Чому американська англійська – лише варіант, а не окрема мова

Копирайт изображения Thinkstock

Велика Британія і США мають спільну мову, але англійська по обидва боки Атлантики помітно відрізняється. Кореспондент BBC Culture Джеймс Гарбек дізнався, чому американська англійська не стала окремою мовою.

Перші англомовні переселенці почали колонізацію Америки більше 400 років тому. З того часу американська англійська розвивалася під впливом різних мов, культур і технологій.

Американський лінгвіст Макс Вайнрейх якось пожартував, що "мова – діалект, у якого є армія і флот", пояснюючи, що сприйняття того чи іншого говору як окремої мови чи діалекту залежить від політичного фактору.

Сполучені Штати – незалежна країна вже протягом більш ніж двох століть, а її армія та флот найпотужніші в світі. Чому ж американська англійська не стала окремою мовою? Або ми все ж таки маємо розглядати її як самостійну мову? Чому в ній так багато свого у порівнянні з англійською у Британії, але чому вона не відрізняється ще більше?

Копирайт изображения Getty
Image caption Перші англомовні поселенці на американському континенті – це маргинали, авантюристи та бунтарі

Все починалось з перших англомовних поселенці на американському континенті. Колонії в Америці чотириста років тому вабили у першу чергу тих членів британського суспільства, кого ніяк не можна було назвати "вершками". То були люди, які не могли знайти собі місця під сонцем у Старому світі, маргинали та категоричні опоненти Англіканської церкви.

Після того, як тютюнові плантації почали давати врожаї, Америка стала також привабливою і для капіталу, але, як і раніше, робітники та раби були там більш потрібні, ніж власники. Отже, на американський мовний ландшафт того часу сильно вплинули діалекти, які й сьогодні не заслуговують на повагу вищого класу. Але це були англійські діалекти, принаймні спочатку.

А потім британська англійська почала змінюватися своїм шляхом. Літературна англійська на початку XVII століття звучала би для нас як суміш англійської мови, на якій говорять в Корнуоллі та Далласі.

Вимова більше змінилася в британському варіанті англійської, ніж на значній частині американської території. Навіть за часів Війни за незалежність, освічені англійці повністю вимовляли звук "r" у всіх позиціях в слові.

А такі слова, як after, ask, dance, glass, та path в устах Короля Георга III, ймовірно, звучали так само, як і у промовах Джорджа Вашингтона, тобто з голосним "е", як в словах hat та fat. Сучасна британська вимова цих слів з [а] до самої революції вважалася акцентом нижчого класу.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Ця пора року у англійців зветься autumn, а в американців – fall

Поряд з вимовою почало змінюватися й використання слів в обох країнах. Білл Брайсон у роботі "Зроблено в Америці: Неформальна історія англійської мови в США" перераховує низку слів, які англійці викинули на смітник історії, а американці продовжували використовувати.

Серед них – cabin "хатина" (брит. англ. hut), bug "помилка" (брит. англ. mistake), deck of cards "колода карт" (брит. англ. pack of cards), hatchet "сокира" (брит. англ. axe), trash "сміття" (брит. англ. litter).

В американській англійській також залишилася форма дієприкметника минулого часу gotten від дієслова get (брит. англ. got), fall "осінь" (брит. англ. autumn), mad у значенні "сердитий" та sick "хворий" з більш загальним значенням, ніж ill. Всі ці слова прийшли в Новий світ з англійської, але згодом впали у немилість на своїй батьківщині.

Чудовий новий світ

Американська англійська також змінювалася. Отже, вона опинилася в Новому світі, який дуже відрізнявся від Англії. Новий ландшафт, нові тварини і нові люди – не лише корінні мешканці, але й іммігранти з континентальної Європи, африканські раби, завезені для роботи на плантаціях.

Іспанська мова дала багато корисних для південного заходу слів – canyon, coyote, tornado, mesa "плоскогір'я".

З французької позичили такі слова, як prairie "прерія", bureau "бюро" та levee "дамба".

З голландської прийшли bluff "блеф", boss "бос" та waffle "вафлі", а німецька дала pretzel "крендель", sauerkraut "квашена капуста".

Африканські мови рабів також зробили свій внесок, зокрема, goober "земляний горіх", jambalaya "джамбалая" (плов) та gumbo "гумбо" (овочева культура).

Пізніші групи іммігрантів принесли ще більше слів. А багато слів запозичувалися й з корінних культур, наприклад, moose "лось", raccoon "єнот", opossum "опосум", skunk "скунс", squash "гарбуз", toboggan "сані".

Відколи в американців з'явилася своя влада, виникла потреба описати її устрій – congress, senate, та assembly.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption "Hood" чи "bonnet"?

А деякі слова складалися із вже існуючих основ шляхом поєднання – rattlesnake "гримуча змія", bluegrass "пирій", bobcat "рись", а пізніше – sidewalk "тротуар" (брит. англ. pavement), skyscraper "хмарочос" (брит. англ. tower block) та drugstore "аптека" (брит. англ. chemist's).

Слова, які ввійшли в побут після проголошення незалежності Сполучених Штатів, також відрізнялися.

