Чи стане колись робот повноцінним партнером для сексу?

Робот Копирайт изображения Getty

Роботи для сексуальних стосунків – вже майже реальність. Але, як стверджує кореспондент BBC Future, кохання зі штучним інтелектом має безліч перешкод.

У двох недавніх фільмах "Вона" і "Ex Machina" кінематографісти звертаються до хвилюючої теми: чи почнуть колись люди закохуватись у роботів та хотіти сексуальних стосунків з ними. Звичайно, у мистецтві сюжет про романтичні стосунки людини і неживого об'єкту – не новий, згадайте хоча б давньогрецький міф про Пігмаліона.

Втім, штучний інтелект і робототехніка розвиваються такими швидкими темпами, що поява роботів, призначених для кохання і сексу, багатьом вже не здається таким віддаленим майбутнім. У своїй книзі "Любов і секс з роботами" британський дослідник Девід Леві припустив, що 2050 року одруження з роботами буде нормальною практикою.

І хоча іноді може здаватись, що ми стоїмо на порозі нової сексуальної революції, реальність виявляється трохи складнішою. Розробка і виготовлення роботів для сексу має значно більше перешкод, ніж можна собі уявити. Одна з них – зробити роботів достатньо переконливими і водночас не такими моторошними, інша – подолати величезні бар'єри у фінансуванні секс-індустрії. Ідея, що якась компанія зараз створить доступного і привабливого секс-робота, не враховує реальність як наукових можливостей, так і законодавчого регулювання.

Тим не менш, для початку з'ясуймо, що саме вважати роботом для сексу. Технічно це може бути будь-який автоматизований пристрій, з яким можна займатись сексом. Такі пристрої вже існують у вигляді секс-іграшок. Їх можна підключати до комп'ютерних додатків, які імітують реальні відчуття, або програмувати, як, приміром, вібратор з дистанційним управлінням.

"Зараз існує чимало пристроїв, які анатомічно схожі на людину і більше сприяють реалістичним відчуттям, ніж порнографія, вони також дають більше відчуття контролю, ніж під час сексу з реальним партнером", – розповідає Шеллі Ронен, дослідниця з Нью-Йоркського університету, яка вивчає стосунки, секс і сексуальні іграшки.

Копирайт изображения Ex MachinaA24
Image caption Фільм "Ex Machina" досліджує стосунки між людиною і штучним розумом

Деякі з цих іграшок мали успіх, інші – не користувалися попитом. У 2009 році на ринку з'явився пристрій під назвою RealTouch. Підключений до порно-відео, він симулював відчуття актора на екрані в режимі реального часу. Як зазначалось на сайті новин зі світу технологій Gizmag, RealTouch створював цілком реальні відчуття. Незважаючи на це, пристрій так і не знайшов своїх покупців, а після судового позову з приводу порушення патенту в 2013 році його зняли з продажу.

Втім, більшість таких пристроїв – це секс-іграшки, а не роботи. Коли люди говорять про роботів для сексу, вони, зазвичай, мають на увазі машини, які зовнішньо нагадують людину, розроблені спеціально для сексуальних утіх, а також мають певний штучний інтелект, який дозволяє їм "думати", а не просто реагувати на сенсорні датчики.

На даний момент найбільше відповідає цим критеріям секс-лялька, виготовлена каліфорнійською компанією Abyss Creations. Real Doll ("справжня лялька") – це лінія реалістичних людських фігур-роботів, які можна замовити з безліччю індивідуальних налаштувань (аж до веснянок на шкірі) і з рисами "характеру".

"Справжні ляльки" мають чимало прихильників, які спілкуються між собою та діляться особливостями своїх незвичайних стосунків. Існує навіть невелика група "лялькових лікарів", які приїжджають за викликом, щоби полагодити зламаних Real Dolls. Коштує така іграшка зовсім не мало – від 5 до 10 тисяч доларів, в залежності від індивідуальних особливостей, які ви замовите. Але Real Dolls – це все ж таки ляльки, а не реальні партнери і навіть не секс-роботи. Принаймні, поки що.

Справжній робот для сексу має вміти відстежувати погляд користувача, реагувати на міміку людини і передбачати або навіть ініціювати дії, які їй подобаються. Він має знати, які позиції і дотики приносять найбільше задоволення користувачу, має спілкуватись під час сексу, а також забезпечувати емоційну складову сексуальних стосунків.

Копирайт изображения Getty
Image caption Real Doll ("справжня лялька") – це лінія реалістичних людських фігур-роботів, які можна замовити з безліччю індивідуальних налаштувань і навіть з рисами "характеру"

Роботи для сексу – це не ляльки і не пристрої, вони набагато складніші. "Створення секс-роботів потребує залучення багатьох дисциплін: від нанотехнологій для відтворення реалістичної структури шкіри до штучного інтелекту, який розумів би природну мову", – пояснює А.В. Флокс, журналіст з питань взаємодії сексуальних стосунків, права і технологій.

Створення секс-робота, який насправді задовольнятиме людину, потребує надзвичайно складної технічної роботи – від шкіри до шарнірів, батареї і процесора всередині.

Одне з найперших завдань інженерів – розробити такого робота, який міг би самостійно триматись на ногах. Секс-ляльки та інші людиноподібні іграшки важать немало (вага Real Dolls може досягати 47 кг), але вони нездатні підтримувати свою вагу. Секс-робот повинен вміти не лише стояти, але й самостійно пересуватися і рухати своїми кінцівками. А це вже завдання не з простих. Робототехніки поки що не навчились відтворювати плавні рухи людини.

Шкіра робота також має бути реалістичною. Ті, хто торкався силіконових предметів, знає, що вони не схожі на шкіру живої людини, до того ж силікон важко тримати в чистоті. Створення шкіри, схожої на справжню, потребує не тільки відтворення її нерівностей, але й чутливості, м'якості, гнучкості і тепла, а це дуже важко. У жовтні минулого року дослідники з Сінгапуру оголосили, що вони розробили штучну шкіру, яка може відчувати тиск. Але вона все одно не відчуває температури, не може розтягуватися, і вона не схожа на живу шкіру.

Ще складнішим є завдання розробити інтелект робота, який міг би спілкуватись зі своїм партнером-людиною і навчатись в людини. Останнім часом штучний інтелект розвивається семимильними кроками, але вченим і досі не вдається відтворити складний спектр людських емоцій, які супроводжують секс і стосунки. Комп'ютери можуть перемогти людину в шахах, але секс більше схожий на танець, де кожен партнер має передбачати і швидко реагувати на рухи іншого. У питаннях розуміння мови штучний інтелект поки що також дуже далекий від переконливого.

Крім того, розробникам доведеться подолати ефект "моторошної долини" (гіпотеза з області робототехніки, згідно з якою людиноподібні копії викликають відразу, якщо вони виглядають і поводяться дуже схоже на людину. – Ред.).

Найкращим аніматронним роботам поки що це не вдалося. Футуролог і письменниця-фантастка Медлін Ешбі вважає, що перші версії секс-роботів не будуть надто схожими на людей: "Думаю, що перші роботи виглядатимуть трохи карикатурно, – як аніме або персонажі відео-ігор, – що допоможе подолати проблему "моторошної долини".

Копирайт изображения Getty
Image caption Комп'ютери можуть перемогти людину в шахах, але секс більше схожий на танець, де кожен партнер має передбачати і швидко реагувати на рухи іншого

Кожна з цих проблем є цікавим і водночас складним технологічним викликом. Окремо над кожним аспектом працює багато вчених. Але для того, щоби створити реалістичного секс-робота, потрібна велика спільна команда фахівців: інженерів, робототехніків, дизайнерів секс-іграшок, програмістів і багато інших. "Одного генія для цього недостатньо", – додає А.В. Флокс.

Тим не менш, технологічні труднощі – не єдина перешкода на шляху створення секс-роботів. Перш ніж такий винахід стане можливим, треба узгодити купу питань: фінансових, законодавчих, культурних. По-перше, аргументи прихильників і противників таких роботів є дуже складними. Дехто побоюється, приміром, що вони завдадуть удару по секс-працівниках, права яких і так потребують більшого захисту. Інші, навпаки, впевнені, що поява секс-роботів зробить секс-індустрію більш безпечною.

Активісти, які виступають проти секс-роботів базують свої аргументи на ідеї, що надання сексуальних послуг – це погана річ за своєю суттю, що неодноразово підтверджували самі секс-працівники, а також організація з захисту прав людей, зокрема, Amnesty International.

Інша проблема – це фінансування. Компаніям, які працюють у секс-індустрії, важко отримати інвестиції. Підприємства, які працюють у промисловості для дорослих, стикаються з безліччю формальних і неформальних перешкод. Банки не кредитують малий бізнес та не проводять платежі кредитними картками, за перекази та інші послуги стягують додаткові збори.

Технічні платформи, як-от Apple App Store та Google Play забороняють дорослий контент, не тільки порнографічного, але й еротичного характеру. Пошукові системи не показують сайти з дорослим контентом, доки спеціально не робиш запит, і навіть в такому разі багато інформації фільтрується.

Інвестори дуже неохоче вкладають гроші в індустрію продукції для дорослих і не через свої принципи, а "тому що розуміють, що можливості просування цієї продукції на ринку дуже обмежені", – пояснює А.В. Флокс. "Приказка, що секс добре продається, вірна, доки ви не спробували його продати", - додає журналіст.

Копирайт изображения Getty
Image caption Окрім багатьох інших технологічних проблем, сучасні секс-ляльки не можуть не тільки рухатись, але й самостійно стояти

І така ситуація не лише в США. У листопаді 2015 року в Малайзії мала пройти друга щорічна наукова конференція "Кохання і секс з роботами". Але за місяць до конференції генеральний інспектор поліції оголосив її незаконною, і подію терміново скасували. "У зв'язку з незалежними від нас обставинами Другий Міжнародний конгрес з питань кохання і сексу з роботами відкладено до 2016 року. Конференцію не проводитимуть на території Малайзії. Ми глибоко перепрошуємо через будь-які незручності або образу", - зазначається на сайті конференції.

Роботи для сексу безперечно з'являться – не відразу і не для масового споживача, і, вочевидь, не у такі формі, як ми собі уявляємо. Вони будуть дуже дорогими, виробникам доведеться боротися з законодавством і шукати альтернативні форми фінансування. Але ідея, що ми перебуваємо на порозі великої сексуальної революції штучного інтелекту, далека від правди.

Вважати, що роботи для сексу раптом з'являться в нашому житті, означає, геть не розуміти особливостей технологічного прогресу, додає Шеллі Ронен: "Він відбувається, насправді, дуже повільно".

"Доки у нас з'явиться перший секс-робот, ми настільки звикнемо до сексу з нашими партнерами за допомогою віртуальної реальності, що ідея переходу на створіння штучного інтелекту, яке зовні буде схожим на нашого партнера, не виглядатиме настільки радикальною", - додає Шеллі.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему