Місце, де народилася іспанська писемність

Монастир Копирайт изображения Cro Magnon / Alamy Stock Photo
Image caption Монастир Сусо в іспанській провінції Ла-Ріоха вважають місцем, де народилася іспанська писемна мова

Понад тисячу років тому в іспанській провінції Ла-Ріоха монахи почали робити нотатки на полях латинських текстів. Вважається, що це перші кроки іспанської мови на папері.

Кілька кілометрів угору від селища Сан-Мільян-де-ла-Коголья - і я вже стою перед монастирем Сусо.

Заснований у VІ столітті монахом-самітником Св. Еміліаном, монастир ніби переносить мене в інші часи. Визираючи з-поміж рясних дерев, я бачу внизу долину Карденаса, а на відстані - пік гори Сан-Лоренцо.

Навколо мене скромні гіацинти позначають входи до печер, де монахи жили ще задовго до побудови теперішнього Сусо.

Іспанська провінція Ла-Ріоха приваблює відвідувачів своїми виноградниками, а також тим, що через неї пролягає паломницький шлях св. Якова - Каміно-де-Сантьяго.

Та я тут з іншою метою: дізнатися, як давні місцеві мешканці вплинули на комунікацію мільйонів людей по всьому світу.

Ідучи темними й прохолодними монастирськими коридорами, я відчуваю: ці стіни просочені мовною історією.

У тиші мені уявляються монахи, згорблені над латинськими манускриптами; вони крадькома занотовують на полях пояснення й коментарі рідною мовою. Саме це і відбувалося тут понад тисячу років тому.

Нині ми звемо їхню мову іспанською.

Книга Копирайт изображения Miriam Foley
Image caption Сьогодні бібліотека монастиря Юсо налічує понад 10 тисяч книжок з ХІ-ХVІІІ століть

Ця мова - офіційна у 20 країнах і рідна для 480 мільйонів людей в усьому світі. Згідно з даними мовного Інституту Сервантеса, за кількістю уроджених носіїв це друга найпоширеніша мова у світі після китайської (мандаринської).

У Сан-Мільяні-де-ла-Коголья я чую, як блискавично зриваються слова з місцевих язиків у балачках про погоду чи сімейні новини - так, нібито ця складна мова існувала завжди.

Професор Хайро Хав'єр Гарсіа Санчес, працівник факультету філології, комунікацій та документації Університету Алькали (північно-східного передмістя Мадрида), відстежує походження іспанської мови до латини, "але не класичної літературної латини, а видозміненої, більше подібної до розмовної мови пізніших часів, а місцями й до архаїчної".

Це приблизно та версія латини, яку ще називають "вульгарною" - тут цей термін означає "проста, народна" і не є зневажливим.

Латина прийшла на Іберійський, або Піренейський, півострів разом із римлянами під час Другої Пунічної війни у ІІІ ст. до н.е. Тоді й почали формуватися іберо-романські мови - підгрупа романських мов, вживаних на Іберійському півострові.

Каміно-де-Сантьяго Копирайт изображения Getty Images
Image caption Іспанська провінція Ла-Ріоха відома своїми виноградниками, а також паломницьким шляхом св. Якова - Каміно-де-Сантьяго

Розвиток нових мов відбувався шляхом адаптації латини місцевим населенням та поєднання її з місцевою мовою, її фонетикою і лексикою.

Хоча навряд чи вдасться встановити "точний момент, коли латина померла, а замість неї народилася іспанська", на думку пана Гарсіа Санчеса, певною початковою точкою можна вважати найдавнішу письмову форму кастильської мови - одного з варіантів іспанської родом з Іберійського півострова.

Клаудіо Гарсіа Турза, директор Департаменту походження іспанської мови Міжнародного центру досліджень іспанської мови, присвятив понад сорок років професійного життя вивченню й викладанню цієї мови в Ріохському університеті.

Ми зустрічаємося з ним біля монументального Юсо - більшого й величнішого брата Сусо, що у підніжжя пагорба. 1997 року обидва монастирі отримали статус "Світова спадщина ЮНЕСКО".

Як розповідає пан Гарсіа Турза, у Х столітті один з місцевих монахів почав перекладати місцевим іберо-романським діалектом деякі проповіді та молитви, щоби інші монахи краще їх розуміли.

Адже усі церковні тексти писалися й декламувалися латиною, яку на той час знали далеко не всі. Цей монах-перекладач лишав свої нотатки на полях оригінальних текстів. Нотатки, найвідоміші з яких пізніше об'єднали у збірку під назвою "Еміліанські глоси", вважаються одними з перших зразків іспанської писемності.

Монастир Копирайт изображения mauritius images GmbH / Alamy Stock Photo
Image caption Понад тисячу років тому монахи з Сусо переклали латинський текст місцевою іберо-романською мовою, від якої пішла сучасна іспанська

"Вони дають уявлення про те, якою мовою говорили близько тисячі років тому, в епоху, коли більшість людей були неписьменними", - пояснює пан Гарсіа Турза, він схвильовано підвищує голос.

Але на цьому роль Сусо у розвитку іспанської мови не завершується. Кількома століттями пізніше у монастирі жив поет Гонсало де Берсео; у його віршах трапляється багато доти невідомих слів. Визнаний першим іспаномовним поетом, де Берсео протягом життя розширив іспанський лексикон більш ніж на дві тисячі слів.

Монастирі Сусо і Юсо разом приймають понад 100 тисяч відвідувачів на рік. В одному з крил Юсо і зараз мешкають монахи.

Їх дев'ятеро, і вони охоче розповідають гостям про барокову архітектуру монастиря. Оглядаючи його сповнені спокою приміщення, я помічаю у галереї другого поверху величезні хорові книги, вагою по 20-60 кг кожна, у палітурках з бичачої шкіри.

Інший скарб - хоча монахи не показують його у своїй екскурсії - це бібліотека. Вона може похвалитися більш ніж 10 тисячами книжок з ХІ-ХVІІІ ст., включно з тією, де міститься перша відома згадка про назву цього регіону - Ріоха (утворено від місцевої річки Rio Oja).

Також у Юсо виставлена копія "Еміліанських глосів" (оригінал зберігається у Королівській академії історії у Мадриді).

Книга Копирайт изображения Cro Magnon / Alamy Stock Photo
Image caption Найвідоміші з нотаток місцевих монахів об'єднали у збірку під назвою "Еміліанські глоси"

Існують і інші зразки ранньої іберо-романської писемності, у тому числі "картулярії Вальпуести" - збірка середньовічних документів з окремими іберо-романськими словами; їх знайшли у монастирі Санта-Марія-де-Вальпуеста у сусідній провінції Бургос.

Белен Альмейда Кабрехас - колега пана Гарсіа Санчеса з Університету Алькали - наголошує, що всі ранні тексти цінні для розуміння шляхів розвитку іберо-романських мов. "Важко сказати, який текст першим написано романською", - каже вона, адже це залежить від критеріїв визначення "письмової романської".

Хоч би як, ніхто не сумнівається, що монастир Сусо відіграв ключову роль у формуванні майбутньої іспанської. Пан Гарсіа Турза називає його "будинком слів і навіть більше - будинком філології".

Він пояснює, що найдовша з нотаток монаха, відома як "глоса 89" - це перший зв'язний текст іберо-романською мовою, де "низку слів… зв'язано разом і переплетено з метою донести певний зміст". Це перший уривок, де актуалізовані усі рівні мови, - не лише слова, а й граматика, і синтаксис, - тому досліджувати його складніше і цікавіше.

Монастир Копирайт изображения Getty Images
Image caption У монастирі Юсо виставлено копію "Еміліанських глосів"

На думку пана Гарсіа Турзи, якщо монахи з Сусо першими записали звучання іберо-романської мови, значить, їм слід дякувати і за створення іспанської абетки. "Тут ми бачимо винахід іспанської писемності, а відповідно й іспанського алфавіту", - каже він.

Не дивно, що славетний іспанський поет і філолог ХХ ст. Дамасо Алонсо назвав глосу 89 "el primer vagido de nuestra lengua", тобто "першим криком нашої новонародженої мови".

За прогнозами Інституту Сервантеса, у 2050 р. у світі буде вже 756 мільйонів носіїв іспанської; тож одне можна сказати напевно - їй гарантоване довге життя.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

...

Новини на цю ж тему