Англійські машини мають boot "багажник" та bonnet "капот", а американські, відповідно, trunk та hood.

Війна за незалежність мови

Ранні британські мандрівники писали, як мало змінилася мова на території всіх колоній. В Америку також приїжджали мешканці всієї Британії (які розмовляли на різних діалектах), а не одного її регіону, що також мало значний уніфікуючий ефект.

Але США – велика країна, і окремі групи іммігрантів з різних країн надавали різні мовні відтінки тим регіонам, де вони мешкали. Як тільки люди селилися, мова починала локалізуватися.

Регіональні відмінності у вимові відбувалися й досі відбуваються за схожими фонологічними моделями, як і в Англії, де person може перетворитися на parson, а frightfully – на fraffly. Ідіоми (сталі вирази) також набували регіональних відтінків. Залежно від того, де ви знаходитесь у США, фрази "I might could do that", "Anymore, we do it this way" та "So don’t I" можуть бути абсолютною нормою мовлення.

Відколи американці досягли політичної свободи, вони відчули, що мають право, навіть зобов'язані вільно поводитися й з мовою.

Копирайт изображения Getty
Image caption Ноа Вебстер, який склав найбільший словник американської англійської та провів багато мовних реформ, боровся за незалежність американського варіанту англіської мови

Американський мовознавець та лексикограф Ноа Вебстер писав у своєму "Трактаті про англійську мову" 1791 року: "Як від незалежної нації, справа честі вимагає від нас мати власну систему як в уряді, так і в мові".

Проте далеко не всі американці поділяли його думки. Коли 1800 року Калеб Александр опублікував "Колумбійський словник англійської мови", один рецензент написав: "Ця робота – ганьба мові, це огидна колекція порочних слів та фраз, обраних у повному непорозумінні або придуманих хамами з кожної частини Сполучених Штатів. Це пам'ятник нашому ідіотизму".

Протягом XIX століття тривала велика битва словників американської англійської – між про-американським Вебстером (вийшов у 1818 році) і британським підходом Натаніеля Вустера (перший словник опублікували у 1830 році).

Обидва були дуже популярні. І такі шановні автори, як письменники Лонгфелло та Готорн і навіть далекий родич Ноа Вебстера Даніель Вебстер надавали перевагу консервативним варіантам написання з словника Вустера.

Хто ж став переможцем у цій битві? Відповідь очевидна – ніхто сьогодні не чув про словник Вустера. Американці обрали самобутність, щоб відзначити свою незалежність. Британці, обуренні протестом цих "грубіянів янкі", вирушили в протилежному мовному напрямку.

Долари та здоровий глузд

Найбільш помітні, на перший погляд, відмінності в написанні слів. Ноа Вебстер намагався провести багато радикальних орфографічних реформ. Деякі не прижилися і були скасовані в пізніших виданнях його словника.

Ніхто не пише bread "хліб" як bred, give "давати" як giv, mean "означати" як meen, speak "говорити" як speke, character "характер" як karacter, ache "біль" як ake, а tongue "язик" як tung.

Інші зміни швидко ввійшли в мову. Вебстер стандартизував ті слова, використання яких було непослідовним в американському та британському варіантах англійської, як-от colour та color або naturalise та naturalize. Після того, як американці зупинилися на другому варіанті цих слів, англійці негайно прийняли за стандарт перший.

Деякі інші реформи, ініційовані Вебстером, включали зміни у написанні наступних слів: сentre змінилося на center, defence – на defense, connexion – на connection, а chequer та masque – на checker та mask.

А з його рішенням видалити букву k в таких словах, як magick, musick та logick погодилися й англійці.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Американська англійська, як і американський долар, поки що не мають конкурентів на світовій арені

Отже, хоча більшість британців швидко визначають та засуджують американізми (незважаючи на те, що деякі з них, як ми побачили, якраз й прийшли зі Старого світу), чимало слів, винайдених в Америці, увійшли в британський варіант англійської, зокрема, belittle "применшувати", caucus "фракційна нарада", prairie "прерія", cloudburst "злива", blizzard "хуртовина", cafeteria "кафе", cocktail "коктейль", talented "талановитий", reliable "надійний" та influential "впливовий".

Як ніколи не зупинялася торгівля та обмін культурою через Атлантику, так і мовні запозичення постійно курсують в обох напрямках. Тісні торговельні зв'язки між колоніями і, зокрема, Лондоном, завжди стримували більш радикальні зміни в американській англійській.

Лондон завжди залишався центром англійської культури, і заможні американці регулярно подорожували до нього. Ті регіони Сполучених Штатів, діалекти яких значно відрізняються від англійської, насправді, не мають значної політичної влади, а їх мова, як правило, зневажається в загальній культурі. Нью-Йорк та інші великі комерційні та політичні центри, так само, як і великі університети, підтримують версії англійської мови, які не сильно відрізняються від освіченого британського стандарту.

І це головна причина того, чому американська англійська все ще залишається англійською. Гроші вирішують усе, говорять американці, і поки що вони не бачать сенсу оголошувати окрему мову, оскільки американська англійська, як і американський долар, є домінуючою силою на глобальній арені, подобається це нам чи ні.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Новини на цю ж тему