Чого малюки вчаться в утробі матері?

Вагітна жінка Копирайт изображения Thinkstock

Каракатиця вчиться впізнавати здобич перш ніж вилупиться з яйця, а птахи ще до народження запам'ятовують особливі сигнали – "паролі" – спілкування з батьками. Навчання, без сумніву, починається ще до народження, стверджує оглядачка BBC Earth.

Коли я чекала свою першу дитину, як й більшість майбутніх мам, я отримувала купу непроханих порад.

"Не їж гостре, особливо часник, особливо, коли годуватимеш". Але як страшенна фанатка гострих страв, я не дуже прислухалась. Кухні помітно розрізняються залежно від культури. Відтак, діти, які народжуються в світових столицях спецій, із молоком матері привчаються до пряного присмаку.

Копирайт изображения EdelmannScience Photo Library
Image caption Малюки дізнаються про кулінарні смаки матері ще до народження

З мого боку це було припущення чистої води, але з огляду на чудовий апетит мого крихітного піддослідного, мені здавалося, що він був зовсім не проти тайського карі і часникових страв, які він куштував через грудне молоко.

Останні наукові дослідження підтверджують, що малюки дізнаються про кулінарні смаки матері ще до народження. Але, насправді, навчання в утробі матері не обмежується лише смаком їжі. І воно також притаманне не лише людським немовлятам. Досліди свідчать, що всі види тварин від малих до великих починають досліджувати світ ще до свого народження. Малюки уважно спостерігають за смаками, запахами, звуками і навіть зображеннями, доступними в утробі матері.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Діти чутливі до різних смаків грудного молока

Хіба може малюк навчитись розпізнавати присмак часнику в животі матері? Пітер Геппер з Університету Белфаста вирішив з'ясувати це питання. Він спостерігав за 33 дітьми, чиї матері під час вагітності надавали перевагу часниковим стравам або взагалі не вживали часник.

Вчений виявив, що кулінарні смаки дітей зберігалися навіть через роки, оскільки ті з них, чиї матері під час вагітності вживали часник, із задоволенням їли картоплю з часником навіть у 8 чи 9 років.

Але як людські немовлята можуть відчувати смак їжі в утробі? Одна з теорій, пояснює Геппер, свідчить, що смаки потрапляють в амніотичну рідину, і коли плід ковтає її – приблизно з десятого тижня вагітності – "він відчуває її на смак".

Смаки також можуть потрапляти безпосередньо в кров плода через кров матері. Часник, приміром, затримується в системах нашого організму впродовж кількох годин після їжі. Це пояснює, чому на близькій відстані можна відчути його запах навіть наступного дня після споживання в їжу.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Часник і перець чилі мають дуже сильний смак

Дослідники довели, що на кулінарні вподобання плода можуть впливати не лише сильні смаки, але й, приміром, присмак моркви.

Якщо вам здаються такі висновки антинауковими, подумайте про те, що для немовлят ссавців смак і запах є важливими факторами, які запускають процес смоктання.

"Коли малюк прикладається до грудей, він відчуває в молоці матері той же присмак, до якого він звик за 30 тижнів в утробі, і тому він його добре сприймає, – пояснює вчений. – Якщо смак буде інший, годування може стати більш проблематичним".

Отже, не дивно, що пренатальне сприйняття смаків широко поширене в ссавців, наприклад, у кроликів, щурів, собак і кішок.

Цей механізм розвився як захист новонароджених від небезпечної їжі, а також для того, щоб вони могли впізнати свою матір. "Це має сенс, оскільки дуже важливо вміти впізнавати того, хто природою запрограмований піклуватись про нас", – зазначає Геппер.

Це особливо має значення для тварин, яких можуть експлуатувати інші види, підкидуючи їм своє потомство для вигодовування.

Спостерігаючи за поведінкою птаха Malurus cyaneus (родини кропивникових), австралійські вчені випадково помітили, що самиці, висиджуючи яйця, видають особливі звуки, які дуже схожі на крики їхніх голодних пташенят, після того, як вони вилупляться з яєць.

Копирайт изображения David Tiplingnaturepl.com
Image caption Malurus cyaneus

Цілком можливо, що в такий спосіб мати вчить своїх ще ненароджених дітей особливим сигналам, якими вони кликатимуть її після вилуплення. Вчені перевірили цю гіпотезу, і з'ясували, що пташенят, які кличуть батьків інакше, годуватимуть менше. Причому навіть дуже незначні відмінності в сигналах впливатимуть на поведінки дорослих птахів.

Інші дослідження показали, що співу навчають своїх пташенят їй качки.

Науковці Крістофер Гаршо і Роберт Ліклітер із Університету штату Індіана провели експеримент, що нагадує казку про бридке каченя. Досліди показали, що пташенята північної куріпки надають перевагу кличу японського перепела, а не представникам свого виду, якщо до народження в інкубаторі їм програвали записи його співу.

