Саприкін: підстави для енергетичної війни є

Нова нафтова війна почалася між Мінськом та Москвою. Поки що триває мяка її форма. Однак, закручення кранів трубопроводів ніхто не виключає.

Подробиці тут

Бі-Бі-Сі запитала у директора енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимира Саприкіна чи схожі енергетичні протистояння Росії з Білорусією та Україною?

В.Саприкін: У відомому передноворічному фільмі певна компанія щороку 31 грудня ходила в баню, а Росія після 31-го (мабуть, після бані) починає якусь нову, чергову енергетичну війну. Сьогодні ми бачимо деякі прояви військових дій (це вже майже традиція з російського боку): певні проблеми між сторонами братерського союзу – Росією і Білорусією – після підписання низки документів. Не є зрозумілим, що ж це за братерський союз, якщо в ньому сваряться дві братерські держави?

Бі-Бі-Сі: Чи про серйозні обсяги енергоносіїв йдеться?

В. Саприкін: Білорусія щороку отримає приблизно 25 мільйонів тонн нафти. Це досить значні обсяги. Але сьогодні Росія хоче надавати за пільговими цінами лише 5-6 мільйонів тонн нафти, тобто, суто для потреб самої Білорусії. Отже, бачимо, є проблеми, і якщо ситуація загостриться, це торкнеться не тільки нафтового транзиту (наприклад, для Німеччини, надходження нафти через Білорусь складає 10%, для Польщі – це ¾ і т. ін.), а й сектора електроенергетики. Тобто, тут є певні підстави для загальноєвропейської війни у енергетичному секторі. Може постраждати як Західна Європа, так і, можливо, Україна теж. Невідомо, які заходи будуть приймати обидві сторони.

Бі-Бі-Сі: Очевидно, ви вже згадали про те, що цей енергетичний конфлікт Росії з сусідами не є першим. Але, на вашу думку, наскільки далеко може зайти Білорусія у протистоянні з Росією та які її можливості взагалі?

В. Саприкін: Дійсно, якщо дивитись на енергетичні сили, то, безумовно, Білорусія споживає значні обсяги нафти та природного газу за пільговими цінами і загалом економіка Білорусії значною мірою залежить від пільгових умов постачання енергоносіїв. Отже, безперечно, їй дуже важко буде боротись із таким великим сусідом, як Росія, однак, ми знаємо, що білоруський «бацька» Лукашенко є дуже жорстким переговірником, який робить жорсткі заяви, результатом котрих все ж таки є певний компроміс. Тобто, він може виторгувати у Росії певні пільги.

Бі-Бі-Сі: Я би хотів, щоб ми через енергетику поглянули на Білорусію, як на окрему економічну державу. Чи поводилися б ви з тим, що Білорусія, з одного боку, буцімто, успішно веде своє господарство, тому що уміло не розганялася з реформами, чи навпаки – що Білорусія фактично існує лише завдяки субсидованим енергопостачанням та іншим пільгам з боку Росії? Як би ви як фахівець з енергетики оцінили економічну ситуацію Білорусії?

В. Саприкін: Безумовно, економіка Білорусії тримається завдяки пільговим поставкам енергоносіїв із Росії, а також – іншим російським пільгам щодо купівлі за високими цінами білоруської продукції і т. ін. Я був кілька разів у Білорусії і бачив, що населення задоволене економічною ситуацією. І, за великим рахунком, воно не цікавиться, яким чином це відбувається. Чи то значні пільги з боку Росії, невідомо за які поступки, чи то щось інше. Отже, як результат, все ж таки керівнику Білорусії вдається тримати економіку своєї країни на відносно високому рівні порівняно з більшістю колишніх республік СРСР.