Чому Бразилія - єдина португаломовна країна Америки

Як маленьке іспанське містечко проклало шлях до великого розподілу світу.

Тордесільяс Копирайт изображения Franz Marc Frei/LOOK-foto/Getty Images
Image caption У місті Тордесільяс Португалія та Іспанія підписали угоду про розподіл своїх майбутніх колоніальних володінь

На перший погляд, Тордесільяс - нічим непримітне містечко, яке лежить на березі річки Дуеро в іспанській провінції Вальядолід. Старий центр міста з головною площею Пласа-Майор і середньовічними церквами добре зберігся.

Але згадайте Тордесільяс у Сан-Паулу, колумбійській Картахені або будь-якому іншому місті Центральної та Південної Америки, і багатьом ця назва буде відомою.

Саме тут 1494 року Іспанія (тодішнє Королівство Кастилія) та Португалія розділили між собою землі, які ще тільки належало відкрити і, таким чином, поклали початок тому, що Бразилія стала єдиною португаломовною країною Америки.

Географічне розташування Тордесільяса, вочевидь, зробило його ідеальним місцем для підписання історичної угоди.

"Місто лежить на перехресті важливих шляхів", - каже Мігель Анхель Залама, професор історії мистецтв у Вальядолідському університеті та директор Центру іберо-американських відносин у Тордесільясі.

"У місті також був палац, де, вочевидь, і була підписана угода".

Португалія та Іспанія Копирайт изображения Margarita Gokun Silver
Image caption Переговори про Тордесільську угоду тривали рік і цілком могли завершитися війною між Іспанією і Португалією

Утім, католицькі монархи Ізабелла Кастильська і Фердинанд Арагонський обрали Тордесільяс не лише з цих причин.

"Тордесільяс, який носив титул "стародавнього, коронованого, вірнопідданого і шляхетного міста", мав давні історичні зв'язки з Португалією", - пояснює професор історії з Університету Барселони Рікардо Пікерас Сеспедес.

"У XIV столітті тут жила королева Марія Португальська зі своєю донькою інфантою Беатріс. Тож вибір міста для підписання угоди, вочевидь, був політичним реверансом у бік португальців".

Ізабелла та Фердинанд мали вагомий привід для цього. Підписання Тордесільської угоди перетворилося на довгий і складний процес, який почався в травні чи червні 1494 року і розтягнувся на рік.

Ускладнювала ситуацію невизначеність між двома країнами, ризик спалаху війни між ними і тривога Іспанії за свою роль у завоюваннях Атлантики.

Потреба в угоді між Іспанією та Португалією виникла ще тоді, коли Христофор Колумб повернувся зі свого першого плавання до, як він вважав, узбережжя Індії.

Кораблі потрапили в потужний шторм біля Португалії, і Колумбу довелося кинути якір біля Лісабона.

Хоча гроші на експедицію йому дали іспанські монархи Фердинанд II та Ізабелла I, першому про свої відкриття він був змушений розповісти королю Португалії Жуану II.

Жуан II був упевнений, що нові острови підпадають під угоду між Алкасовашем і Толедо 1479 року, згідно з якою всі землі на південь від Канарських островів належать Португалії, і оголосив про своє панування на них.

Однак один із кораблів експедиції "Пінта", якою командував іспанський мореплавець Мартін Алонсо Пінсон, зміг дійти до узбережжя Іспанії. Висадившись на берег, Пінсон одразу надіслав звістку про відкриті землі до Барселони, де на той момент Фердинанд лікувався від ран.

Демаркаційна лінія Копирайт изображения Margarita Gokun Silver
Image caption Вертикальна демаркаційна лінія проходила від полюса до полюса, поділяючи Атлантику на дві частини: іспанську і португальську

Іспанські монархи негайно відправили своїх посланців до Папи Олександра VI із претензіями на відкриті Колумбом землі.

Папа, який сам походив із Валенсії (тоді частини Арагонського королівства), а відтак, не був абсолютно байдужим до інтересів католицьких монархів, видав три нові папські булли.

Одна з них - Inter Caetera від 4 травня 1493 року - фактично скасувала Алкасовашську угоду. Замість горизонтального розподілу Атлантики між Португалією та Іспанією, Папа ввів вертикальну демаркаційну лінію від полюса до полюса через Атлантичний океан.

Португальці були розлючені. Вони втрачали не лише нові острови, але й територію для маневрів під час подорожей до Африки - лінія розмежування пролягала за 320 миль на захід від Кабо-Верде.

"Португалія прагнула зберегти свої колонії в Африці та на остовах Атлантичного океану, - пояснює Залама. - Але лінія розподілу серйозно ускладнювала навігацію. У пошуках ходового вітру португальським мореплавцям часто доводилося помітно відхилятися від курсу, але тепер вони не могли цього зробити, оскільки опинились би на кастильській території".

Між Португалією та Іспанією розпочався шалений обмін дипломатичними нотами. Жодна зі сторін не хотіла війни, однак упродовж перемовин обидві почали зміцнювати свої армади.

У розпал переговорів у вересні 1493 року Колумб вирушив у свою другу експедицію, пообіцявши своїм покровителям привезти інформацію, яка б допомогла в перемовинах.

У квітні 1494 року він здійснив обіцянку, надіславши іспанським монархам мапу своїх нових відкриттів.

Але оскільки Колумб не знав, що Жуан II погодився скасувати попередній горизонтальний розподіл, він трохи підробив мапу.

Він помістив острів Іспаньолу (тепер Гаїті і Домініканська Республіка), який його експедиція відкрила ще під час першої подорожі, на кілька градусів вище на північ.

Бразилія Копирайт изображения Karol Kozlowski
Image caption Бразилія - єдина португаломовна країна в Америці

Таким чином, Іспаньола опинилася на одній паралелі з Канарськими островами і, за попередньою угодою, потрапляла під контроль іспанців.

Але ще до прибуття цієї мапи португальці погодилися на вертикальний розподіл за умови, що іспанці посунуть демаркаційну лінію на 1185 миль на захід від Кабо-Верде.

Таким чином, Португалія отримала землі на схід від цієї лінії - вже відомі острови Кабо-Верде та узбережжя Африки, а Іспанія - західну частину Атлантичного океану, зокрема й останні відкриття Колумба.

Оскільки нова мапа Колумба не показала нових земель на португальській стороні демаркації, Ізабелла і Фердинанд погодилися із розподілом.

Утім, жоден з них не знав, що нова лінія перетинає край теперішньої Бразилії, а відтак, східне узбережжя цієї країни має належати Португалії.

У 1500 році португальський мореплавець Педру Альвариш Кабрал виявив це під час своєї подорожі і негайно повідомив про це свого короля.

У наступні століття Португалія розширила свій вплив углиб країни, і, таким чином, Бразилія стала єдиною португаломовною нацією на південно-американському континенті.

"Для більшості бразильців Тордесільська угода означає, що португальська корона отримала право на всі невідомі землі від східного узбережжя Бразилії вглиб континенту", - каже Ана Паула Торрес Мегіані, професорка з Університету Сан-Паулу, яка вивчає іберійську історію.

"Але це також важливий історичний момент, який проливає світло на відносини панування і гегемонії між Європою і світом", - додає дослідниця.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Новини на цю ж тему