Життя без емоцій

Копирайт изображения Getty

Деякі люди не вміють відчувати радість або сум, не здатні кохати або ненавидіти. Кореспондент BBC Future Девід Робсон дізнається, як жити із дивним діагнозом "алекситимія".

Калеб розповідає про народження свого сина, якому зараз вісім місяців. "Говорять, коли батьки вперше бачать свою дитину, їх охоплює почуття радості й любові? – запитує він у мене. – Я не відчував нічого схожого".

Його весілля так само не викликало в нього емоцій. Це було, як шоу на Бродвеї, каже він. На сцені вирує драма, а за лаштунками – технічні інженери спокійно стежать за ходом п'єси.

Хоча Калеб (він попросив не називати його справжнє ім'я) й був головним героєм цієї події, він відсторонено спостерігав за хвилями емоцій, які захоплювали людей навколо. Навіть коли його наречена увійшла у церкву, він не відчував ані радості, ані щастя чи кохання.

Калеб стверджує, що не відчуває майже жодних емоцій – ані позитивних, ані негативних. Я познайомився з ним на інтернет-форумі для людей з "алекситимією" – своєрідним емоційним "дальтонізмом", який не дає їм можливості сприймати або висловлювати почуття.

Алекситимія зустрічається у кожної другої людини с аутизмом. Але багато "алексів" (як вони себе називають), серед яких й Калеб, не мають жодних аутичних рис, як-от компульсивна або повторювана поведінка.

Копирайт изображения Getty
Image caption Якщо вам важко відчувати емоції, поведінка інших людей – справжня загадка

Розуміння цієї емоційної сліпоти може пролити світло на багато серйозних хвороб – від анорексії і шизофренії до хронічного болю та синдрому роздратованого кишечника. Більше того, "алекси" змушують нас подивитися на наші власні почуття з іншого боку. Хіба можна закохатися, якщо вам бракує почуття ніжності та прихильності?

Шари почуттів

Щоб зрозуміти, як формуються емоції, можна уявити їх у вигляді матрьошки. У самій середині знаходяться тілесні відчуття – ваше серце стискається, коли ви бачите кохану людину або ви відчуваєте спазм у шлунку від нападу люті.

Згодом мозок закріплює за цими відчуттями певні емоції – ви усвідомлюєте, позитивні вони чи негативні. Аморфні відчуття оформлюються і утворюють певне уявлення про емоції.

Ми починаємо відрізняти нюанси почуттів або змішані емоції, як-от гірко-солодкий сум, і нарешті вчимося називати ці почуття словами.

Коли 1972 року алекситимія була вперше описана, її визначали, як труднощі або неможливість описати свої емоції. Вчені припускали, що цей феномен спричинений порушенням зв'язку між двома півкулями мозку, в результаті чого сигнали від емоційних відділів мозку, переважно в правій півкулі не досягають мовних відділів – у лівій.

Це часто трапляється під час хірургічного лікування епілепсії, розповідає Катаріна Герліх-Добре з Аахенського університету. Розріз волокон між півкулями мозку полегшує епілептичні напади, але пацієнти втрачають здатність відчувати емоції.

Сканування мозку людей с алекситимією показали, що вони мають аномально щільні зв'язки в цьому відділі, що створює перешкоди (як у погано налаштованому радіо) передачі емоцій.

Сьогодні вчені вже знають, що існує багато типів алекситимії. Одним людям важко визначити емоції словами, інші, як Калеб, навіть не відчувають їх взагалі. Їхні тіла реагують на емоції нормально, але відчуття не перетворюються на свідомі емоційні думки, і людина не може їх ані пережити, ані висловити.

Андре Алеман з Медичного центру Університету Гронінгена в Нідерландах виявив брак сірої речовини у відділах головного мозку, пов'язаних з увагою. Коли людина з алекситимією дивиться на зображення людей, які відчувають емоції, її мозок наче не реєструє ці почуття.

Копирайт изображения SPL
Image caption Якщо під час хірургічного втручання порушуються щільні зв'язки між півкулями головного мозку, людина стає емоційно німою

Сам Калеб говорить, що його мозок ніби "свідомо відключається", і емоції не можуть потрапити в його думки.

Наприклад, одного дня він працював у шкільному театрі. Весь тиждень він намагався створити правильні звукові ефекти, але нічого не виходило. Зрештою, в його керівника урвався терпець він почав кричати на Калеба.

"Щось дивне почало відбуватися з моїм тілом, – розповідає чоловік. – Я відчував напругу, моє серце швидко билося, але мій розум, здавалося, відмовлявся сприймати це. Мені було цікаво, що відбувається, але потім я швидко забув ці відчуття".

Існують й певні переваги цього стану вважає Калеб. Наприклад, він не боїться медичних процедур, адже він не вміє відчувати страх або тривогу. "Я можу пережити сумні або неприємні події, тому що знаю, що у мене не буде емоційних спогадів про них, – говорить Калеб. – Але й позитивні спогади також не затримуються".

Коротке замикання у головному мозку

Втім, переваги не численні. Виявляється, що алекситимія часто пов'язана із різними важкими захворюваннями, зокрема, шизофренією та розладами харчової поведінки. Можливо, тому, що емоції допомагають нам краще піклуватися про наше фізичне та психічне здоров'я.

Краще розуміння алекситимії може сприяти кращому розумінню аутизму. Усвідомлення відмінностей цих двох розладів може змінити погляди суспільства на них . Джефрі Берд із Кінгс Коледж у Лондоні розповідає, що одного разу працював із жінкою з аутизмом. Жінка спробувала влаштуватися доглядальницею, але їй відмовили, бо "вона не має співчуття".

