Чому північ завжди зображають на мапі зверху?

Земля Копирайт изображения Nasa

Чому всі мапи влаштовані за однаковим принципом? І як це впливає на наше ставлення до світу?

Уявіть, що ви дивитеся на Землю з космосу. Що лежить у верхній частині планети? Вочевидь, ви скажете "північний полюс" і опинитеся у більшості. Та це не зовсім правильна відповідь.

Правда в тому, що хоча ми й уявляємо північ на вершині нашого світу, жодного наукового підґрунтя в цьому немає.

Відповідь на запитання, як таке сприйняття світу міцно закріпилося в наших головах, поєднує історію, астрофізику і психологію. А те, як ми вирішили зображати наш світ, безпосередньо впливає на те, як ми піклуємося про нього сьогодні.

З точки зору мореплавця

Усвідомлення свого місця розташування в світі є основною навичкою виживання. Саме для цього наш мозок, як і мозок більшості інших тварин, має спеціальні ділянки, що відповідають за створення когнітивної мапи нашого оточення.

Але, на відміну від інших живих створінь, хіба за винятком бджіл, ми вміємо передати наше розуміння світу іншим. Здавна ми робили це за допомогою мап, найстаріші версії яких з'явилися на стінах печер 4 тисячі років тому. За різних часів люди малювали мапи на кам'яних скрижалях, папірусі, папері або комп'ютері.

З огляду на таку довгу історію людської картографії, здається дивним, що північ почали зображати у верхній частині мапи лише впродовж останніх кількох століть.

Як зазначає історик картографії з Лондонського університету королеви Марії і автор "Історії світу в дванадцяти мапах" Джеррі Броттон, більшу частину людської історії північ майже ніколи не з'являлася у верхній частині мапи.

"Північ рідко зображували згори, оскільки з півночі приходить темрява, – пояснює фахівець. – З тієї ж причини захід також не розташовували зверху, адже на заході зникає сонце".

Цю тенденцію порушують стародавні китайські мапи. Хоча, як зазначає Броттон, китайці вже тоді мали компаси, північ зображали вгорі не через це.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Корейська мапа світу Каннідо 1402 року, виконана на шовку і складена на основі китайських карт

Ранні китайські компаси фактично вказували на південь, який вважався більш бажаним напрямом, ніж темна, глибока північ. Але на китайських мапах імператора, який мешкав на півночі країни, завжди зображували у верхній частині, щоб усі вірнопіддані дивилися на нього знизу вгору.

"У китайській культурі імператор дивиться на південь, бо звідти приходять вітри – це гарний напрямок. Північ мала не дуже добрі асоціації, але ж піддані мають дивитися на імператора вгору", – пояснює Броттон.

Враховуючи, що кожна культура має доволі різні уявлення про те, хто або що має розташовуватися нагорі, ми не повинні дивуватись, що в орієнтації старих мап було дуже мало послідовності.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Перевернута мапа світу Мухаммада Аль-Ідрісі 1154 року із північчю нагорі

У давніх єгиптян вершиною світу вважався схід – місце сходу сонця. Ранні ісламські карти тяжіли до півдня. Більшість ранніх мусульманських культур мешкали на північ від Мекки, тож на мапах дивилися на священне місто знизу вгору.

Християнські карти тієї ж епохи (так звані Mappa Mundi) у верхній частині розташовували схід (Едемський сад), а в центрі - Єрусалим.

Отже, коли ж усі нарешті домовилися зображати північ зверху?

Заманливо покласти відповідальність за це на європейських мореплавців Христофора Колумба і Фернана Магеллана, які орієнтувалися за Полярною зіркою. Але Броттон стверджує, що вони не сприймали світ таким чином.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Герефордська мапа світу 1300 року

"Коли Колумб описує світ, він робить це відповідно до середньовічних уявлень про розташування сходу зверху, – каже дослідник. – Колумб казав, що прямує до раю". Ми повинні пам'ятати, додає Броттон, що в той час, "ніхто до пуття не розумів, куди прямував".

Мапа світу Меркатора 1569 року, безперечно, стала визначальним моментом у сучасній картографії. Фламандський картограф вперше врахував на мапі кривину Землі, і відтоді моряки могли перетинати великі відстані, не відхиляючись помітно від курсу.

І тим не менш, на думку Броттона, розташування півночі зверху не мало особливого значення.

"Меркатор проектував полюси до нескінченності. Він писав, що точне їхнє зображення не має значення, оскільки ніхто не збирається подорожувати до них. Північ розташовано зверху, але це також не принципово, бо нікому не цікаво, де лежить північ".

Звісно, він міг розташувати мапу в будь-якому напрямку. Але за тих часів світ досліджували переважно європейські мандрівники і переважно в північній півкулі, де площа суходолу і кількість людей значно більше.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Мапа світу Меркатора 1569 року

Якими би не були причини, ідея про розташування півночі вгорі, здається, прижилася. Візьмімо, наприклад, відому світлину НАСА 1973 року. Насправді на оригінальному знімку південний полюс опинився згори, бо саме такою була перспектива астронавта з орбіти. Агентство космічних досліджень, тим не менш, вирішило перевернути знімок, щоб не спантеличувати людей.

Якщо дивитися на Землю з космосу, ідея її розташування певним чином взагалі втрачає сенс. Звісно, ми пам'ятаємо зі школи, що Земля рухається у тій же площині, що й решта планет Сонячної системи, бо всі вони утворилися з однієї хмари пилу.

Але правда і те, що цю картину можна легко перевернути з ніг на голову. Сонце, таким чином, може опинитися або зверху, або знизу, залежно від того, з якої точки простору вам пощастило дивитися на нього.

Копирайт изображения Nasa
Image caption Це зображення Землі було зроблено саме в такому напрямку, але НАСА вирішило перевернути його перед публікацією

Порівняно з рештою Чумацького Шляху наша сонячна система відхиляється приблизно на 63 градуси.

Астрономи виявили, що зірки і планети розташовані схожим чином одне щодо одного у всьому Всесвіті. Тим не менш, астрофізик із Лондонського імперського коледжу Деніел Мортлок стверджує, що це так лише в малому масштабі.

"Наскільки ми можемо судити, всесвіт не має верху та низу", – каже науковець.

Копирайт изображения Nasa
Image caption Сонячна система

Отже, відповідь на запитання про те, як розташована Земля в космосі, однозначна. Вважати, що північний полюс розташований згори нашої планети, немає жодних підстав, окрім історичного комплексу зверхності, притаманного мешканцям північної півкулі.

Північний значить кращий?

Можливо, саме час подивитися на нашу планету з іншого куту зору?

Психологи відзначають, що наша уявна картина світу із північчю нагорі, притаманна мешканцям північної півкулі, спричинила зневажливе ставлення до решти світу, а відтак - і екологічні проблеми.

Відоме в психології упередження свідчить, що більшість людей уявляє північ зверху, а південь знизу. Психолог Брайан Маєр з Коледжу Геттізберга в штаті Пенсільванія зазначає, що люди несвідомо асоціюють позитивні слова із розташуванням в просторі зверху, а негативні – знизу.

Таким чином, дослідник замислився, чи впливають ці підсвідомі асоціації (горішнє = добре, нижнє = погане) на ставлення до різних регіонів світу.

Цілком закономірно, що коли учасникам експерименту показували мапу гіпотетичного міста і запитували, де б вони хотіли жити, ті переважно обирали північні райони міста. А коли в інших випробуваних поцікавилися, де мешкають вигадані представники різних соціальних верств, вони зазвичай припускали, що багаті живуть на півночі, а бідні – на півдні міста.

Копирайт изображения Nasa
Image caption Мешканці північної півкулі можуть підсвідомо зневажати решту світу, лише тому що північ асоціюється з чимось кращим

Не важко здогадатися, що люди менше схильні непокоїтись через те, що відбувається у країнах, розташованих "нижче" за їхню на мапі чи глобусі.

Хороша новина полягає в тому, що в дослідах Маєра асоціацію "північ = добре" було миттєво усунуто, щойно мапу перевертали догори низом. Мабуть, світ міг би стати трохи справедливішим, якби ми змогли подивитись на нього з іншого боку.

Мапи, на яких південна півкуля розташована зверху, можна легко знайти в інтернеті. Мортлок вважає, що вони могли би принести багато користі. "Як австралієць, я вважаю, що ми маємо частіше користуватись ними", – відзначає він.

Хай там як, принаймні це певний спосіб знову зробити світ новим і непізнаним.

Оскільки на Землі майже не залишилося місць, які могли би відкрити майбутні покоління, все що ми можемо зробити, це, перефразовуючи Марселя Пруста, подивитися на світ іншими очима.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему