Державна мова, якою розмовляють лише кілька тисяч. Навіщо це Швейцарії?

Хоча ретороманська є однією з чотирьох офіційних мов країни, нею розмовляють менш ніж 0,5% швейцарців.

Романшська або ретороманська - одна з чотирьох державних мов Швейцарії. Але на запитання: "Ви говорите романшською?" ствердно можуть відповісти лише 0,5% швейцарців.

Вона належить до групи романських мов і є рідною для мешканців найбільшого швейцарського кантону - Граубюндена, що лежить на південному сході країни.

Минулого століття кількість носіїв ретороманської зменшилася на половину, і тепер нею розмовляють лише 60 тисяч людей.

Подорожуючи Граубюнденом, все ще можна побачити ретороманську на вуличних знаках або почути веселе "Allegra!" (Ласкаво просимо!) у ресторанах.

Проте майже 40% корінних носіїв мови покинули свою малу батьківщину і в пошуках роботи переїхали до міст, приміром, Цюриха. За межами кантону ретороманську не почути.

Але яка доля в такій маленькій країні може спіткати мову лише з кількома тисячами носіїв? Чи вдасться її зберегти? Чи вимре вона, як колись динозаври та птах додо?

Романшська виникла приблизно у 15 р. до н.е., коли римляни підкорили Рецію, територію сучасного Граубюндена.

Мова з'явилася в результаті змішання вульгарної латини, якою розмовляли солдати й колонізатори, та ретійської - мови місцевого населення.

Гібридна мова залишалася в регіоні основним способом спілкування аж до XV століття, коли Реція увійшла до першої конфедерації швейцарських кантонів - "Вільної держави трьох ліг".

Офіційною мовою Ліг стала німецька, а ретороманська залишилася в ізольованих альпійських селищах. Вона розділилася на п'ять діалектів, кожен з яких мав власну письмову мову.

Відсутність єдиного стандарту завадила ретороманській мові завоювати такий статус у країні, який був у німецької та французької.

До Граубюндена почали поступово переїжджати носії німецької мови, і до XIX століття всі мешканці кантону, в тому числі і його корінне населення, перейшли на німецьку.

Сьогодні Граубюнден розмовляє переважно німецькою.

Ретороманська мала б піти в небуття. Але швейцарці пишаються своєю культурою, і в 1938 році понад 90% громадян проголосували за збереження ретороманської як офіційної державної мови.

Сьогодні швейцарський уряд щороку виділяє близько 7,6 млн швейцарських франків на її захист і популяризацію.

Існування п'яти діалектів державної мови суперечило поняттям практичності і економії, тому в 1982 році було розроблено штучну, уніфіковану версію ретороманських говірок.

Проект очолив лінгвіст із Цюрихського університету Хайнріх Шмід разом із неприбутковою організацією Lia Rumantscha, яка займається збереженням ретороманської мови та культури.

З 1996 року уніфіковану романшську використовують в адміністративних інстанціях, хоча самі мешканці Граубюндена, як і раніше, розмовляють на діалектах.

"Деякі носії мови вважають стандартизований варіант загрозою для їхнього власного діалекту або говірки", - пояснює Даніель Теллі, керівник відділу мови в Lia Rumantscha.

"Стандартизована мова здається їм штучною, тоді як живий розмовний варіант ретороманської - це мова, якою говорить серце", - додає він.

Мова існує для передачі культури народу наступному поколінню, тому бажання кожного регіону захистити свій унікальний діалект є цілком зрозумілим.

Коли у світі вмирає мова, а це відбувається що два тижні, людство втрачає колективну пам'ять минулих поколінь.

"Мова - яскраве і важливе втілення культурної ідентичності, без мови багато аспектів культури втрачається", - каже доктор Грегорі Андерсон, директор Інституту мов, що зникають.

Якщо ретороманська мова зникне, хто зможе зберегти традиції, наприклад, старовинне свято весни Шаландамарц, яке відзначають 1 березня в Долині Енгадін?

Чи не забудуть люди й традиційні місцеві рецепти, як-от капуни - різновид голубців?

"Ретороманська робить свій внесок у багатомовність Швейцарії, - зазначає Теллі. - Смерть мови також означає втрату унікального способу бачити і описувати світ".

Утім, кількість носіїв ретороманської продовжує неминуче зменшуватися, її витісняють більш поширені мови.

У багатьох школах Граубюндена основною мовою навчання є німецька мова. Лише в невеликих селищах викладають ретороманською, поєднуючи місцевий діалект з уніфікованим варіантом.

Багато шкіл пропонують уроки ретороманської, але це не обов'язковий предмет.

Мешканка Граубюндена Майя Гартманн, яка працює фахівцем зі зв'язків із громадськістю, обрала в школі французьку, італійську та англійську.

Адже ці мови гарантують ширші професійні можливості в глобалізованій економіці.

Утім, певна надія все ж таки є. В останні роки спостерігається невелике зростання інтересу до ретороманської, що може сприяти відродженню мови.

За іронією долі, цьому допомагає саме глобалізація.

"Раніше традиційні цінності не були у великій пошані, але люди втомилися від того, що все скрізь однакове. Сьогодні в моді повернення до коріння, місцева культура вважається більш трендовою за глобальну, - каже Гартманн. - Люди пишаються тим, що вони вміють розмовляти ретороманською, тому що це щось рідкісне й оригінальне, а сьогодні ексклюзив як раз і в ціні".

Ретороманською почали розмовляти на телебаченні і радіо, причому це - суміш уніфікованого варіанту і діалектів.

Відкрилися книжкові крамниці, як-от Provini Il Palantin, яка містить найбільшу колекцію книжок ретороманською в кантоні.

А місцевий хіп-хоп гурт читає ретороманською реп.

"Справжній реп має лунати рідною мовою, - каже учасник гурту Liricas Analas Йоханнес Джаст Just і додає, - ми всі родом із Граубюндена".

Сприяють відродженню мов, що зникають, й сучасні технології. Мова живе на сайтах і в блогах; онлайн-програми, як-от Memrise, допомагають її вивчати, а онлайн-перекладачі, приміром Romansh English Translator APK, - зрозуміти текст.

Носії ретороманської тепер можуть знаходити одне одного і спілкуватися в соцмережах.

А Google нещодавно запустив проект підтримки мов, що зникають, серед яких є й ретороманська.

Рядок із поеми XIX століття "Романшському народу" (Al pievel romontsch)" Джашена Каспара Муота закликає "Підвестися і захищати свою стародавню ретороманську мову!"

Побачимо, чи вважатимуть сучасні мешканці кантону збереження мовної спадщини гідною справою.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

...