Юрій Костенко: заважає не СОТ, а хабарники

Юрій Костенко. Фото Укрінформ

У низці інтерв’ю Бі-Бі-Сі з кандидатами на президентську посаду ми пропонуємо розмову з лідером Української народної партії Юрієм Костенком. З ним говорив Фідель Павленко.

Бі-Бі-Сі: Відомо, що ваше найперше захоплення, окрім політики, – це альпінізм. Що надихнуло вас на, здавалося б, безнадійний штурм найвищої політичної вершини – президентського крісла?

Ю.Костенко: Річ у тому, що це не моє особисте бажання, а це воля політичної партії, яка стояла у витоків української державності, і яка всі ці роки в українській незалежній державі пропонувала політику, завдячуючи котрій можна було б сьогодні в Україні жити набагато краще. Це політика національного економічного інтересу, це політика у міждержавних стосунках українського інтересу.

І коли перебували на невеличких державних посадах, ми це реалізували в тій сфері, за яку були відповідальними. Але в комплексі програма правої політики і політики національного інтересу так і не була реалізована за всі 18 років.

Тому зараз ми продовжуємо нашу політичну стратегію – з однієї сторони, боротьби за владу в Україні або, принаймні, за впливи правів на українську владу, і відтак намагаємося роз’яснювати в процесі цієї боротьби причини того, чому не вдалося за 18 років покращити життєвий рівень в Україні, в чому тут проблеми. І пояснюючи цю нашу політику і стратегію, переконувати виборця не підтримувати правий чи лівий популізм, а навчитися вдумливо голосувати за краще і ще краще, тому що поки що нашого виборця політтехнологи привчили вибирати між гіршим і найгіршим.

Якраз Українська народна партія є носієм європейської правої політики, і відсутність усі роки в українській державній політиці правої економічної стратегії призвела до дуже жахливого становища і українську економіку, і український бюджет. Ми дійшли тією політикою, з однієї сторони, лівого популізму, а з іншої – лібералізму, який відкрив українські кордони для завезення робіт, товарів, послуг (і ми сьогодні на 80% на українському ринку користуємося іноземним) – ця політика себе повністю вичерпала.

Бі-Бі-Сі: Такими собі провербіальними граблями в політиці національно-демократичних сил у незалежній Україні є неспроможність об’єднатися, коли йдуть виборчі компанії, чи коли це потрібно, як ці політики самі стверджують, саме для України і для українського інтересу. Виглядає на те, що і цього разу на вибори йдуть декілька кандидатів з приблизно однаковими, принаймні, філософськи ключовими постулатами політики. Цього року теж лунали й заклики від президента Ющенка, що треба об’єднатися, принаймні, з тими кандидатами, яких він визначає як своїх політичних союзників. Це ви, це, до певної міри, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко. Ви, мабуть, чули ці заклики, як ви на них реагуєте?

Ю.Костенко: Я хочу бути максимально відвертим, як завжди, і називати речі своїми іменами. В першу чергу, щодо об’єднання. Якраз патріотичні сили завжди демонстрували здатність у політиці об’єднуватися. Результатом цього об’єднання і стало президентство Віктора Андрійовича Ющенка. Міфи, які породжують політтехнологи, причому ці політтехнологи здебільшого з Росії, - такі самі, як і міфи, що в Україні ми не можемо жити тому, що живемо по різні сторони ріки Дніпра, що ходимо до різних церков і розмовляємо вдома різними мовами. Отже, це міфологія. Щодо об’єднання, європейська політика вчить об’єднуватися ідеями близькими, або ідеями, на основі яких можна проводити ефективну спільну політику.

Бі-Бі-Сі: Хіба ваші ідеї не близькі з ідеями того ж таки президента Ющенка чи, до певної міри, Анатолія Гриценка і Арсенія Яценюка?

Ю.Костенко: Абсолютно ні!

Бі-Бі-Сі: Але Віктор Ющенко, особливо останнім часом, наголошує, що лише він є справжнім захисником українського, того, що він називає "інтересами моєї нації, України і інтересами українців". І власне, ваша виборча компанія побудована здебільшого на гаслі "Купуй українське, захищай українське, виробляй українське", тобто, захист національного інтересу. В Олега Тягнибока приблизно схожа програма. Вони всі декларують захист українського і патріотичного. Хіба дуже різняться ваші ідеології?

Ю. Костенко: Абсолютно відмінна стратегія розвитку України. Віктор Ющенко є представником ліберальної політики і ліберальних важелів формування державно-економічної політики. Я є представником різкої правої національної політики. Ми називаємо її "політика економічного націоналізму". В чому принципова відмінність? Ми за те, щоб до тих пір, поки українська економіка не здатна набути конкурентоспроможності на рівні із західною економікою, держава повинна проводити дуже сильну політику національного протекціоналізму. Все, що стосується національного виробника.

Бі-Бі-Сі: Але в добу глобалізму можна наразитися на дуже різку реакцію з боку міжнародної спільноти. Україна, зрештою, є членом Світової організації торгівлі, і така політика навряд чи комусь сподобається. Одна річ, коли Барак Обама наголошує: "Купуй американське". На Америку ще світ дивиться то з острахом, то зі стриманою повагою. Але коли Україна починає захищати свої інтереси, витісняти величезні міжнаціональні глобальні компанії, які сильніші за багато держав світу, чи не небезпечна така ізоляція для України?

Ю.Костенко: Приклад із сьогоднішньої практики: ми купуємо у Росії газ за ціною в 8 разів дорожчою, ніж ціна на газ власного видобутку. А правила СОТ не дозволяють дискримінувати ані іноземного товару виробника, ані національного товару виробника. Тому цими прикладами я хочу показати абсурдність цієї так званої псевдоліберальної політики, на основі якої просто нищиться національне виробництво, тому що БЮТ спеціалізується на ввезенні в Україну іноземних робіт, товарів і послуг, а Партія регіонів експортує продукцію на світові ринки, але отримає при цьому великі дотації, принаймні, на підтримку вугільної галузі, з якої потім вробляють кокс, а далі цей продукт йде у виробництво саме металу.

Сьогодні загалом за відкритістю митних кордонів для іноземної продукції ми на 15-му місці у світі! Я вніс 2 роки тому закон про гастрольний збір, який накладає на іноземних виконавців європейський податок, який складає 20-35% у країнах-членах Європейського Союзу. У нас сьогодні 3%. І цей закон я не можу провести 2 роки, тому що мені кажуть, що це порушення правил СОТ. Які ми порушуємо правила, коли Європа користується таким законодавством, який я хочу впровадити в українській практиці? Ось вам приклади, коли не СОТ нам заважає, а нам заважає тупий український чиновник-хабарник і відповідно тупа політика українських урядів!

Загалом, в Україні за 18 років не реалізована жодна економічна стратегія. Ми як раз і є альтернативою цьому безглуздю, яке базується на псевдолібералізмі і хабарництві, і хочемо запровадити політику національного інтересу, яка, до речі, дуже успішно практикується й у Європейському Союзі. Ось цим ми й відрізняємось від БЮТ і від Віктора Андрійовича Ющенка, і тим більше від інших кандидатів, яких ви називали. Я не кажу, що дорогу можна подолати в один стрибок через цю величезну прірву між українським національним і економічним інтересом і тими реаліями, в яких сьогодні живе Україна. Але той шлях, що ми розпочали, шлях формування в Україні правої альтернативи і правої політичної сили, яка працює не за принципом "Любити вождя", а за принципом команди – оце і є приклади правої економічної позиції, яка дає прекрасні результати навіть в умовах кризи.