А як щодо людських ембріонів? Чи здатні вони вчитись звукам в утробі матері? Експерименти психолога Афіни Вулуманос із Нью-Йоркського університету показали, що немовлята надають значну перевагу людському мовленню, ніж іншим звукам, а також мові своїх батьків у порівнянні з іншими мовами.

Копирайт изображения David Wellingnaturepl.com
Image caption Північна куріпка (Colinus virginianus)

Цікаво, що вони впізнають свою рідну мову не тільки коли говорять їхні матері, але й з уст інших ораторів. А діти двомовних матерів, як з'ясував колега Вулуманос із Університету Британської Колумбії, однаково активно реагували на обидві рідні мови своїх мам.

Чи можуть діти в утробі матері також навчитись впізнавати музичні мелодії?

В одному експерименті фінських вчених група вагітних жінок на пізніх термінах майже щодня слухала дитячу колискову пісеньку "Мерехтить маленька зірка". Після народження немовлят за допомогою енцефалограми вчені перевірили реакцію дітей на невеликі зміни в мелодії пісні.

На обидва варіанти мелодії (правильний і неправильний) мозок немовлят, які слухали її в утробі матері, реагував набагато активніші, ніж мозок тих, кому не програвали колискову. Це дозволяє припустити, що діти впізнали і згадали мелодію.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Програвання музики животу ймовірно не дасть результатів

Одним важливим наслідком цього відкриття є необхідність приділяти особливу увагу звуковому оточенню немовлят, народжених достроково. Якщо в неонатальному відділенні багато механічного шуму, діти можуть запам'ятовувати ці звуки за рахунок звуків мови і згодом зазнавати складнощів під час вивчення мови.

Втім, вчені скептично ставляться до штучного моделювання звуків, які може почути плід. І вважають комерційним ходом популярність таких пристроїв, які програють музику безпосередньо немовлятам в утробі і можуть кріпитися на живіт або навіть мати вагінальні гучномовці.

Виявляється, однак, що немовлята різних тварин в утробі матері здатні сприймати не тільки смаки, запахи та звуки.

Несподіване відкриття зробили дослідники, які спостерігали за морськими каракатицями – тваринами, які, на думку зоологів, мають один із найбагатших поведінкових репертуарів у світі. Дослідник Людовик Дікель з Канського університету в Нижній Нормандії у Франції виявив, що як тільки зорова система каракатиці починає функціонувати, приблизно за три тижні до вилуплення з яйця, тварина починає вчитись з допомогою зору.

Копирайт изображения David Fleethamnaturepl.com
Image caption Яйця каракатиці-фараона (Sepia pharaonis)

В одному експерименті Дікель і його колеги демонстрували ембріонам каракатиці зображення крабів, які звичайно не могли вплинути на відчуття смаку або запаху ембріонів, оскільки не виділяли хімічних речовин. Після вилуплення каракатиці, яким показували крабів, віддавали помітно більшу перевагу здобичі родини ракоподібних, ніж їхні однолітки, які не отримали візуальних підказок до народження.

Як з'ясувала команда Людовика Дікеля, каракатиці починали вчитись ще раніше, за чотири тижні до вилуплення. Вони відчували дотики і хімічні підказки, як, приміром, запах хижака – європейського морського окуня.

Здатність якомога швидше навчитись впізнавати запах небезпеки притаманна також саламандрам та жабам.

Дізнатись про небезпеки оточення, в якому тварина з'явиться на світ, є важливим способом виживання для земноводних. Багато з них розвиваються в середовищі, наповненому хижаками, і 90-99% молодняка може загинути, перш ніж вони перетворяться з пуголовка на дорослу особини.

ноді водойми стають безпечнішими, що дає можливість активно пересуватись і шукати їжу, однак, в інші роки кількість хижаків помітно збільшується, і щоби вижити, тварини змушені бути дуже обережними. Вони дізнаються про це з багатьох хімічних речовин, які їх оточують у воді і які містять багато інформації про навколишнє середовище.

Копирайт изображения Visuals Unlimitednaturepl.com
Image caption Кільчаста саламандра (Ambystoma annulatum)

Алісія Матіс із Університету штату Міссурі намагається використати ці ранні уроки хімії для збереження рідкісного виду саламандри, що знаходиться під загрозою зникнення, критозябреця аллегамського.

Щоби збільшити популяцію цього виду, саламандру розводяться в неволі. І вчена намагається "навчити" молодняк небезпекам реального світу, з якими вони можуть зіткнутись, коли їх випустять в дику природу.

Такий вид розведення в неволі називають "надати старт". Дослідження показали, що те, про що ми дізнаємось до народження, може дати нам значно більші переваги, ніж вважалось раніше.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Новини на цю ж тему