Чи зникне колись готівка?

Гроші Копирайт изображения Getty

Чи настане день, коли готівка вийде з ужитку? Завзяті прихильники нових технологій у цьому переконані. Але, як виявила оглядачка BBC Future, істина набагато складніша.

Одного спекотного літнього дня 2025 року ви завершуєте довгу нараду в офісі. Кілька ваших колег відвідали її дистанційно, з дому, при цьому їхні обличчя і фігури проектувалися на крісла у вигляді голограми. Втім, ви вирішили з’явитися особисто – і були винагороджені смаколиками, зокрема виноградом і салямі, вирощеними у лабораторії.

Після наради ви виходите на вулицю – ковтнути свіжого повітря і випити кави. Вулицею їздять безпілотні автомобілі, тротуарами ходять люди з імплантами в очах, через які вони прямо на ходу перевіряють результати спортивних матчів і біржові курси.

Ви замовляєте лате з соєвим молоком: це єдиний вид молока, що лишився на ринку після краху молочної промисловості. Ви запускаєте руку в гаманець, намацуєте там кілька зім’ятих купюр і розгладжуєте, щоби вставити у приймач для грошей робота-барісти.

Секундочку. Які ще зім’яті купюри? Це ж майбутнє! За десять років ніхто вже не користуватиметься готівкою, чи не так?

Не зовсім. Сьогодні важко втриматися від прогнозів щодо скорої кончини паперових грошей. Взагалі-то, її передрікають вже майже 60 останніх років. З поширенням кредитних карток, безконтактних розрахунків і криптовалют, таких як Bitcoin, дзвони за готівкою лунають дедалі гучніше.

Здається, що паперові гроші невдовзі кануть у лету; та якщо уважніше роздивитися стан речей, зокрема захопливі психологічні стосунки, що склалися у людства з монетами та купюрами, ми побачимо, що прогнози про скоре зникнення готівки дещо передчасні.

Копирайт изображения Getty
Image caption У США, за період між 2007 і 2012 роками обіг готівки зріс на 42%

Людство користується фізичними грошима вже тисячі років, і це не випадково. Джерело готівки майже неможливо відстежити, її легко переносити, і всюди приймають. Вона надійна: якщо зникає електрика чи трапляється якийсь збій у світових електронних системах онлайн-торгівлі, готівка – ваш порятунок.

Якщо ви хочете щось купити і лишитися інкогніто, допоможе готівка. Якщо ви сумніваєтесь, чи приймуть ту чи іншу форму оплати у новому місці – беріть готівку. Попри весь технологічний прогрес, деякі особливості готівки досі лишаються незамінними.

Немає альтернативної системи розрахунків, яка була б водночас зручною, надійною та анонімною.

Біткойни анонімні, але наразі нестабільні і незручні. Кредитні та дебітні картки досить поширені, але миттєво прив’язують усі розрахунки до вашої особи. Системи мобільних розрахунків між приватними особами, такі як PayPal або Venmo, вимагають встановлення спеціальних програм і реєстрації, тому також не дають анонімності.

Окреме питання – глобальна надійність. Американська готівка, наприклад, високо цінується в інших країнах: дві третини заощаджень у паперових доларах перебуває за межами США. Люди зберігають готівкові "заначки на чорний день", адже знають: що б не сталося, з готівкою вони не пропадуть.

Копирайт изображения Getty
Image caption Чи справді готівка – єдиний вихід?

І хоча генії новітніх технологій намагаються винайти систему, що мала б усі переваги готівки, поки що їм це не вдалося. Тому, з огляду на останні статистичні дані про обіг готівки у світі, банкноти та монети почуваються зовсім не кепсько.

Трохи арифметики

Важко підрахувати, скільки готівки щоденно використовується у світі; як ми уже згадували, складність відстеження – одна з основних її переваг. Утім, є дані, що дозволяють скласти про це приблизне уявлення.

Перший спосіб оцінити використання готівки – підрахувати, скільки її знаходиться в обігу. З цієї точки зору, скора смерть аж ніяк їй не загрожує. У США, за період між 2007 і 2012 роками обіг готівки зріс на 42%. Очікується, що кількість американських грошових знаків у вільному плаванні щороку зростатиме приблизно на 5%.

В середньому у світі цей показник складає 7% на рік, каже Ерік Зіґлер, президент відділу безпеки технологій компанії Crane Currency – виробника готівкових грошей.

Втім, це не є точною відповіддю на запитання про те, скільки готівки фактично переходить з рук у руки в щоденних розрахунках.

"Хоч би як ви хотіли дослідити економіку країни, неможливо порахувати, скільки там ходить купюр і яка їхня загальна вартість, – каже Деніел Вілсон, економіст Федерального резервного банку Сан-Франциско. – Насправді нам невідомо, скільки готівкових транзакцій здійснюється протягом будь-якого окремо взятого дня".

