Кам'яні гроші острова Яп: найтвердіша валюта в світі

Кам'яні гроші Копирайт изображения Robert Michael Poole

Які тільки речі люди не використовували в якості грошей, але, мабуть, найбільш незвичною валютою в світі є кам'яні брили на острові Яп у Мікронезії.

Крихітний мікронезійський острів Яп з першого погляду вражає навіть найбільш розпещених екзотикою мандрівників.

Щодня на острів прилітає один рейс. Літак поступово опускається над густими мангровими лісами, вкритими тропічними рослинами болотами, мілководними лагунами, облямованими рифами.

Втім, найбільше враження справляють не райські краєвиди і навіть не вітання япських дівчат у традиційних квітчастих спідницях, а величезні кам'яні гроші, розкидані всюди по острову.

На них можна натрапити біля входу в готелі, на пляжах або в хащах тропічного лісу. У кожному селищі на острові є "банк", де зберігаються надто важкі грошові одиниці, які не можна зрушити з місця.

"Моя родина має п'ять кам'яних монет великого розміру", - розповідає водій таксі Фальмед (у япців - лише одне ім'я). Я їду з ним на схід острова до провінції Гагіл, де розташований банк з кам'яними грошима.

П'ять виявляється пристойною сумою, оскільки більшість мешканців Япа не мають жодної кам'яної монети.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption Мешканці острова Яп використовували камені раї в якості грошей упродовж століть

Оригінальну кам'яну валюту використовують на острові вже кілька століть, хоча ніхто достеменно не знає, звідки походить ця ідея.

Проте відомо, що кожен кам'яний диск, вирізьблений із вапняку, відрізняється розміром і має свою окрему легенду. Япці привозили їх з архіпелагу Палау, який лежить за 400 км на південний захід.

Найперші камені використовували в якості подарунків. Вони мали форму китів - звідси походить й їхня назва "раї". Але згодом їх почали використовувати як засіб обміну, а для зручності перевезення океаном всередині кожного з них вирізьбили дірку.

"Мій предок Фальмед, на честь якого мене і назвали, був одним з перших, хто вирушив на Палау і налагодив зв'язок між островами. Спочатку вони плавали на каное", - розповідає мій проводир, поки ми мчим польовою дорогою повз столицю острова, Колонію.

Попри невибагливий зовнішній вигляд - вицвіла на сонці футболка та стареньке, розбите авто - Фальмед походить із поважного роду.

Його віддалений предок і тезка був старшиною племені, достатньо впливовим, щоби відрядити експедицію до Палау. Там він познайомився з місцевими жителями і домовився про доступ до каменоломень.

"Коли він повернувся на Яп, він наказав своїм співгромадянам зібрати пальмове вино, яке він збирався продавати острів'янам Палау", - оповідає Фальмед. Вже через місяць він повернувся на Палау і почав видобувати камінь для грошей.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption Япці пливли морем за 400 км до сусіднього архіпелагу Палау, щоби привезти з його каменоломень вапнякові диски

Справа була в тому, що на острові Яп не було міцної гірської породи або дорогоцінних металів, з яких можна було б виготовляти гроші.

Тоді заможні япські родини почали споряджати команди досвідчених моряків до Палау, куди вони пливли спочатку на бамбукових плотах, а пізніше - шхунах, і привозили вапняк з місцевих кар'єрів.

Спочатку монети були невеликого розміру, але з розвитком технологій та інструментів вони почали більшати і згодом стали навіть вищими за людей, які титанічною працею вирізьблювали їх зі скелі.

Коли наприкінці XIX століття європейські купці привезли в Мікронезію залізні інструменти, видобуток каменю став легшим.

Як свідчать повідомлення 1880-х років, лише в одному кар'єрі міста Корор на Палау працювали понад чотири сотні япців. Це було значною частиною населення Япа, де мешкали загалом близько 7 тисяч людей.

Коли моряки поверталися з грошима з Палау, їх зустрічали вожді зі всього острову. Вони відбирали собі найбільші кам'яні диски і дві п'ятих каменів меншого розміру.

Кам'яним монетам зазвичай давали імена - власне ім'я вождя або родини, а також визначали їхню грошову вартість на основі старішої валюти острова - перлинних мушель яр.

Камені таким чином вводилися в обіг і за них можна було купувати будь-що.

"Якщо старійшина казав, що вартість кам'яної монети складає 50 перлинних мушель, то вже будь-хто міг їх придбати", - пояснює Едмунд Пасан, будівельник човнів із північної провінції Маап.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption Деякі камені раї мають понад 3 метри в діаметрі

Сьогодні черепашкові гроші повністю витіснив всемогутній американський долар, за який купують продукти та побутові речі.

Однак для придбання нематеріальних товарів, як-от прав або послуг, 11-тисячне населення Япа й досі використовує кам'яні гроші.

Сім'я Фальмеда лише двічі використовувала свої камені - одного разу з метою вибачитися.

"Нам довелося заплатити за поганий вчинок одного з моїх братів, який скривдив іншу родину", - розповідає зніяковіло Фальмед. Його брат розлучився із донькою вождя.

"Один камінь в якості компенсації віддали колишній дружині, і родина прийняла мзду. Коли йдеться про високопоставлених членів суспільства, розраховуватися доводиться кам'яними грошима", - пояснює чоловік.

Вартість кам'яних дисків завжди змінювалась, що протирічить поняттю західної економіки про стабільність валюти.

Монети оцінюють за розміром, який може коливатися від 7 см до 3,6 м в діаметрі. На вартість також впливають зовнішні якості каменю та навіть те, як важко було його видобути зі скелі.

Вартість монети також залежить від того, кому ви її віддаєте і за що.

На цінність монети впливає й її історія, яка передається з уст в уста, - письмового запису, кому вона належала раніше, не ведеться.

Сім'ї на Япі рідко залишають свої рідні села, і старійшини племен передають історію кожного каменя наступним поколінням.

Камені раї, таким чином, зберігають спогади про минуле та сприяють зміцненню родинних стосунків.

Вони нагадують про часи стародавніх воїнів і кланів, а на деяких з них вигравіровано дати битв, що відбулися понад два століття тому.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption У кожному селі є кам'яний "банк", в якому проста неба зберігаються монети, надто великі для переміщення

Через 40 хвилин після того, як ми залишили Колонію, ми з Фальмедом нарешті прибуваємо до кам'яного банку в Мангйолі.

У центрі селища, на майданчику проста неба виставлено кілька десятків кам'яних дисків різного розміру. Тут збирається місцева громада для укладання торгових оборудок, урочистостей та навіть шкільного навчання.

Фальмед пояснює, що камені розташовані не випадково. Кожне місце вказує на стосунки між членами місцевої громади і є свідоцтвом шлюбів, сварок, образ і вибачень, у результаті чого кам'яні монети переходили з рук у руки.

Ці історії відомі лише мешканцям селища, і саме вони й визначають вартість кожної монети.

Видобувати камені раї більше немає потреби. На острові ходить постійна кількість кам'яних монет та більшість з них ніколи не зрушують з місця.

Навіть розбиті камені зберігають свою вартість, оскільки цінність їм надає історія, яку вони в собі приховують.

Утім, нові екземпляри час від часу таки виробляють, але лише заради того, щоби не втратити виробничі навички минулих поколінь.

Мене цікавило, чи трапляються крадіжки каменів, адже вони є такими цінними і водночас доступними кожному.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption Вартість кожної монети визначається її розмірами, якістю каменю, з якого вона вирізьблена, та особистою історією

"Такого тут майже не буває. Усі справи зазвичай відомі членам громади, секретів між острів'янами немає", - пояснює Кора Лі Жиліленд зі Смітсонівського інституту у своєму дослідженні "Кам'яні гроші острова Яп".

Хоча деякі спроби все ж таки були. "Хтось намагався вивезти камені, але вони зламалися. Легше видобути нові з кар'єру на острові Палау", - пояснює Едмунд Пасан.

Сусідні з Япом острови Гуам, Палау та Чук сильно постраждали від європейської та американської колонізації, і мають красномовні сліди Другої світової війни.

Гуам залишається територією США. На ньому розташована велика військова база, яка змінила місцеву культуру. А в Чукській лагуні лежать затопленими близько 60 кораблів, нагадуючи про руйнівну операції "Гейлстоун" 1944 року.

Острову Яп, однак, вдалося дивом уникнути американського бомбардування, оскільки японці, які захопили острів на початку XX століття, залишили його.

Непохитні камені раї залишилися мовчазними вартовими автентичної культури Япа.

Яп Копирайт изображения Robert Michael Poole
Image caption Де би не лежав камінь, всі мешканці острова знають, комі він належить

"Кожну важливу подію в япській культурі закарбовано в історії за допомогою кам'яних монет", - пояснює Фальмед. Він вже забезпечив передачу в спадок свого кам'яного статку. Один з каменів отримав його син на першій день народження.

"Коли моя подружка була вагітна, ми переїхали сюди з Гаваїв, - розповідає він. - На перший день народження дитини, якщо клан має високий статус, дитині дарують невелику кам'яну монету. На честь урочистого моменту зарізають курку і зрошують голову дитини (хлопчика) кров'ю. Відзначити цей важливий момент зазвичай приходить багато людей".

Сину Фальмеда зараз 12 років, він живе на Гаваях. Але камінь зберігається в їхньому сімейному будинку на Япі.

Без жодного письмового запису, кожен знає, кому він належить.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему