70 років з часу "Зимової" війни

Фінська війна

Насамкінець листопада 1939 року між Радянським Союзом та Фінляндією спалахнув збройний конфлікт який дістав назву Фінська війна принаймні у радянській історіографіїї.

У Фінляндії та решті світу це все звалося Талві Сота або ж Зимова віна. Цю війну цілком слушно можна назвати до великої міри невідомою позаяк все, що відбувалося на між Фінляндією та СРСР, який лише но захопив балтійські держави приєднавши їх до себе, все це було на тлі активного наступу нацистської Німеччини на багатьох фронтах.

По війні Радянська історіографія якось так не аж так надто згадувала події кінця 1939 - початку 1940 року так само як і численні жертви того конфлікту, сотні тисяч переміщених осіб та покалічені людські долі, не кажучи вже про перекрій кордонів і територій.

Проте цього року відзначаючи 70 річча Зимової або ж Фінської війни задаймося метою дещо відстежити чим таки була ота невідома війна.

Саме з цією метою я розмовляв з одним з найвідоміших дослідників цього періоду історії, професором історії Гельсинського університету і Національного універсистету оборони Фінляндії Лассе Лааксоненом. І першим запитанням до пана Лааксонена було яке саме підґрунтя існувало для початку Зимової війни 1939 року.

Image caption Дослідник Гельсинського університету з питань Зимової війни, професор Лассе Лааксонен

Лассе Лааксонен: Якщо ми споглянемо на підґрунтя Зимової війни звідти випливатиме, що радянці бажали окупувати у той час не лише балтійські держави а й також Фінляндію. Таким чином все це було безпосереднім наслідком пакту Молотова Ріббентропа.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Отже Ви хочете сказати, що у разі як планам Сталіна і радянського керівництва судилося б таки збутися Фінляндія тоді могла б стати такою саме радянською республікою як і Литва, Латвія та Естонія?

Лассе Лааксонен: Абсолютно правильно! Росіяни хотіли контролювати цілий реґіон. Наприклад фінські острови Ахвенмаа у Ботницькій затоці дозволили їм безпосередньо підійти до Швеції.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Але якщо взяти до уваги політичну ситуацію того часу у балтійських державах та у Фінляндії - тут вочевидь ішлося про дещо інше. Інакше кажучи те, що призвело до входження балтійських країн до складу СРСР явно було тоді відсутнім у Фінляндії. Що саме вплинуло на те, що Сталін, сказати б, спіймав облизня у випадку з Фінляндією.

Лассе Лааксонен: Зимова війна для фінів була чимось на зразок Священної війни проти комунізму. Також варто зазначити, що фінське селянство так саме як і всі класи фінського суспільства були проти планів Росії. Отож патріотичне піднесення у Фінляндії на той момент було достатньо сильним. Ба більше навіть власне фінські комуністи тоди були налаштовані проти Росії.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Візьмімо до уваги формальний початок війни коли 30 листопада 1939 року радянська артилерія відкрила вогонь на терен Фінляндії о 6.50 ранку а радянське військо без оголошення війни перейшло кордон у кількох місцях Східної Фінляндії - Rajajoki, Joutselkä та Lipola.

Плацдармом радянського наступу став Карельський перешийок. 7-ма радянська армія налічувала тоді 120,000 вояків, мала десь із 900 польових гармат та 1,400 танків. Тоді як Фінляндія на той час мала на Карельському перешийку 21,600 вояків, 71 польову гармату та лише 29 протитанкових гармат.

Отож за умов такого більш ніж нерівного воєнного балансу запитання до професора Лааксонена - Чи існувало якесь бодай формальне підґрунтя для радянських вимог території на Карельському перешийку або ж у ширшому контексті - для початку війни проти незалежної держави Фінляндії?

Лассе Лааксонен: Власне фіни та радянці називали Карельський перешийок такою собі брамою, що відкривала шлях до цілої Фінляндії, відтак йдеться про надзвичайно важливу стратегічну територію. Отож всі якісь підґрунтя, що їх висував Сталін з вимогами Карельської території були цілковитою фальшивкою. Сталін просто хотів взяти Фінляндію без бою. Саме так як це відбулося у балтійських державах.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Таким чином йдеться про те, що той самий план який спрацював у Балтії не мав для Сталіна бажаного ефекту у Фінляндії?

Лассе Лааксонен: Так це не спрацювало у випадку з Фінляндією тому, що Гельсинки не прийняв ці вимоги СРСР, ми вели проти цього боротьбу. Але також варто підкреслити, що коли почався радянський наступ ситуація у якій опинилась Фінляндія була подібною до ізоляції.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Тут до речі досить дивним постає факт того, що будучи незалежною не більшовистською державою Фінляндія у решті решт не здобула широкої міжнародної підтримки під час радянської аґресії - чому так?

Лассе Лааксонен: Так, ми не мали жодної підтримки у цьому. Власне Швеція надала нам якусь військову підтримку але того не було достатньо. Щодо решти західних держав тут так само можна сказати, що підтримка не надходила бо відстань була занадто великою. Тут так само треба брати до уваги те, що коли вплив і потуга сталінської та гітлерівської держав посилились Фінляндія уклала угоди про військову співпрацю зі Швецією та Норвегією. Але тут знов таки дався взнаки географічний момент. Сусіди Радянського Союзу та інші країни просто не були зацікавлені у підтримці Фінляндії, у такий спосіб наражаючись на гнів Кремля у тій доволі тендітній політичній ситуації. На додаток росіяни мали двотижневий план захоплення цілої Фінляндії. Себто за два тижні згідно з цим планом Фінляндію мало б бути підкорено. Але ці плани явно не враховували сили фінського патріотизму.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: А скільки власне фінської території було захоплено совітами?

Лассе Лааксонен: Майже цілий карельский перешийок відійшов до Радянського Союзу. Внаслідок цього 400 тисяч фінів змушені були залишити свої домівки і стати біженцями. Взагалі проблема біженців стала одним з центральних моментів пов"язаних з зимовою війною. Це була справжня гуманітарна трагедія. Говорячи про гуманітарну трагедію під час Зимової війни , професоре Лааксонен, як фінське суспільство дало тоді собі раду з тим, що фактично кожен шостий фін став біженцем? Чи були фіни готовими до такого розвитку подій? Як я вже сказав це породило величезні проблеми але з іншого боку якщо загально споглянути на те, що відбувалося, йдеться про доволі унікальний випадок у світовій історії - одна маленька країна змогла знайти місце для величезної групи біженців з власної території. Відтак операція з розміщеня біженців мала успіх завдяки саме згуртованості фінів коли люди надавали свої домівки абсолютно незнайомим родинам. Звісно, що у процесі виникали проблеми якщо взяти до уваги те, що карели скажімо значно відрізняються від скажімо мешканців західної Фінляндії. На додаток ще й існувала проблема дітей біженців яких було відвезено до Швеції. І тут йшлося про психологічні проблеми коли діти потім не могли пристосуватися назад до життя у Фінляндії. Цієї теми зокрема до речі торкається нещодавній фінський фільм режисера Клауса Гяро - Äideistä parhain - "Моя Мати".

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Ще одним моментом пов"язаним з Зимовою війною є доволі маловідомий факт того, що фінський прем"єр міністр на той час Ріісто Рююті згодом дістав 10 років ув"язнення за звинуваченнями у злочинах війни. Про що тамйшлося і як взагалі таке могло статися, що керівник країни, яка стала жертвою аґресії сам став підсудним?

Image caption Цивільна оборона часів Зимової війни

Лассе Лааксонен: Це надвичайно важливо розуміти, що являла собою Зимова війна. І коли ми згадуємо про судові процеси по закінченні Другої світової війни варто взяти до уваги, що росіяни не згадували тут про Зимову війну, а вже коли говорити про судовий вирок щодо прем"єра Рююті також варто брати до уваги, що все це було з причини того, що називалося Війна Продовження., коли з нападом Німеччини на Радянський Союз Фінляндія вирішила відбити бодай якусь частину своєї території захопленої радянцями внаслідок Зимової Війни.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Отож як вже зазначалося Зимова або ж Фінська війна була такою собі невідомою війною. Відтак як щось таке невідоме Зимова війна і породжувала цілком різні підходи до трактування тих подій. А чи змінювалися ті погляди з роками у процесі того як ставало більш відомо власне про ті події?

Лассе Лааксонен: Якщо говорити про те як фіни сприймали Зимову війну - звісно під час війни панували цілковито патріотичні настрої, відтак сприйняття тих подій поставало доволі суб"єктивним. Але після війни те, що стосувалося військової історії - це була прероґатива власне офіцерів війська. І тут виникала проблема у плані того, що історію зрештою писали солдати а не науковці. Відтак їхня інтерпретація подій та атмосфери Зимової війни були доволі суб"єктивними і вузькими. Наприклад військові вирішиликонцентруватися на позитиві і подавати свій власний досвід тих подій. А коли йдеться про академічні дослідження тут зазвичай обираєтьс я нейтральний стиль. Отож на мою думку більшість офіційної історії щодо Зимової війни нажаль не постає як справжня історіографія.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: У стосунках Радянського Союзу і Фінляндії у повоєнний період, зокрема у тому, що стосується нормалізації тих стосунків часто згадувалась лінія двох президентів повоєнної Фінляндії – Паасіківі та Кекконена, яких радянське керівництво вважало друзями СРСР. Чи ж це був ще один період коли намагалися дещо, сказати б, підправити сприйняття Зимової війни?

Лассе Лааксонен: Звісно, що у роки Холодної війни ми мали доволі специфічну ситуацію. Ми мусили попри все зберігати нашу незалежність у безпосередній близькості з Совєтами. І я не думаю, що здійснювалися якісь кроки аби власне змінити нашу інтерпретацію Зимової війни у такий спосіб аби так би мовити задобрити наших російських сусідів. Водночас росіяни були дуже розлюченими, що Фінляндія і надалі не замовчувала подій Зимової війни і власне фінська історіографія і надалі над тим працювала. Я ще раз наголошу, що це була наша патріотична війна, наріжний камінь сучасної історії Фінляндії.

Українська Служба Бі-Бі-Сі: Якщо повернутися до самої концепції Паасіківі Кекконена головним моментом якої була ідея мирного співіснування з Росією і намагання особливо не дратувати Кремль. Як власне все це пов"язувалось з тим патріотичним вмістом який було вкладено у концепцію Зимової війни? І як взагалі можна підсумувати те, що ніколи не змінювалось у фінському сприйнятті Зимової війни?

Лассе Лааксонен: Це була наша священна війна. Але головним моментом ставлення фінів до Зимової війни є те, що ми таки відстояли свою незалежність. Ми не піддалися тискові Росії. Якщо подумати, що маленька країна вистояла навалу значно більшого і краще озброєного сусіди - це також є джерелом того чим пишаються фіни. Звісно ми втратили певні терени але найголовніше ми таки продемонстрували можливо навіть самим собі, що ми цілковито варті нашої незалежності. Отож Зимова віна у першу чергу - це була війна за незалежність Фінляндії.