Чи впливають кольори на наш настрій?

Кольори Копирайт изображения Thinkstock

Вважають, що червоний колір збуджує, а синій та зелений заспокоює. Однак, як з'ясувала журналістка BBC Future, реальний вплив кольорів на наше життя зовсім не такий, як ви очікуєте.

Ми годинами вибираємо правильний колір для стін у кімнаті, щоби створити певний настрій. Ми зосереджено вивчаємо каталоги і приносимо додому пробники фарб. Кабінети лікарів фарбують в білий колір, щоби створити у нас відчуття стерильності і чистоти, закусочні – зазвичай червоні або жовті, а стіни в тюремних камерах іноді роблять навіть рожевими – в надії, що це зменшить агресію в'язнів.

Може здатися, що ми напевно знаємо, який ефект створює кожний із кольорів. У свідомості представників західної культури вкоренилася думка, що червоний збуджує відчуття, тоді як блакитний – заспокоює. Дехто навіть вважає це доведеним фактом. Але наскільки це насправді так?

Результати наукових досліджень неоднозначні і суперечливі. Червоний колір вивчають найчастіше, а його вплив зазвичай порівнюють із синім або зеленим. Згідно з деякими дослідженнями, людям краще даються інтелектуальні завдання в оточенні червоного кольору, а не синього або зеленого. Інші експерименти свідчать про протилежне.

Найпопулярніше пояснення дослідників – пристосування. Якщо ви неодноразово потрапляєте в одну і ту ж ситуацію, в якій фігурує певний колір, ви рано чи пізно починаєте асоціювати його з тим, як ви себе відчували або як поводились.

Наприклад, стверджується, що червоний колір ручки шкільного вчителя, яким він виправляв ваші помилки впродовж десяти років навчання, на все життя асоціюватиметься у вас із небезпекою. Це також підкріплює і той факт, що отруйні ягоди нерідко бувають червоного кольору. Синій часто пов'язують зі спокійнішою обстановкою. Його асоціюють із морською далечінню або неосяжним блакитним небом.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Червоний колір ручки шкільного вчителя на все життя асоціюватиметься у вас з небезпекою?

Безумовно, завжди є винятки: коментар вчителя "Молодець!" також написано червоним чорнилом, а малина, хоча й червона, не тільки їстівна, але й дуже смачна. Правильно й те, що різні люди мають різні кольорові асоціації, але чи спричинює це певну поведінку, чи допомагає впоратися з тими чи іншими завданнями – окреме питання.

У 2009 році дослідники з Університету Британської Колумбії (Канада) вирішили раз і назавжди з'ясувати це питання. Учасників експерименту посадили за комп'ютерні монітори блакитного, червоного або "нейтрального" кольору і запропонували їм різні завдання. Випробувані за червоним монітором краще впоралися із завданнями на запам'ятовування і на вичитку тексту, тобто на уважність до дрібниць. За синім екраном – легше давалися творчі завдання, як, приміром, вигадати якомога більше способів використання цеглини.

Автори дослідження припустили, що червоний сигналізує "Обережно!", тому люди ставали уважнішими. А синій, навпаки, означає "зближення, підхід". Відтак, учасники відчували себе вільніше і виявляли творче мислення. Щоби перевірити цю гіпотезу, вчені запропонували добровольцям розгадати анаграми різних слів, пов'язаних за значенням або з "уникненням", або зі "зближенням".

Учасники дослідження, як правило, швидше складали слова зі значенням "уникати", якщо анаграми було представлено на червоному тлі, а слова зі значенням "зближення" – на синьому. З цього можна було зробити висновок, що кольори і певна поведінка в їхніх головах пов'язані.

Дослідники навіть спробували винайти практичне застосування проведеного експерименту. Так, вони пропонували фарбувати стіни в різні кольори, залежно від завдання. Наприклад, червоним - для приміщення, де вивчаються побічні ефекти нових ліків, а синім – для кімнати, де обговорюються творчі ідеї.

Утім, на практиці це здійснити доволі складно. В офісі або класі часом потрібно підходити до завдань творчо, а іноді приділяти увагу дрібним деталям.

Попередження чи бажання?

Пізніше сумніву піддали й самі висновки експерименту. В 2014 році інша група вчених спробувала повторити дослід із анаграмами на більшій групі випробовуваних, і цього разу колір не позначився на їхній поведінці. У першому дослідженні брали участь лише 69 осіб, а цього разу учасників було 263. Колір екрану не вплинув на виконання завдань.

Ця ж група вчених розкритикувала й інше відоме дослідження, автором якого був Олівер Геншов із Базельського університету Швейцарії. Колеги Геншова запропонували добровольцям брецелі (солоні кренделі) і попросили їх з'їсти стільки, скільки потрібно, щоби розсмакувати їх.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Ми впевнені, що колір стін в кімнаті впливає на настрій, але вчені поки що не змогли довести це

Один із шести випробуваних вирішив поділитися закускою з іншими, що було дуже мило, але призвело до виключення цих людей з результатів дослідження. З поправкою на них червоний колір знову, як видається, послужив своєрідним попередженням. Ті, кому кренделі пропонували з червоної тарілки, брали менше.

Однак, дослідники з Аппалачського державного університету зробили все так само, але отримали протилежні результати: люди їли більше брецелів із червоного блюда.

Рожеві в'язниці

Насправді вивчати вплив кольорів на психіку – набагато важче, ніж здається на перший погляд. Можливо просто кольори дають зовсім не той ефект, якого ми очікуємо.

В деяких в'язницях США, Швейцарії, Німеччини, Польщі, Австралії та Великої Британії вирішили пофарбувати камери в певний відтінок рожевого. У 20% швейцарських тюрем і поліцейських дільниць є принаймні одна рожева камера. Я б назвала цей відтінок "колір желе". Утім, у нього є офіційна назва – рожевий Бейкера-Міллера, на честь двох американських морських офіцерів, які першими дослідили вплив рожевих стін на ув'язнених.

В експерименті 1979 року в’язням показували блакитну або рожеву картку. Потому вони змагалися з експериментатором в армреслінг. Виявилося, що після блакитної картки учасники експерименту чинили опір сильніше. Виходить, що рожевий так чи інакше знижував їхню агресивність? Можливо, ні.

Експериментатор знав, яку картку показали випробуваному і міг несвідомо послаблювати тиск після рожевої картки. Більше того, експеримент починався з пробного змагання, перед яким показували рожеву картку, і, отже, цілком можливо, що коли з'являлася блакитна, випробувані встигали пристосуватися до тиску.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption У Швейцарії 20% в'язниць і поліцейських ділянок мають принаймні одну рожеву камеру

Усі спроби домогтися аналогічних результатів за більш об'єктивних умов зазнали провалу. Однак ті ж дослідники згодом провели експеримент в реальних тюремних камерах, які були пофарбовані або в білий, або в рожевий колір (цей ніжний відтінок отримали при змішуванні невеликої кількості червоної фарби з білою). І знову дослід не виявив помітного впливу кольорів на поведінку в'язнів, радше мав значення сам факт перефарбування камери, а не її рожевий колір.

У 2014 році Олівер Геншов і його колеги приїхали до швейцарської в'язниці суворого режиму, щоби знову перевірити висунуту гіпотезу. Цього разу вони організували дослідження значно краще, ніж їхні колеги 30 років тому. Ув'язнених, які утримуються під вартою за порушення тюремних правил, у випадковому порядку помістили в камери, або цілком пофарбовані в рожевий колір, або з сірими стінами і білою стелею. Тюремників навчили визначати агресивну поведінку в'язнів за шкалою.

Результати розчарували тих, хто доклав зусиль, щоби перефарбувати стіни в рожевий. Провівши три дні в будь-якій із камер, в'язні ставали менш агресивними, ніж коли їх вперше туди помістили. Колір стін не мав жодного значення.

Автори визнали, що більш масштабне дослідження, можливо, і виявило би якісь відмінності, однак якщо різницю помітно лише для деяких осіб, адміністрація в'язниці повинна замислитись, чи варта гра свічок. Дослідники також припустили, що рожеві стіни могли б мати радше негативний вплив, оскільки в'язні-чоловіки могли вважати традиційно жіночий колір загрозою своїй мужності.

Отже, колір, можливо, здатний впливати на людину, але поки що нікому не вдавалося послідовно довести це в експериментах. А в деяких випадках подібного впливу, схоже, і зовсім немає.

Умови проведення досліджень постійно вдосконалюються. Однак, навряд чи найближчим часом ми отримаємо вичерпне уявлення про те, як колір впливає на психіку людини. А надто, зрозуміємо точний механізм того, як це відбувається.

А поки що оформлення інтер'єру має орієнтуватися на власний смак і художнє чуття.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему