Загадковий стародавній годинник в Аризоні

Наскельні зображення, виявлені нещодавно в Аризоні, виявилися старовинним календарем, який показує зміну пір року не гірше за найточніший сучасний годинник.

Аризона Копирайт изображения Deborah Lee Soltesz/U.S. Forest Service Coconino N
Image caption Понад 1 000 петрогліфів, знайдених на історичному майданчику V Bar V, вважаються стародавнім календарем

Увесь день сонце ховалося за хмарами, але Кеннетта Золла це не турбувало.

Стоячи перед наскельними малюнками, висіченими близько тисячі років тому, дослідник показав на петрогліфи з зображенням змій, койота і оленів та виокремив кілька концентричних кіл.

А потім попросив слухачів звернути особливу увагу на два камені, увігнані в розколину понад його головою.

Золл обвів рукою всю сцену. "Так у старовину вимірювали час", - пояснив він.

Минуло кілька хвилин, і, неначе за командою, хмари почали розходитися. Рівно о 13:40, як ідеально відкалібрований швейцарський годинник, промінь світла впав на два камені, й рівною поверхнею скелі пролягли дві тіні.

Їхній край торкнувся трьох кіл і впродовж наступних шести хвилин тримався непорушно.

Аризона Копирайт изображения Larry Bleiberg
Image caption Петрогліфи в Національному лісовому заповіднику Коконіно в Аризоні позначали плин часу

В аризонську долину Верде завітала весна.

Цього дня, 20 березня, в місцях археологічних розкопок по всьому світу: від мексиканської Чичен-Іци до храму Мнайдра на Мальті, - відбулося щось подібне. У день весняного рівнодення на стародавні руїни впала тінь від сонця. І байдужі до того, дивиться хтось на них чи ні, вони незворушно засвідчили зміну пори року.

Коли в аризонському Національному лісовому заповіднику Коконіно тут, поблизу Седони, засяяло сонце, юрба загомоніла від радісного хвилювання. Для Сюзі Рід, місцевого фотографа, було важливо побачити, як скеля показує день, коли сонце в своєму русі перетинає екватор. "Своєю появою тут ми подовжуємо життя цієї енергії", - запевнила вона.

Однак цей календар люди відкрили порівняно недавно - в минулому десятилітті. А доти століттями його ніхто не помічав.

У 2005 році Золл (тоді йому було 57 і він працював волонтером на історичному майданчику V Bar V) помітив, що тіні не довільно падають на велетенську плиту з наскельними зображеннями, рясно вкриту більш ніж тисячею петрогліфів. Виникає певний візерунок.

"А що, як це старовинний календар?" - замислився він.

Аризона Копирайт изображения Larry Bleiberg
Image caption Кеннет Золл ретельно документує всі розташування сонця і тіней відносно петрогліфів на історичному майданчику V Bar V

Своїм спостереженням Кеннетт поділився з археологом заповідника, але той особливого ентузіазму не виявив.

Архео- чи культурна астрономія, наука про те, як у давнину люди стежили за порами року і вивчали космос, і досі не надто шанована.

Адже важко довести, що розташування зображень відносно сонця, місяця чи зірок - щось більше, ніж звичайна випадковість. А в минулому деякі прихильники цієї теорії тільки погіршили справу, заявивши, що ці доісторичні майданчики могли створити прибульці з космосу.

Але впродовж останніх десятиліть вчені продемонстрували, що общини, які колись вважалися примітивними, насправді активно стежили за небесними явищами.

А ЮНЕСКО визнало астрономічну спадщину таких майданчиків, як Національний історичний парк Чако в штаті Нью-Мексико та Стоунхендж в Англії.

Наскельний живопис у V Bar V далеко не такий грандіозний, як у відоміших місцинах. Але Золл вирішив, що в ньому теж криється якась таємниця.

Аризона Копирайт изображения U.S. Forest Service Coconino National Fores
Image caption На думку Золла, цей календар створило плем'я сінагуа для проведення релігійних обрядів і спостереження за сезонами дозрівання врожаю

Штатний науковець лісництва порадив йому поспостерігати за скелею протягом року і розповісти потім про результати спостережень.

Колишній менеджер комп'ютерних систем почав вести спостереження і ретельно все документувати. "Від високих технологій ХХ століття мені довелося перейти до хай-теку зразка ХІ століття", - сміявся він.

І знахідки його вразили.

Щомісяця Золл спостерігав, як сонячне проміння падає на скельні зображення, і йому здавалося, ніби скеля промовляє до нього.

В день весняного сонцестояння, який цього року припадає на 21 червня, тіні химерно переплелися з півдесятком зображень, висічених на камені.

Через шість місяців, у найкоротший день року, сонце світило прямо в прогалину між двома каменями.

"Скоріше за все, цей наскельний календар знадобився для сільськогосподарських потреб", - пояснив Золл.

Аризона Копирайт изображения Larry Bleiberg
Image caption Повторення візерунка з концентричних кіл наштовхнуло на гіпотезу про те, що створювати календарі місцевих навчили чужинці

Народ сінагуа, який, на думку дослідників, жив і господарював на цій землі у VII-XV століттях, вирощував кукурудзу, бавовну, гарбузи та квасолю. А їхні нащадки, народ хопі, тепер мешкають приблизно за 150 миль звідси.

Золл звернувся до хопі - і довідався, що на цій стіні позначали релігійні обряди та важливі дати для фермерів.

21 квітня, у день, пов'язаний з початком сівби, нижній край тіні торкається різьблення, схожого на стебло кукурудзи. А одна з найпереконливіших знахідок припадає на 8 липня, кінець періоду молитви та медитації у хопі. Цього дня сонце показує обрис фігурки, яка ніби танцює.

"Це машина часу для богів. Так вони дають вам знати, що настала пора для проведення обряду", - сказав Скотт Ньют, службовець Аризонського археологічного товариства, який працює з наскельним живописом у всьому регіоні.

Старійшина народу хопі, 65-річний Флойд Ломакуйвая, розповів, що деякі петрогліфи - це знайомі символи племінних кланів. "Я пишаюся тим, що ці зображення залишили наші предки. Для кожного місяця в нас різні ритуали, і відбуваються різні події. Це наш календар. Він направляє нас".

Аризона Копирайт изображения Deborah Lee Soltesz/U.S. Forest Service Coconino N
Image caption Народ хопі, нащадки сінагуа, досі спостерігають за щоденним рухом сонця

От і цього року в день весняного рівнодення хопі зібралися на майданчику біля розмальованої скелі.

Вони привели з собою молодше покоління, щоб передати мудрість віків і залучити до ритуалів, зокрема й смаження агави. Чимала "голова" цієї пустельної рослини була основним продуктом харчування для племені, дозволяючи йому прогодуватися протягом усього року.

Трохи більше десятка майданчиків, схожих на календарі, Золл задокументував у районі долини Верде в центральній Аризоні.

І за його словами, довкола міста Фенікс у тому регіоні було знайдено понад 30 подібних місцин.

Переважна більшість - це наскельні зображення з концентричними колами, на які в певний час року падають тіні, взаємодіючи з ними. "Нам завжди було цікаво, чому ми бачимо одні й ті самі картинки", - сказав дослідник.

За його словами, чужинці, що колись давно подорожували цим регіоном, навчили місцевих створювати календарі.

Цей висновок спирається на відкриття, зроблене в північній Аризоні: там знайшли поховання чоловіка, який за всіма ознаками був нетутешнім, бо його тіло виявилося більшим за інші, знайдені в цьому регіоні. Його поховали з медальйоном, на якому були нанесені концентричні кола.

Аризона Копирайт изображения Larry Bleiberg
Image caption Черепахи - символ Водяного клану хопі, який досі зберігає за собою шанований статус спостерігачів сонця

В цьому регіоні дослідники також знайшли декілька майданчиків, що їх, схоже, використовували Спостерігачі сонця.

То були члени племені, які мали завдання спостерігати за тим, як щодня сходить і сідає сонце. Цей почесний статус і досі існує в громадах хопі, обов'язок виконують члени Водяного клану.

І справді, угорі на скелі V Bar V висічені черепахи - символ їхнього клану. Того пообіддя, поки спливали хвилини, тіні на поверхні скелі увиразнювалися, а потім стали поволі щезати.

А Золла наче й не здивувало те, що сонце визирнуло з-за хмар саме вчасно, щоб усі стали свідками цього дива.

Раніше щось подібне сталося під час сонцестояння, коли він провадив дослідження. Увесь день небо було затягнуте хмарами, і раптом засяяло сонце - саме вчасно, щоб зафіксувати тінь. А через кілька хвилин хмари знову закрили собою світило.

Згодом, коли він переповів цю історію, представник племені хопі пояснив це так: "Творець захотів, щоб ви це побачили".

Аризона Копирайт изображения U.S. Forest Service Coconino National Forest
Image caption Понад 30 інших зразків петрогліфів, що вважаються стародавніми наскельними календарями, було знайдено в центральній Аризоні

Лісник Террілін Грін, яка спостерігала за тією подією під час рівнодення, повідомила, що її тішить зростання популярності цих наскельних зображень. Однак вона зазначила, що є ще багато способів фіксувати плин часу.

Щороку наприкінці березня в аризонську долину Верде повертається з зимівлі звичайний чорний канюк. "Він прекрасний. Канюк - дивовижний провісник весни", - сказала Грін.

І того ранку, немов за годинником, вона вперше цього року почула в небі крик цього хижого птаха.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему