Канікули, які тривають все життя

Копирайт изображения Thinkstock

Літо, канікули, подорож. Уявіть, що ви поїхали у відпустку в казкову країну і раптом... вирішили залишитися там назавжди.

Скажете, це лише мрії? Утім, для декого вони стали реальністю. Ці сміливі мандрівники зібрали валізи і вирушили до країни своєї мрії, щоб почати там бізнес або працювати віддалено.

Саме так вчинив два роки тому Джонатан Кейм, консультант в онлайн школі для лайф-коучерів, який мешкав у Каліфорнії. Джонатан раптом усвідомив, що все життя він вчить людей, як іти за мрією, але свою власну мрію так і не реалізував.

Тоді він залишив роботу і полетів до Азії розширювати горизонти. Індонезійський острів Балі зачарував його з першого погляду, і Джонатан залишився там назавжди.

"Сім'я порадила мені відвідати місто Убуд (всередині острова), бо там мешкає велика спільнота художників, і коли я туди потрапив, сталося диво, – розповідає Джонатан. – Я був вражений культурою міста. Я ніколи раніше не зустрічав таких людей, і відразу відчув, що хочу там залишитися".

Копирайт изображения Christian Ackermann
Image caption Приїхав на Балі відпочити, а залишився на все життя

Рецепт кокосового вегетаріанського морозива, який придумав Джонатан, так сподобався місцеву товариству емігрантів, що вони почали відразу вкладати гроші в його виробництво. Джонатана буквально змусили отримати робочу візу і заснувати компанію Kokolato, яка почала продавати 20 видів морозива на всій території острова. Трохи пізніше він став партнером харчової компанії Bali Buddha і зараз відкриває свій перший магазин в Убуді.

На розвідку

Не кожна країна дозволяє туристам, які приїжджають на відпочинок, залишитися в ній на постійне проживання. Проте багато країн мають програми обміну. Заснувати власний бізнес – це чудовий спосіб зануритися в нову культуру за кордоном. Але якщо ви хочете спершу розвідати ситуацію, можна отримати робочу візу на час відпустки (Working holiday visa дозволяє туристу працювати під час подорожі, зазвичай видається молодим людям до 30 років для знайомства з іншою країною і вивчення мови. – Ред.).

Австралійське агентство Working Holiday Maker пропонує популярну схему праці на канікулах за двома типами віз, які можуть отримати мешканці 29 країн-партнерів, за даними національного Департаменту у справах імміграції та прикордонної охорони.

На кінець 2013 року в Австралії працювали 173 108 туристів за візою "робота у відпустці" і 5 874 – за програмою "робота і відпочинок", кажуть у департаменті. Наступного року кількість учасників обох програм зросла на 9,9% і 19,7% відповідно.

Австралія не оприлюднює даних про те, скільки працівників знайшли спонсорів і отримали тимчасові робочі візи. Утім, вона має найвищий показник зростання населення серед країн-членів ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), який складає 1,8% на рік, за даними Австралійського бюро статистики.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Приголомшливі австралійські краєвиди, океанські пляжі і гарні заробітки – переконливий аргумент для переїзду

31-річний чилієць Патрісіо Сепульведа отримав візу за програмою Working Holiday, приїхав на рік до Сіднею і розпочав нову кар'єру. Колишній аналітик у маленькій компанії, яка торгувала комп'ютерними запчастинами у Сантьяго, вже четвертий рік мешкає в Австралії.

"Спочатку я планував залишитися в Сіднеї на шість місяців, заробити грошей і поїхати у Південно-Східну Азію. А потім повернутися до Чилі, як роблять багато моїх співвітчизників після закінчення університету, – каже він. – Але приголомшливі австралійські краєвиди, Бондай Біч (популярний пляж у Сіднеї) прямо за рогом, і, чого таїти, гарні гроші зробили свою справу".

Спочатку пан Сепульведа задовольнявся випадковими заробітками. "Роботодавці не запрошували мене на співбесіди, бо я був не місцевий. Але я влаштувався на тимчасову посаду, яка передбачала введення даних у комп'ютерну програму. Незабаром мій бос побачив, що я міг би робити більше".

Патрісіо Сепульведа змінив за два роки чотири посади і досяг зарплати керівників високого рівня за мірками Чилі. "В Австралії ви маєте почати з самого низу, але якщо будете працювати наполегливо, отримаєте гарну винагороду".

Сьогодні він працює фінансовим координатором багатонаціональної Азіатсько-Тихоокеанської фармацевтичної корпорації, яка стала його спонсором на отримання тимчасової робочої візи. А найближчим часом пан Сепульведа стане постійним мешканцем Австралії.

Повчальна історія

Звісно, не всі настільки сміливі, як Джонатан Кейм, який оселився на Балі, не повернувшись додому. Декому потрібен час, аби ретельно спланувати переїзд до країни мрії.

Барбара Косак вперше приїхала на відпочинок до Коста-Ріки 20 років тому. Через шість років вона купила маєток на березі Тихого океану з тропічним садом, до якого завітали тукани, лінивці та мавпи. Останні десять років вона здає в оренду вілли на узбережжі Тихого океану у чарівному місті Домінікаль.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption У раю також можна заробляти гроші

68-річна Барбара, колишній працівник освіти та маркетолог з Південної Кароліни, розповідає, що рішення переїхати до Коста-Ріки вона добре обміркувала і розрахувала.

"Моя емігрантська історія не була захопливим спонтанним рішенням. Все розвивалося поступово тривалий час, – пояснює жінка. – Я подружилася з однією костаріканською родиною, з якою ми й досі тісно спілкуємося. Упродовж років виникла ідея придбати будинок у Коста-Ріці, який я могла би тимчасово здавати в оренду".

Більше ніж десять років по тому пані Косак отримала дозвіл на постійне проживання в Коста-Ріці.

Не все мед

Переїзд за кордон не завжди проходить гладесенько. Барбара Косак знає й таких, чий переїзд до Коста-Ріки з чарівної мрії перетворився на жах.

"Люди приїжджають, закохаються в це місце і відразу ж вкладають гроші. Але пізніше дізнаються, що життя тут дуже відрізняється від того, до чого вони звикли вдома, – каже жінка. – Особливо важко тут парам, які вийшли на пенсію. Вони мають проводити значно більше часу один з одним. Проблема також і в тому, що комусь із подружжя тут подобається більше, ніж іншому".

Пан Кейм також зізнається, що ніколи не міг припустити, скільки проблем виникне у нього після переїзду на Балі.

"Я не просто зіткнувся з особливостями спілкування, це були серйозні культурні й ментальні відмінності, які сильно ускладнювали ведення бізнесу, – говорить він. – Щоб пристосуватися, я був змушений змінити власний образ думок", - розповідає він.

Переїзд за кордон також означає розлуку з близькими людьми. Пан Сепульведа має чудову роботу, хороший прибуток і житло поруч з пляжем в Сіднеї, але його друзі та родина все ж залишилися в Чилі.

"Зараз я перебуваю в іншій культурі, люди довкола говорять іншою мовою, і ми не маємо спільної історії, отже, мені важко побудувати дуже близькі стосунки, які були у мене в Сантьяго, – зізнається він. – Життя за кордоном має багато переваг, але й плата за нього доволі висока".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Новини на цю ж тему