Копирайт изображения iStock
Image caption Багато хто вважає, що цифрові розрахунки витіснять з обігу готівку

Щоби скласти враження про рух готівки, економісти вигадують різні дослідження та опитування. Наприклад, економіст Ніколь Йонкер та її колеги з Національного банку Нідерландів розробили "щоденникове дослідження", учасники якого погодились щодня записувати у щоденник, скільки грошей вони витратили і отримали, готівкою та безготівково. З цих даних вони склали картину того, як голландці купують товари та послуги.

Приклад Нідерландів заслуговує на більш детальний розгляд, оскільки тут карткові розрахунки зайняли провідну позицію у роздрібній торгівлі. У 1400 супермаркетах країни є каси, що не приймають готівку.

Відповідно, в останні кілька років частка карткових платежів у цій країні зростає приблизно на 8% щорічно. Та все ж, готівка не зреклася престолу. У 2012 році тут відбулося 2,7 мільярдів карткових платежів, тоді як готівкових – 3,5-4 мільярді.

"Навіть у супермаркетах, де завжди приймають картки, готівкові розрахунки теж поширені, – каже пані Йонкер. – Гадаємо, найближчим часом вона не втратить своєї важливої ролі".

Дослідження з інших країн наводять на схожі висновки. Зокрема британські споживачі у 2013 році здійснювали готівкою 50% транзакцій, сказано у звіті Британської ради платежів (нині її перейменовано на Payments UK – "Платежі Сполученого Королівства"), опублікованому у травні 2015-го. "Очікується, що у 2016 році цей показник становитиме вже менше від 50%, але ніщо не вказує на те, що готівка повністю зникне", – пишуть автори звіту.

Ще один звіт узагальнює опитування пересічних громадян на кшталт проведеного пані Йонкер. Як виявилось, у семи країнах – Австралії, Австрії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та США – 46-82% платежів у 2012 році було здійснено готівкою (такий широкий діапазон може свідчити як про недостатню точність методів дослідження, так і про розбіжності між цими країнами).

Копирайт изображения Getty
Image caption Дехто любить готівку, бо її можна сховати – і зберегти анонімність

Навіть країни в авангарді хрестового походу проти готівки, такі як Швеція та Данія, насправді не поспішають позбуватися банкнот і монет. У червні 2015 року газети рясніли заголовками про те, що до наступного року Данія повністю звільниться від готівки. "Паліть свої гроші: у 2016-му році Данія стане безготівковою", – запевняли заголовки.

Ще чого! – хитає головою Рене Томсен, менеджер Данської асоціації банкірів. "Думаю, громадськість неправильно зрозуміла, у чому сутність наших змін", – пояснює він. Річ у тім, що закон зобов’язує усі магазини в Данії приймати до оплати готівку. Але нові поправки звільнять деякі заклади від цього зобов’язання. От і усе.

"Важко сказати напевно, але я буду дуже здивований, якщо через 10-15 років у нас не стане готівки, – каже він. – Складно уявити, що за 10-15 років я не зможу піти в банк і сказати: дайте мені тисячу доларів готівкою".

Ірраціональний потяг

Можливо, влада готівки над нами пояснюється нашим своєрідним сприйняттям банкнот і монет. Як і більшість наших рішень і уподобань, любов до готівки не повністю раціональна. Люди цінують готівкові гроші більше, ніж електронні, навіть коли це точно та само сума. Щоби дослідити ставлення людей до різних форм грошей, психолог Ерік Ульманн з Паризької школи менеджменту провів низку експериментів.

"Мене цікавить людська інтуїція і економічна ірраціональність, – каже він. – Нам властиве ірраціональне відчуття, нібито фізичні гроші більшою мірою нам належать. Чим довше ви тримаєте в руках доларову купюру, тим більше вона стає вашою".

Ульманн випробував істинність своїх ідей, запропонувавши учасникам своїх експериментів кілька сценаріїв. Наприклад, учасникам розповіли історію про Теда і Донну. Сорок років тому, йдеться у ній, прадід Теда вкрав у прадіда Донни тисячу доларів, яку врешті-решт успадкував Тед.

В одному сценарії, Тед отримав саме ці фізичні гроші – пачку банкнот, які прадід передав йому у скриньці. В другому, прадід поклав ці гроші на банківський рахунок Теда. Так чи інакше, Донна дізналася, що ці гроші в Теда, і попросила їх повернути.

Учасників спитали, чи повинен Тед повернути їх Донні. Ті, хто почув варіант про скриньку з купюрами, частіше казали: так, обов’язково. Ті ж, кому розповіли про зарахування грошей на рахунок, частіше відповідали, що це "не зовсім ті само" гроші і що Тед не мусить їх повертати.

Копирайт изображения iStock
Image caption Безконтактні розрахунки – вже реальність, але ще неясно, як це позначиться на обігу готівки

Така само логіка застосовується і до суттєвіших крадіжок та інших порушень закону. За одним дослідженням, люди поблажливіше ставляться до злочинів "білих комірців" (шахрайство, підробки, зловживання службовими коштами тощо), ніж до випадків, коли люди фізично щось крадуть.

За іншим дослідженням, люди легше й охочіше обманюють, якщо виграють за це жетони, ніж коли отримують справжні гроші. Якщо лишити на вулиці пляшку кока-коли, її заберуть скоріше, ніж якщо лишити долар.

Звісно, дія цих ефектів обмежена. "Якщо банк безпричинно спише з вашого рахунку гроші, ви почуватиметесь обкраденим", – каже пан Ульманн. І все ж, коли йдеться про однакові суми, є явна різниця між сприйняттям фізичних грошей і електронних. "Це свідчить про цікаву особливість людського мислення, – додає він. – Нам важко діяти раціонально, попри теоретичне розуміння фактів".

Чи не тому нам так важко цілком відмовитися від готівки? Можливо – і цій гіпотезі є підтвердження. Наприклад, у США громадськість виступила проти скасування пенні – одноцентової монети. Хоча вартість її виробництва більша за її номінал, багато хто з американців не готовий з нею розлучитися.

В Австралії, розмови про вилучення з обігу п’ятицентової монети спричиняли побоювання щодо можливої втрати прибутків доброчинними організаціями, адже ті часто отримують пожертви дрібними монетами. Споживачів також занепокоїло округлення цінників у більшу сторону.

Минулий досвід також підказує, що готівка дає нам відчуття безпеки, чого електронні гроші поки не можуть гарантувати тією ж мірою.

Будь-хто, хто бачив фільм "Мері Поппінс", пам’ятає, що трапляється, коли всі раптово кидаються у банк забирати свої вклади. Під час фінансової кризи людям більше подобається мати гроші в руках, аніж за склом у касира чи десь на "хмарному" сховищі.

Копирайт изображения Getty
Image caption У найбільших країнах західного світу, від 46 до 82% платежів у 2012 році було здійснено готівкою

Звісно, любов до готівки відрізняється від країни до країни – і особливо міцна в деяких розвинених зкраїнах Заходу, таких як США. "Різні народи різною мірою прив’язані до своєї валюти, – каже Ніколас Крістін, дослідник з Університету Карнегі-Меллона. – Щодо США, там цей зв'язок дуже міцний"

Пан Крістін пояснює це тим, що національна валюта США вже довгий час відрізняється стабільністю – валюти інших країн за цей час пережили чимало злетів і падінь. Напевно, тому американці так люблять свої паперові долари і покладаються на них.

Мобільний виклик

Більшість дискусій про майбутнє технологій точаться навколо Америки та Європи, та насправді це недалекоглядно: масштабні інновації, пов’язані з грішми, часом запроваджуються зовсім в інших точках світу. У деяких країнах, що розвиваються, готівкові розрахунки швидко поступаються місцем безготівковим, які виконуються за допомогою мобільних телефонів.

У 2025 році ви, напевно, все ще зможете придбати каву за готівку в США – а от у Кенії, можливо, й ні. Кенійці дедалі більше переходять на систему, що зветься M-Pesa. Сьогодні нею вже користуються 17 млн місцевих мешканців – це понад дві третини дорослого населення країни.

Користувачі поповнюють свої рахунки і переказують гроші, відправляючи SMS-повідомлення. Одержувачі показують телефон роздрібним агентам і отримують гроші. Все це робиться без участі банків.

"Кенія розробила найкращу у світі систему мобільних розрахунків, – каже Бенджамін Маццотта, який досліджує тему грошей в Університеті Тафтса. – Через M-Pesa можна не лише переказувати великі гроші, а й оплачувати продукти харчування, одяг, навчання у школі. За допомогою M-Pesa сьогодні можна зробити багато такого, що п’ять-десять років тому здалося би казкою".

Втім, у США чи Європі такій системі було б непросто прижитися. Її успіх значною мірою пояснюється тим, що функціонування системи забезпечується мобільним оператором Safaricon – найбільшим у країні. В інших країнах сильніша конкуренція: якщо кожен оператор запровадить власну систему мобільних розрахунків, напевно, це не буде так зручно й надійно.

Копирайт изображения Getty
Image caption Банкомати і нині на кожному розі

Візьмімо, наприклад, систему платежів Apple Pay. Компанія Apple мусила долати безліч перешкод, намагаючись запровадити її у США та інших країнах. Особливих зусиль коштувала угода з Китаєм, де одна-єдина компанія контролює всі транзакції між банками.

Не слід також забувати, що M-Pesa – це система, призначена для руху готівки, а не для її усунення. Користувачі, як і раніше, поповнюють рахунки готівкою у роздрібних агентів M-Pesa – і в них же отримують гроші від інших відправників.

Отже, попри віру багатьох людей в нові технології і в те, що скоро весь світ замість готівки користуватиметься електронними розрахунками чи біткойнами, справжній стан речей не такий однозначний, а труднощі неможливо подолати самим лише розвитком технологій.

Наша психологічна прив’язаність до грошей, банківська інфраструктура, необхідність сумісності нової безготівкової системи з багатьма продавцями і користувачами – усе це робить процес відходу від готівки швидше марафоном, аніж спринтерським забігом.

Ті, хто друкує гроші

Якщо спитати тих, хто фактично друкує (або чеканить) гроші, чи не хвилює їх перспектива безготівкового майбутнього, вони відповідають: анітрохи. "Правду кажучи, дивлячись на стабільний приріст готівкового обігу, ми не очікуємо, що готівка зникне найближчим часом – та навіть і не найближчим", – каже Ерік Зіґлер з компанії з дизайну та виробництва грошей Crane Currency.

Він не пригадує, щоб у їхньої компанії був план дій на випадок зменшення попиту – на його думку, в цьому немає потреби.

Звісно, те, що гроші лишаться з нами, не означає, що вони не змінюватимуться. Банки і друкарні ведуть постійну боротьбу з фальшивомонетниками – згадки про неї були ще в IV ст. до н.е. Наші майбутні гроші будуть, напевно, набагато більш "цифровими", ніж зараз.

Компанія Crane та інші фірми на цьому ринку зараз у процесі розробки футуристичних банкнот з великими і добре помітними елементами захисту. Адже, на думку пана Зіглера, найнадійніший захист – це завжди найочевидніший.

"Елементи захисту мають бути технологічно довершені – але водночас настільки впадати в очі, що їхню відсутність не пропустить жоден рядовий касир", – каже він.

Копирайт изображения Getty
Image caption Невже готівку колись можна буде побачити лише в музеях?

З цієї ж причини майбутні гроші, як і раніше, прикрашатимуть портрети. Справа не тільки у визнанні цих осіб, а й у тому, що ми легко виявляємо викривлення чи зміни у людських зображеннях. "Якщо зміниться зачіска або зникнуть окуляри, ми це відразу зауважимо, – каже пан Зіґлер. – Портрети – прекрасний елемент захисту".

Крім досконалих елементів захисту, дехто думає про те, як схрестити цифровий світ із фізичним. У 2001 р. Європейський союз розглянув можливість прикріплення до кожної купюри чіпу радіочастотної ідентифікації (це було тоді, коли у Греції виявили величезну кількість фальшивих євро). Врешті-решт, цю ідею відкинули, бо її реалізація призвела би до сильного підвищення собівартості банкнот у виробництві.

Втім, на думку пана Крістіна, гроші майбутнього будуть рясніти такими цифровими елементами. Наразі цьому заважає не брак технологій, продовжує він, а недостатній розвиток інфраструктури. Чіп радіочастотної ідентифікації корисний лише тоді, коли всі мають для нього зчитувальні пристрої.

"Скажімо, турист у Таїланді хоче орендувати дошку для серфінгу, – наводить він приклад. – Чи є там інфраструктура, щоби скористатися перевагами останніх технологій?"

"Технічні можливості є, – підсумовує він, – але впровадити їх у всьому світі буде дуже дорого й непросто". Інакше кажучи, високотехнологічне удосконалення готівки утруднюється тими ж причинами, що й електронні розрахунки.

То які висновки можна зробити? "Допоки в нас немає надійної альтернативи, позбавлятися готівки безглуздо, – каже Девід Волмен, автор книги "Кінець грошей". – Чесні підприємці та приватні особи, як і раніше, покладаються на неї". Не варто ні надмірно радіти, ні побиватися, почувши про перспективу "безготівкового" майбутнього; краще, проаналізуйте тенденції, які ведуть до витіснення паперових грошей.

До майбутнього готівки полюбляють застосовувати відому цитату Марка Твена: "Повідомлення про мою смерть дещо перебільшені". В одній статті, автори порівнюють готівку з Попелюшкою: "У неї немає мами й тата, які б за неї дбали, а є лише жахливі зведені сестри, що втокмачують їй, яка вона огидна. Але насправді це не так".

Готівка живе і житиме поруч з нами, що б не думали про це прихильники Bitcoin, PayPal та інших таких систем.

Того літнього дня у 2025 році ви, можливо, доїдете на роботу машиною без водія або відправите на нараду свою голограмну копію. Можливо, за весь день ви й не торкнетеся паперових грошей. Але, напевно, ви все одно матимете десь під рукою кілька купюр чи монет – про всяк випадок.

І будете певні, що кожної миті десь у світі хтось намацує у кишені готівку, щоби купити щось.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему