна сприяло те, що саме в цей час голландці боролися за незалежність від католицької Іспанії, яка правила в Нідерландах з 1556-го до 1581 року.

У 1573 році принц Вільгельм I Оранський на прізвисько Мовчазний (засновник Оранської королівської династії, яка править у Нідерландах й сьогодні) залишив католицьку віру і навернувся в кальвінізм, щоб об'єднати країну.

Як наслідок, кальвінізм дуже вплинув на національну ідентичність на противагу католицизму, який голландці пов'язували з іспанським пригнобленням.

"Кальвінізм проповідував особисту відповідальність за порятунок своєї душі від грішного світу за допомогою рефлексії, чесності, відмови від земних задоволень, а також від насолоди багатством", - пише Брекел у статті про голландську бізнес-культуру, опубліковану на її сайті.

Відвертість та чесніть настільки властива голландському суспільству, що для неї навіть існує спеціальне слово - bespreekbaarheid (що можна приблизно перекласти, як "балакучість").

Воно означає, що можна і потрібно обговорювати все, що тем-табу бути не повинно.

Амстердам Копирайт изображения Ian Dagnall / Alamy Stock Photo
Image caption У голландців практично немає тем-табу, будь-яка проблема потребує обговорення

Відвертість голландців проявляється навіть у звичці не приховувати своє житло від сторонніх очей.

Багато старих будинків у Нідерландах мають великі вікна без завісок, так що будь-який перехожий може зазирнути всередину.

"Голландці мають зовсім інше уявлення про приватність", - каже Коутс про їхню звичку обговорювати інтимні теми на людях.

"Сидячи в ресторані, повному незнайомих людей, вони можуть голосно розповідати про свої проблеми зі здоров'ям або про розлучення батьків чи любовні стосунки. Вони не бачать причин тримати це в таємниці".

Здається, будь-яка тема, якою би важкою вона не була, підлягає обговоренню. У жодній іншій країні світу не говорять так відверто про проституцію, наркотики та евтаназію, як у Нідерландах.

Евтаназія, до речі, повністю тут легалізована, але жорстко контрольована, так само як і проституція.

І хоча на продаж та вживання марихуани нещодавно ввели певні законодавчі обмеження, згідно з політикою толерантності кофішопи не переслідують за продаж наркотику.

Голландський будинок Копирайт изображения Unsplash
Image caption Багато старих будинків у Нідерландах мають великі вікна, на які ніколи не вішають фіранок, так що будь-який перехожий може зазирнути всередину

Брекел, однак, не погоджується з тим, що в голландців не має тем-табу.

"Ми не говоримо про заробітну платню або пенсії. У нас не прийнято розмовляти про те, що хтось має гарний будинок або дороге авто. Ми не обговорюємо все, що пов'язано зі статком", - додає вона.

Більше того, голландці уникають будь-яких тем, які можуть натякати на нерівність або владні стосунки.

Це відбивається й у так званій "польдерній моделі" економіки та державної політики, яка ґрунтується на домовленості між урядом, роботодавцями та профспілками.

Польдер - це ділянки осушеної землі, відвойовані в моря. І як пише кореспондент The Economist, щоби захистити землі від постійної загрози з боку моря, голландці повинні добре співпрацювати.

Поняття співпраці існує в суспільстві на глибинному рівні, починаючи з родини, де діти мають право голосу нарівні з дорослими.

"У нас - рівноправна культура. І це означає, що ми не створюємо ієрархічних стосунків між керівником і підлеглим", - пояснює Брекел.

Інакше кажучи, правила поведінки є однаковими для всіх, і це також відбивається у мові.

Про егалітаризм голландців нагадують деякі поширені прислів'я, наприклад, "Просто будь звичайним, це вже - досить божевільно" або "Не здіймай голови над землею".

Амстердам Копирайт изображения Lauren Comiteau
Image caption Голландці обстоюють рівноправ'я в будь-якій галузі суспільства від уряду до родини, навіть діти тут мають право голосу нарівні з батьками

Ну а я тим часом вчуся спілкуватися з голландською відвертістю. Брекел порадила мені почати із запису до лікаря.

Замість того, щоб перераховувати причини, чому мені потрібно відвідати спеціаліста, я маю просто сказати: "Запишіть мене на консультацію".

Я також вчуся просити про допомогу, а не чекати, поки її запропонують.

І хоча я все ще звикаю до цієї традиції рубати все з плеча, я вдячна, що живу в країні, де можу завжди бути щирою.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Новини на цю ж тему