Десерт, для приготування якого потрібно 12 рук

Четенья Копирайт изображения Haris Calkic

"Ми приходимо у цей світ не для того, щоби бути самотніми, і вже точно не для того, щоби на самоті готувати десерти". Як виробляють боснійську традиційну страву четенья і чому вона така важлива для боснійців?

Зима - улюблена пора року 53-річної Аземіни Ахмедбегович. Але не тому, що вона обожнює сніг і морози, а тому, що в боснійському місті Високо, де вона виросла, взимку відзначають важливі національні свята.

Одне з них - це готування традиційного десерту "четенья" з цукру, борошна та лимона, для чого вся родина та друзі збираються разом.

Четенья - проста в інгредієнтах, але складна у приготуванні. Щоби розтягти цукрове тісто, обкачуючи його в смаженому борошні, потрібно з десяток рук.

Головне - це злагоджена і дуже обережна робота усіх учасників процесу, один хибний рух - і тісто рветься.

Готують десерт гості, запрошені на традиційні боснійські вечорниці. Такі влаштовували батьки Ахмедбегович.

На них завжди знаходилася справа для кожного: одні готували тісто і розтягували його, інші грали на музичних інструментах, співали і танцювали, підбадьорювали кухарів або просто їли десерт, щойно він був готовий.

Головне, що всім було дуже весело.

"Так було легше пережити зиму", - згадує Ахмедбегович.

Четенья Копирайт изображения Haris Calkic
Image caption Четенья - традиційний боснійський десерт із цукру, борошна та лимона, для приготування якого потрібно кілька людей

З того часу минуло багато зим. В Ахмедбегович з'явилася власна родина, вона переїхала до міста Грачаниця на північному сході Боснії (частково визнана Республіка Косово).

Поступово телебачення та інтернет витіснили традиційні посиденьки і приготування четеньї. А ті, хто ще влаштовує їх, як-от сестра Ахмедбегович, залишилися далеко, у Високо.

Нові друзі та колеги Аземіни в Грачаниці знають про четенью небагато - у цьому регіоні її не готують. І тоді Ахмедбегович вирішила провести для них майстер-клас.

Спочатку, пояснює вона, обсмажують борошно до легкого брунатного кольору. Потім цукор нагрівають з лимонним соком, і коли він почне карамелізуватися, змащеними олією руками з нього формують кільце.

Лимонного соку має бути рівно стільки, щоби надати тісту правильної консистенції, але не забагато, інакше воно буде рватися.

Поки цукрове тісто не втратило еластичності, його кладуть на підсмажене борошно і поступово витягують у всіх напрямках до утворення тонких волокон.

Зазвичай це роблять від трьох до шести жінок, які сідають навколо круглого низького столу - софри.

Повітря в кімнаті має бути холодним, щоби тісто карамелізувалося, не розриваючись.

Процес розтягування може тривати кілька годин, тому жінок, які втомилися, замінюють інші. Тим часом гості п'ють каву і співають традиційні боснійські пісні.

Після охолодження четенья схожа на солодку вату. Її розрізають на невеликі шматочки і подають на блюдцях.

Друзі Ахмедбегович були в захваті від веселого ритуалу. І тоді жінка вирішила влаштувати публічні готування четеньї. Допоміг їй у цьому жіночій фонд, яким вона керує в Грачаниці.

"Ми винесли четенью з дому на вулицю", - пояснює вона, радіючи, що їй вдається зберегти і поширити традицію своїх предків.

Четенья Копирайт изображения Haris Calkic
Image caption Четенью готують під час традиційних вечорниць, на яких також співають і грають на народних інструментах

Слідом за фондом Ахмедбегович інші організації по всій країні почали проводити громадські готування цього простого, але смачного боснійського десерту.

Учасники шоу вдягають національні костюми та грають фольклорну музику, показуючи таким чином, що готування четеньї є частиною боснійської культурної спадщини.

Дехто влаштовує й кулінарні змагання. Перемагає той, чия четенья найтонша. Але справа, звісно, не в перемозі, а в участі.

Деякі четеньї потребують участі 10-12 осіб.

Теоретично, десерт може зробити й одна людина, але "ми приходимо у цей світ не для того, щоби бути самотніми, і вже точно не для того, щоби на самоті готувати десерти", - каже президент культурної організації "4Т" Мустафа Мустайбегович.

У книжці "Традиційна кухня Боснії та Герцеговини" автор Алья Лакішич поставила четенью в розділ "страв для спільного приготування".

Коли дивишся, як її готують, як багато рук водночас витягують тісто, четенья нагадує дріт, який з'єднує людей.

Адже недарма журналіст Павле Павлович колись написав, що "четенья - це перша соціальна мережа, яка з'єднала людей ще до появи Facebook".

"Четенья дійсно об'єднує людей", - погоджується Амна Софіч, президент боснійської культурної спільноти Preporod Zenica, яка також влаштовує четенья-шоу. В її основі дружба і навіть кохання.

У минулому, коли ця традиція була дуже популярною, спільне готування четеньї було приводом і для флірту.

Парубки жартували, підсипаючи сіль у горщик із цукром (який охолоджується в іншій кімнаті), щоби привернути увагу дівчину, яка їм подобалась.

Закохані парочки також ставали на варті біля горщика, користуючись нагодою провести час наодинці.

"Тебе готують красуні, які приваблюють тобою любих їхньому серцю хлопців. А пустуни підсипають до цукру солі та сіллю й пригощаються", - йдеться в одній із традиційних пісень, які співають під час готування четеньї.

Четенья Копирайт изображения Haris Calkic
Image caption Після того як четенья охолоне, її розрізають на дрібні шматочки, які на смак схожі на солодку вату

Хоча четенья - улюблений десерт боснійців, у світі про неї не чули. Можливо, це тому, що влада Боснії майже нічого не робить для популяризації культурної спадщини країни, повідомлялося в репортажі Al Jazeera у 2018 році.

Щоби четенью внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, вона має спочатку увійти до попереднього національного списку.

Деякі асоціації, як-от боснійська культурна спільнота Препород Зеніці, неодноразово виступали з такою ініціативою.

Але для цього потрібно "багато зусиль, знань і усвідомлення власної культурної ідентичності", - вважає професор Енес Куюнджич, автор книги "Софра: традиційна боснійська кухня з культурної точки зору".

"Насамперед важливою є роль культурних установ, музеїв, бібліотек, інститутів захисту спадщини тощо, - додає Куюнджич. - Але в Боснії їх дуже не вистачає, і це проблема".

Байдужість влади стоїть на заваді міжнародної слави четеньї. Але пам'ять минулого не дозволяє забути традицію, яку активно підтримують люди та місцеві культурні асоціації.

А четенья тим часом продовжує об'єднувати людей.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...

Новини на цю ж тему