Білорусь знову свариться з Польщею

Президент Європейського парламенту Єжи Бузек не виключив, що ЄС може запровадити фінансові і візові санкції проти Білорусі через ситуацію, що склалася довкола польської громади в тій країні.

Image caption Президент Європарламенту Єжи Бузек зустрівся з лідером білоруської опозиції Мілінкевичем

Пан Бузек стверджує, що білоруська влада своїми діями стосовно наіональних меншин і неурядових організацій порушує права людини.

Новий конфлікт

На початку тижня в різних містах Білорусі пройшли арешти невизнаного владою Союзу поляків. Затримано було і лідера організації Анжеліку Борис, яку оштрафували на суму 1 мільйон білоруських рублів (320 доларів США).

"Для ЄС настав час чітко заявити, що подальші стосунки з Білоруссю будуть залежати від того, яким чином у тій країні будуть дотримуватися прав громадян, елементарних прав людини", - заявив голова Європарламенту у виступі перед депутатами польського сейму.

Під час візиту до Варшави Єжи Бузек зустрівся з лідером білоруської опозиції Алєксандром Мілінкевичем і пообіцяв найближчим часом надіслати до Мінська групу з чотирьох євродепутатів "для оцінки ситуації на місці".

Президент Польщі Лех Качиньский написав листа білоруському лідеру Аляксандру Лукашенку з проханням особисто втрутитися і врегулюваит ситуацію довкола польської меншини.

Тим часом, міністерство закордонних справ Білорусі висловило стурбованість заявами польського керівництва і назвало їх "розгорнутою в Польщі антибілоруською кампанією".

Складна історія

Конфлікт білоруських властей з активістами польського руху тліє з 2005 року, коли влада вирішила підкорити собі Союз поляків Білорусі. Але цілком це зробити не вдалося - білоруські власті лише домоглися розколу в організації, частина якої відтоді діє нелегально, але має підтримку з Польщі.

Ще одним наслідком тих дій був гострий дипломатичний конфлікт з Варшавою. Тепер, через 5 років, знову дійшло до тиску на лідерів польського руху та напруження у відносинах з Варшавою.

Про захоплення Польського дому

Почалося все з невеликого епізоду - власті захотіли відібрати в опозиційної частини Союзу поляків Будинок польської культури у містечку Івянец, що недалеко від Мінська, та передати його "своїм", лояльним і керованим полякам. Але зроблено це було так, як це часто відбувається в авторитарній Білорусі,- за допомогою ґвалту, превентивних затримань, фальшивих судових процесів.

До лідерів національної меншини поставилися так, як завжди трактували білоруських опозиціонерів. Затримали десятки активістів, засудили до штрафів та адміністративного арешту. Хіба що не побили у міліцейських відділеннях.

Але ситуація в порівнянні з 2005 роком дещо змінилася, Білорусь почала діалог із Євросоюзом, потрапила до програми "Східного Партнерства" ЄС, в тому числі завдяки активній підтримці Польщі.

Тому спостерігачі в Мінську гадають, як пояснити цю хвилю репресій проти польської меншини. Політолог Андрей Фьодарав: "Думаю, тут діють виключно внутрішні чинники. Це пов'язано з президентськими виборами, що мають відбутися через рік. Власті вважають, що всі громадські організації мають бути під їхнім контролем. Бо якщо даси волю одному, цього ж вимагатимуть й інші, і ситуація може вийти з-під контролю".

На підтримку цієї думки пана Фьодарава працює й те, що одночасно в Білорусі почали тиснути і на іншу групу нескорених - Союз білоруських письменників, членів якого тепер намагаються викинути з роботи в державних установах.

Перебуваючи минулого тижня у Варшаві, міністр закордонних справ Білорусі Сяргєй Мартинав запевняв польську владу, що ніяких репресій немає, що є лише конфлікт між двома групами в осередку польської національної меншини, а уряд не втручається. Але його словам ніхто не повірив.

Увага Європи

Звернули увагу на події у білоруському містечку Івянец і у Брюсселі. Зокрема голова Європарламенту Єжи Бузек, колишній польський прем'єр, дав зрозуміти, що ЄС може загамувати процес активізації зв'язків з офіційним Мінськом, якщо Білорусь далі порушуватиме права людини та національних меншин. На наступному тижні з нагоди цього конфлікту до Мінська прибуде делегація Європарламенту.

Проте на рішучі заходи Євросоюзу польські та білоруські спостерігачі не розраховують.

Через рік після призупинення візових санкцій ЄС проти офіційного Мінська, відмови від політики ізоляції режиму Лукашенка та початку політики діалогу, ситуація в Білорусі з правами людини кардинально не покращилася.

Але Європа продовжує заохочувати Білорусь до діалогу, фактично, для того, щоб відтягти її від непомірного російського впливу. Як переконаний експерт Центру міжнародних взаємин у Варшаві Войцех Бородіч-Смоліньскі, це й надає впевненості білоруський владі в тому, що вона може робити в своїй країні все, що заманеться.