"Наше дослідження підтверджує, що багато людей з аутизмом абсолютно нормально відчувають емоції".

Копирайт изображения SPL
Image caption Попри полярну думку, люди з аутизмом не завжди мають емоційні або соціальні труднощі

Подальша робота виявляє дивний зв’язок між алекситимією та соматичними розладами – хронічним болем та синдромом роздратованого кишечника, які надзвичайно часто зустрічаються у людей з алекситимією. Річард Лейн з Університету Арізони пояснює це своєрідним "коротким замиканням" у головному мозку, спричиненим емоційною сліпотою.

Зазвичай, вважає вчений, свідоме сприйняття емоцій заглушає фізичні відчуття, пов'язані з ними. "Якщо ви здатні свідомо обробити фізичні відчуття і дозволити їм розвитися в емоції, ви вмикаєте механізми, які модулюють тілесні процеси", - говорить доктор Лейн. Без виходу емоцій розум концентрується фізичних відчуттях, посилюючи їх сприйняття.

Як зазначає доктор Герліх-Добре: "Людина стає гіперчутливою до тілесних відчуттів і не може зосередитися на будь-чому, це спричиняє розвиток хронічних болів". Деякі дослідження дійсно підтвердили аномальну чутливість алексів до фізичних відчуттів, утім, інші тести мали протилежний результат.

Здається фізичні відчуття й справді домінують у розповіді Калеба про важкі події в його житті, як приміром, розлука з родиною. "Я не сумую за людьми. Коли я не бачу когось протягом тривалого періоду, це як з очей геть, із серця геть, - говорить він. - Але я відчуваю фізичний тиск або стрес, коли моєї дружини або дитини немає поруч протягом декількох днів".

Повернення до втрачених почуттів

Є надія, що врешті-решт лікарі зрозуміють походження алекситимії і зможуть зупинити її побічні ефекти. Калеб вважає, що його алекситимія – від народження і має генетичне походження. Виховання та емоційний вплив батьків також грає роль. Утім, в інших людей нездатність сприймати почуття може з’явитися через психологічну травму.

Доктор Лейн познайомив мене з одним із своїх пацієнтів, Патріком Дастом, який у дитинстві став жертвою фізичної агресії батька-алкоголіка і мало не загинув.

"Одного разу ввечері, коли я повернувся додому, мої мати і батько голосно сварилися. Потім батько сказав: "Зараз я візьму дробовик і вб’ю вас". Ми побігли в будинок сусіда і викликали поліцію".

Копирайт изображения Getty
Image caption Люди з алекситимією часто відчувають самотність

Протягом десятиліть після цього йому було важко інтерпретувати і розуміти свої емоції, особливо страх і гнів, які він все ще відчував по відношенню до своїх батьків. Він підозрює, що це спричинило фіброміалгію - хронічний дифузний біль і в’ялість у тілі, а також розлади харчової поведінки.

Із допомогою доктора Лейна, а потім й самостійно, Патрік зміг повернутися в минуле і знову пережити емоції, які він ховав. На думку чоловіка, це принесло деяке полегшення симптомів.

"Я виявив, що весь час відчував величезний гнів, не усвідомлюючи цього, - пояснює він. - Це найголовніше, що я зробив у своєму житті". Він щойно завершив книгу, в якій описав цю нелегку подорож усередину своєї душі.

Калеб також відвідував когнітивно-поведінкового терапевта, щоб навчитися розуміти емоції. Через свідоме зусилля він тепер може краще аналізувати фізичні відчуття і прирівнювати їх до емоцій, які відчувають звичайні люди.

Хоча це більше розумовий процес, ніж емоційний, він допомагає йому краще розуміти почуття дружини і її дії.

Насправді, не кожна людина з алекситимією має стільки рішучості і терпіння, як у Калеба. Багатьом важко знайти супутника життя, який розумів би особливості їхнього стану.

Копирайт изображения Getty
Image caption Люди з алекситимією не залежать від мінливих почуттів, їх вибір піклуватися про партнера – цілком свідомий, тому вони дуже надійні у стосунках

"Алекситимія вимагає неймовірного терпіння від моєї дружини. Вона розуміє, що моє уявлення про такі речі, як любов, трохи відрізняється від звичайного", - говорить він.

Проте, вона отримує переваги у вигляді стабільності Калеба у відносинах, адже він не зазнає мінливих хвиль почуттів.

"Компроміс у тому, що мої стосунки з дружиною - це свідомий вибір", - каже Калеб. Це не натхнення, а дуже свідоме рішення піклуватися про неї. Протягом останніх восьми місяців це стало особливо корисним.

"Якщо ми потрапляємо у складну ситуацію, наприклад, коли малюк плаче всю ніч, вона не впливає на наші відносини, оскільки вони не будуються на емоціях", - пояснює Калеб.

Можливо, Калеб й не відчував екстазу у день свого весілля або народження дитини, але він провів більшу частину свого життя, намагаючись зрозуміти свої почуття та почуття людей навколо. У результаті він, безумовно, став одним з найбільш вдумливих і самосвідомих людей, яких я коли-небудь зустрічав. Він чудово усвідомлює себе і свої обмеження.

Він також наголошує, що люди з емоційною сліпотою не обов’язково мають бути злими чи егоїстичними. "Важко повірити, що людина може не відчувати емоцій, які є такою важливою складовою нашої природи, і водночас не бути безсердечною або психопатом. Але це так", - каже чоловік.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему