Ф'яка - адріатичний стан душі

Дубровник Копирайт изображения Unsplash

Письменниця Крістін Вукович розповідає, як вона поступово осягала ф'яку - унікальний стан душі і тіла, відомий мешканцям Далмації.

Одного спекотного липневого дня я сиділа в кафе у Дубровнику, чекаючи, коли мені принесуть ключ від квартири, яку я винайняла. Очікування тривало вже понад годину.

"Вибачте, ви не бачили Перо? - спитала я офіціанта хорватською. - Він мав передати мені ключ від помешкання".

"У нього, напевно, ф'яка", - відказав той, знизавши плечима.

Я була обурена. Мені, нетерплячій мешканці Нью-Йорка з годинником на руці, було невтямки, як можна так запізнюватися.

Вочевидь, через задуху і спеку ф'яка охопила всіх навколо.

Зрештою, запізнившись на півтори години, Перо з'явився із ключем без жодних пояснень чи вибачень.

У Далмації, історичній області на узбережжі Адріатичного моря, яку тепер поділяють Хорватія і Чорногорія, я була не вперше і про ф'яку вже чула.

Але зрозуміти і прийняти її мені тільки належало.

Мої предки походять з Карловача, містечка поблизу Загреба, де під впливом Австро-угорської імперії утворилася зовсім інша ментальність.

Дубровник Копирайт изображения Unsplash
Image caption "Згодом я навчилась цінувати величний стан ф'яки"

Як пояснив мені один місцевий мешканець, ф'яка - це піднесений стан, у якому людина нічого не прагне. Навчитися ф'яки неможливо, у Далмації її вважають даром Бога.

Щоб усвідомити її значення, ф'яку треба пережити. Як пояснювали мені мешканці Далмації під час моїх багатьох візитів, ф'яка - невловиме поняття, яке проявляється у всіх по-різному.

Вперше ф'яка охопила мене, коли я у серпні 2004 року приїхала до Дубровника вивчати хорватську мову.

Місто тоді було досить тихим. Тут ще не знімали "Гру престолів" та "Зоряні війни", і натовпу туристів у середньовічному центрі Дубровника ще не було.

Ф'яка поступово зійшла на мене, коли я прогулювалася тихою вуличкою в центрі міста, прислухаючись до своїх кроків старовинною бруківкою.

Пам'ятаю, як потім сиділа в кафе Festival on Stradun, на головній вулиці Старого міста, сховавшись від безжалісного середземноморського сонця у тіні навісу, потягуючи bijela kava (каву з молоком).

Я спостерігала за перехожими і щось ліниво дряпала в своєму блокноті, поки година текла за годиною.

Від спеки тілом розлилася солодка млосність - невід'ємне відчуття ф'яки.

Я ледве водила рукою аркушем, а мої думки пурхали десь високо в небі, як невгамовні стрижі, čiope, що розсікають небесну блакить своїми маленькими чорними крилами.

Дівчина в гамаку Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Це летаргічний стан повної бездіяльності, що веде до небуття"

Ф'яка спіймала мене в свої гарячі обійми. Сили залишили мене, я була ледь здатна поворушитися. Пізніше я вивчила фразу: "Ajme, judi, ufatila me fjaka!" ("Чорт забирай, друзі, мене охопила ф'яка!").

Хорватський поет Якша Фіаменго сказав, що ф'яка - це особливий стан розуму та тіла.

"Він схожий на легке запаморочення, - писав поет, - це вихід за межі власного "я" або заглиблення у нього, це - надзвичайний стан нерухомості, сонливості та оніміння, млосності та байдужості до всього навколо, летаргічна бездіяльність, що веде до небуття".

"Відчуття часу втрачається, а інертність і знесилення справляють враження невагомості. Ти почасти тут - почасти ніде, між реальністю і небуттям".

Хорватія завжди була десь посередині. Затиснута між Адріатичним морем та Чорногорією, Боснією та Герцеговиною, Сербією, Угорщиною та Словенією, сучасна Хорватія перебуває між сходом і заходом, в точці перетину їхніх інтересів.

У 1990-ті війна в Югославії розколола країну, що складалася зі слов'янських націй, яких роз'єднали етнічні, релігійні та географічні розбіжності.

Картина Копирайт изображения Kallay Collection
Image caption Мато Целестин Медович "Бонака", 1908, полотно, олія

Далмація, що лежить у центрально-східній частині Адріатичного узбережжя, вирізняється на тлі решти Хорватії. Це регіон зі своєю власною ідентичністю і невимушеною середземноморською атмосферою.

Хорватська держава сформувалася у Середньовіччі навколо двох основних областей - Далмації і Лібурнії. В ході бурхливої історії та під впливом різних культур географічні кордони неодноразово змінювалися.

Багато міст Далмації (найбільші з яких сьогодні - Задар, Шибеник, Спліт і Дубровник) впродовж століть були володіннями Венеційської республіки, могутньої морської держави в північно-східній Італії, яка протягом 400 років правила на всій Адріатиці.

Дух італійців досі є у Далмації. У мовленні місцевих трапляється чимало італійських слів, які адаптувалися у хорватській мові і отримали слов'янські закінчення.

Не дивно, що й ф'яка теж походить від італійського fiacca (втома), але на відміну від нього, точного перекладу не має.

Дубровник Копирайт изображения Getty Images
Image caption Дубровник - одне з найбільших міст Далмації

Далматинська ф'яка радше схожа на класичний італійський вислів dolce far niente (солодке неробство), але це - не одне і те саме.

Якщо dolce far niente має позитивне значення, то ф'яка - це не добре і не погано, вона, як зазначає Фіаменго, посередині.

Млосні літні дні

Під час моїх подорожей до Хорватії з початку 2000-х я помітила, що під безжалісним денним сонцем бродять лише туристи.

Мешканці Далмації у цей час відпочивають у своїх помешканнях або в тіні. Цей місцевий аналог сієсти допомагає відновити фізичні та моральні сили під час виснажливої спеки.

Я змирилася із неминучим марнуванням часу після обіду і навчилася віддаватися ф'яці, яка теплим адріатичним бризом обвиває тебе.

Мене більше не засмучували зачинені крамниці і було зрозумілим пояснення - у господаря ф'яка.

Мистецтвознавець і критик родом із Спліта Ігор Зідіч вважає, що ф'яка є важливою і невід'ємної рисою характеру жителів Далмації.

"По-перше, це спосіб виживання у регіоні, де температура повітря влітку може сягати 40°С", - каже Зідіч.

"Але є вразливіші люди, і ф'яка може позначатися на їхній поведінці та способі життя, впливати, наприклад, на їхню роботу".

Дубровник Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ф'яка - це спосіб виживання в регіоні, де температура повітря влітку може сягати 40°С

"Я один з тих, хто народився із ф'якою у крові, вона - частина моєї особистості", - ділиться Дино Іванчич, екскурсовод зі Спліта і колишній професор історії, італійської мови та літератури. Він - корінний мешканець Далмації у багатьох поколіннях.

Стан ф'яки Іванчич описує так: чоловік розтягнувся у гамаку біля моря під тінню дерева, поруч із ним повна пляшка вина, а до ноги прив'язана вудка.

У пісні популярного співака і композитора Томи Бебіча є слова про те, що в стані ф'яки "ми навіть втрачаємо бажання подорожувати, ми не хочемо нікуди їхати, а весь світ опиняється перед нами в нашому чудовому Спліті", - розповідає Іванчич.

"Змочіть свої пальці в морі, і ви відчуєте весь світ поруч", - йдеться в пісні.

Мить усього життя

Утім, деякими літніми днями в Далмації, навіть занурення пальців у море здавалося подвигом, що вимагало неймовірних зусиль. Я відчувала стому і сонливість ф'яки, але мирилася з нею, розуміючи, що цього вимагають погодні умови.

У 2007 році я вирішила поділитися цим станом зі своїм хлопцем, який вперше приїхав до Дубровника. Я була переконана, що Джайдев, панджабець за національністю, чудово зрозуміє ф'яку.

Весілля Копирайт изображения Kathy Vukovic
Image caption "За два роки ми одружилися в Дубровнику"

Ми винайняли човен з капітаном і вирушили на морську прогулянку із зупинками, щоби поплавати та пообідати свіжою рибою на безлюдному острові.

Джайдев прихопив свій портфель, що мені здалося кумедним, оскільки я розуміла, що суміш моря, сонця та просекко неминуче занурить нас у стан ф'яки.

Я не знала, що в портфелі була обручка. Джайдев захопив мене зненацька: "Хочеш провести решту життя зі мною?" І я відповіла "так". За два роки ми одружилися в Дубровнику.

Ф'яка відіграє важливу роль у нашому житті. Той день, коли сонце мільйонами діамантів виблискувало на хвилях моря, назавжди закарбувався у моїй пам'яті. Усе інше відійшло на другий план.

У скрутні часи я завжди пригадую ту мить освідчення. Ми вдвох лежимо на носу вітрильника під спекотним адріатичним сонцем, розморені ф'якою.

Адріатика Копирайт изображения Unsplash
Image caption "Той день, коли сонце мільйонами діамантів виблискувало на хвилях моря, назавжди закарбувався в моїй пам'яті"

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему